3.6. Контроль і аудит в банках

Банківська система України складається з Національного банку України (НБУ) і комерційних банків. Комерційні банки мають свої філії та представництва як на території України, так і за її межами, створені по згоді регіонального управління Національного банку України. Необхідною умовою для їхнього відкриття є повна сплата заявленого статутного фонду банку. Філії і представництва банку не є юридичними особами. Свою діяльність ці підрозділи здійснюють відповідно до порядку, передбаченим статутом банку.

Статутами акціонерних комерційних банків передбачене створення правління банку і контрольно-ревізійної комісії з числа акціонерів банку. Права й обов'язки контрольно-ревізійної комісії визначені статутом банку, прийнятим зборами акціонерів. Комісія працює, як правило, на суспільних початках. Контрольно-ревізійна комісія здійснює роботу відповідно до складеним нею планом, яким передбачається проведення комплексної ревізії фінансової і господарської діяльності банку не рідше одного разу на рік, після складання річної звітності бухгалтерією банку. Акт комплексної ревізії представляється разом з річним звітом комісії на розгляд і затвердження загальними зборами акціонерів. У залежності від того, наскільки повно й об'єктивно в акті комплексної ревізії освітлена діяльність банку за звітний рік, загальні збори можуть затвердити звіт контрольно-ревізійної комісії або відправити на подальшу доробку, а також на повторну ревізію в новому складі членів комісії або доручити провести контроль незалежним аудиторам.

Відповідно до діючого законодавства фінансовий контроль у банківській системі організований у такий спосіб. Національний банк України контролює Верховна Рада України через Розрахункову палату. Діяльність комерційних і приватних банків контролює НБУ шляхом проведення контрольних тематичних перевірок. Це є так званий зовнішній контроль для інших банків України. При цьому для здійснення цього контролю застосовується як система банківського нагляду, так і система відповідного моніторингу окремих банків, а також зовнішній аудит (рис. 17).

Зовніш-ній аудит

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначеними є: [4]

елементи структури капіталу банку й адекватність капіталу;

розмір статутного капіталу банку;

порядок здійснення банками емісії власних акцій;

органи управління банком і вимоги до керівників банку;

організація управління ризиками;

вимоги до діяльності банку;

регулювання банківської діяльності.

Разом з цим Національний банк установлює для комерційних банків наступні економічні нормативи, які доцільно об'єднати у такі групи:

1. Нормативи капіталу:

норматив регулятивного капіталу банку;

норматив адекватності регулятивного капіталу;

норматив адекватності основного капіталу;

2. Нормативи ліквідності:

норматив миттєвої ліквідності;

норматив поточної ліквідності;

норматив короткострокової ліквідності.

3. Нормативи ризику:

норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента;

норматив великих кредитних ризиків;

норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру;

норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам;

норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою;

норматив загальної суми інвестування;

норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції.

За діяльністю комерційних банків НБУ також здійснює загальний, інтенсивний, високого ступеня нагляд.

Загальний нагляд застосовується стосовно банків, які стабільно працюють, є фінансово стійкими, дотримуються економічних нормативів, законодавства і нормативних актів НБУ, мають гарну ділову репутацію.

Інтенсивний нагляд поширюється на банки, які періодично порушують економічні нормативи, а також допускають у своїй діяльності незначні порушення і не характеризуються фінансовою стабільністю.

Нагляд високого ступеня здійснюється стосовно банків, які систематично порушують економічні нормативи, інші серйозні порушення законодавства, нормативів НБУ, що мають незадовільне фінансове становище.

Крім цього, НБУ може переглядати значення нормативу капіталу станом на кожне перше число нового року залежно від економічного стану країни, стану світових фінансових ринків та відповідно до змін курсу національної валюти.

Зовнішній аудит – це підприємницька діяльність по незалежній перевірці бухгалтерського обліку і бухгалтерської звітності організацій. Метою аудиту є відображення точки зору про достовірність бухгалтерської звітності і відповідності порядку ведення бухгалтерського обліку законодавству.

Метою зовнішніх аудиторських перевірок є підтвердження достовірності банківської звітності, дотримання банком вимог нормативно-правових актів; аналіз діяльності банків; підготовка і представлення аудиторського висновку.

Перевірці підлягає: стан і склад річної бухгалтерської звітності; достовірність і повнота річного балансу банку; можливість приймати участь в інноваційних проектах; цільове використання кредитних ресурсів та інвестицій; повнота і своєчасність формування власного капіталу банку; фінансовий стан банку.

Поряд із цим у структурі комерційних банків маються контрольно-ревізійні підрозділи, що залучаються до виконання функцій внутрібанківського поточного контролю, а в основному вони здійснюють комплексні ревізії діяльності регіональних філій банку. Відповідно цього положення Національний банк України ввів у систему комерційних банків внутрішній аудиторський контроль, на який покладена функція незалежного контролю за ефективним використанням ресурсів банків з метою попередження ризиків банкрутства. Задачами внутрішнього аудита в комерційних банках є координація всієї контрольної діяльності в банку, здійснюваної різними його структурними підрозділами. Внутрішній аудит здійснює зв'язок з організацією і методикою проведення зовнішнього аудита, сприяння веденню бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів обліку і звітності, забезпечує своєчасне виявлення порушень і недоліків у діяльності структурних служб банку, розробляє разом з ними оптимальні рішення по усуненню причин неефективного використання ресурсів банків і профілактичних заходів для попередження їхнього виникнення.

Отже, задачею фінансового контролю й аудита в банках є сприяння забезпеченню схоронності грошової маси, дотриманню нормативно-правового регулювання в діяльності банку, його ефективної економічної стабільності, попередження негативних ризиків і банкрутства.

Комплексну ревізію фінансової діяльності акціонерних комерційних банків проводять тільки контрольно-ревізійні комісії на суспільних початках, обрані зборами акціонерів.

Втім в умовах ринкової економіки в банківському контролі відбулися істотні зміни. Якщо раніш банки виконували важливі функції державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання (клієнтів), то в сучасних умовах цей контроль, як правило, здійснюється на партнерських відносинах між банками і їхніми клієнтами. Слід зазначити, що в окремих випадках держава покладає на банки контроль за окремими господарськими операціями їхніх клієнтів, наприклад за повнотою здачі виторгу готівкою і дотриманням касової дисципліни і т. ін.

Контроль і аудит банку спрямовані на комплексне і всебічне дослідження його діяльності з метою активізації росту прибутковості, попередження правопорушень і збитків його клієнтів, населення, а також засновників і акціонерів.

При цьому контроль і аудит (внутрішній і зовнішній) діяльності комерційного банку здійснюється за визначеними об’єктами, що входить у систему його функціонування.

юридична правомочність банку як об'єкт контролю перевіряється з питань дотримання законодавства про банки і банківську діяльність, господарчих товариствах, цінних паперах, а також нормативних актів НБУ, якими регулюється порядок створення і діяльності комерційних банків.

формування і використання власного капіталу банку як об'єкт контролю перевіряється у плані правової основи утворення і функціональної визначеності як фінансової бази діяльності банку;

гроші, їхнє збереження і звертання усередині установи банку є об'єктом аудиторського контролю, як зовнішнього, так і внутрішнього, затвердженого НБУ по організації емісійно-касової роботи в установах банків України. Збереження грошей як знаків національної й іноземної валюти аудитори перевіряють, починаючи з грошових сховищ, тобто спеціально обладнаних приміщень для збереження цінностей, що знаходяться в установах комерційних банків. Зокрема, досліджується відповідність нормативним параметрам устаткування для збереження запасів грошових квитків і металевої монети, готівки (наявність вогнестійких шаф, стелажів і ін.). При цьому перевіряється й дотримання правил визначення платоспроможності грошових квитків, затверджених НБУ, списання зношених, ушкоджених та виміняних;

касові операції й інкасація виторгу – це об'єкти переважно внутрібанківського контролю, задачею якого є перевірка роботи прибуткових кас по прийому і перерахунку готівки протягом операційного дня. Зокрема, перевіряють оформлення первинних документів клієнтами банку при внесенні готівки, а також громадянами, у тому числі працівниками банку при внесенні грошей у депозит та інші платежі. Окремо підлягають врахуванню операції вечірньої каси, зв'язані з прийомом грошового виторгу від інкасаторів. Контроль касових операцій передбачає також перевірку операцій по пересиланню й одержанню цінностей через підприємства Державного комітету зв'язку України;

операції з дорогоцінними металами і дорогоцінними каменями проводяться в скупці у громадян скупними пунктами, що функціонують при регіональних управліннях НБУ. При цьому перевіряються організаційні умови роботи скупних пунктів, ким, коли і на який термін виданий сертифікат експертам, хто є штатними працівниками цих пунктів. Аудитові підлягають операції по скупці, витраті й обліку дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, зокрема їхня класифікація, визначення проби, зважування, вилучення штифтів, заклеювання пакетів зі скупленими цінностями;

операції банку з іноземною валютою залежать від умов, обсягів і режиму роботи банку. Вони можуть здійснюватися через прибуткові, видаткові, прибутково-видаткові каси й обмінні пункти. Аудиторській перевірці насамперед підлягають організація цих операцій відповідно до нормативних документів НБУ, а також правильність оформлення цих операцій документами, до яких відносяться: прибуткові касові і валютні ордери при зарахуванні національної готівки та іноземної валюти в касі банку; видаткові касові і валютні ордери при видачі національної і готівки іноземної валюти з каси банку;

розрахункові операції, здійснювані банками по договорах із клієнтами, підлягають аудитові у відношенні своєчасності і вірогідності розрахунків по заробітній платі з працівниками, оплаті поставленої продукції, виконаним роботам і послугам, іншим борговим зобов'язанням. Безготівкові розрахунки поділяють на міжбанківські, обслуговуючі відносини між банками, і міжгосподарські – між клієнтами банку;

кредитні операції є об'єктом аудиторського контролю, оскільки вони зв'язані з ризиком несплати позичальником основного боргу і відсотків, що належать банкові;

інвестиції в банківській практиці – це вкладення в цінні папери підприємств різних форм власності на тривалий термін. При перевірці інвестицій комерційного банку, розраховуються такі основні коефіцієнти: норма прибутку на акціонерний капітал; коефіцієнт прибутковості (відношення чистого прибутку до виторгу від реалізації); коефіцієнт звертання коштів (визначається розподілом виторгу від реалізації на вартість активів акціонерного товариства); співвідношення власних і позикових засобів; коефіцієнт ліквідності й ін. У кінцевому визначається ефективність інвестицій банку, тобто визначається ризик і прибутковість інвестицій;

маркетингова діяльність банку як об'єкт контролю обумовлений створенням ринку банківських послуг в Україні. Відповідно до цього задачею аудита маркетингової діяльності банку є визначення правомочності надання послуг, обґрунтованості їхньої вартості, вигідності для банку і корисності для клієнта;

господарська діяльність банку як об'єкт аудита включає доцільність використання інтелектуальних, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у забезпеченні виконання функцій банку, визначених законодавчими актами про банки і банківську діяльність;

ефективність діяльності комерційних банків є об'єктом обов'язкового аудита відповідно до діючого законодавства. Необхідність аудита обумовлена тим, що засновники, акціонери, населення повинні знати, наскільки захищені їхні внески від неплатоспроможності і банкрутства банку;

внутрішній контроль (аудит) банку проводиться у процесі проведення зовнішнього аудиторського контролю. Задача перевірки – установити, наскільки ефективно організованим є внутрішній контроль (аудит) банку, щоб надійно захистити його вкладників від неповернення коштів, ризиків, правопорушень у збереженні готівки, зловживань з цінними паперами й ін;

бухгалтерський облік і звітність банку як об'єкт контролю підлягають аудитові з метою установлення вірогідності відображення банківської діяльності в обліку і звітності, що є основним документально достовірним джерелом інформації про діяльність банку.

Контроль покликано забезпечити відповідність діяльності банку поставленим перед ним цілям. По відношенню до банку він може бути не тільки зовнішнім, але й внутрішнім.

Підсистема внутрішнього контролю банків в свою чергу розділяється на акціонерний контроль, внутрішньотехнологічний контроль і внутрішній аудит.

Акціонерний контроль здійснюють акціонери банку шляхом отримання необхідної інформації від його керівництва про результати діяльності установи за звітний період. Рада банку контролює діяльність правління, а ревізійна комісія – фінансово-господарську діяльність банку.

Внутрішньобанківський або внутрішньотехнологічний контроль (така назва відрізняється від Положення, щоб не дублювати назву підсистеми) – перевірка правильності виконання банківських операцій і облікових записів за допомогою конкретних засобів і способів. Іншими словами, це сукупність процедур, які забезпечують дотримання положень внутрішніх та зовнішніх нормативних актів при здійсненні операцій банку та достовірність і повноту інформації [47, с. 36].Внутрішній аудит у комерційних банках здійснюється спеціальною службою внутрішнього аудита, створеної по відповідному нормативному акту Національного банку України. Ця служба створюється з метою оцінки й удосконалювання системи внутрішнього контролю комерційного банку при мінімальних витратах.

Задачею внутрішнього аудита, є поточний контроль збереження грошової маси, дотримання нормативно-правових актів при здійсненні банківських операцій по обслуговуванню клієнтів, проведення господарських операцій самого банку.

Таким чином, внутрішній аудит банку – це незалежна експертна діяльність аудиторської служби банку для перевірки й оцінки адекватності й ефективності системи внутрішнього контролю і якості виконання співробітниками банку покладених на них обов'язків, а також попередження збитків банку.

Здійснюється внутрішній аудит способом перевірки системи бухгалтерського обліку, фінансової й оперативної інформації з питань діяльності банку. При цьому перевіряються активи банку (ресурси), які у майбутньому принесуть економічну вигоду і приведуть до збільшення капіталу банку. Одночасно перевіряються конфлікти інтересів, тобто будь-який вид стосунків, які не відповідають інтересам банку або можуть перешкодити сумлінному виконанню обов'язків визначеними посадовими особами.

Організаційна структура і вимоги в службі внутрішнього аудита нормовані спеціальним Положенням, розробленим комерційним банком з урахуванням вимог НБУ і специфіки діяльності самого банку.

Головними функціями служби внутрішнього аудита є:

зменшення ризиків у проведенні операцій, зв'язаних з раціональним і ефективним використанням ресурсів банків;

надання рекомендацій структурним підрозділам банку в процесі планування, на стадії розробки і впровадження нових продуктів, процесів, систем;

проведення аудита діяльності структурних підрозділів банку з метою забезпечення аналізу й оцінки внутрішнього контролю, політики, процедур банку, що стосуються адекватності, відповідності, ефективності і точності бухгалтерських даних і схоронності активів банку;

координація своєї діяльності з діями незалежних аудиторських фірм при проведенні зовнішнього аудита банку з метою забезпечення оптимальних умов, при яких аудиторські фірми можуть довіряти висновкам служби внутрішнього аудита для запобігання дублювання контрольних процедур;

складання і надання висновків і звітів при перевірці зовнішнім аудитом.

Запитання для самоперевірки

1. Дайте визначення фінансового контролю

2. Що розуміється під об’єктом фінансового контролю

3. Визначте різновиди фінансового контролю

4. Які елементи включає система фінансового контролю в країнах з розвинутою ринковою економікою

5. Чи змінюється предмет фінансового контролю в залежності від стадії суспільного відтворення

6. Визначте сутність державного аудиту.

7. Перерахуйте види державного аудиту.

8. Розкрийте зміст аудиту ефективності.

9. Особливості державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ.

10. Етапи державного фінансового аудиту діяльності інших суб’єктів господарювання, що отримують (отримували) бюджетні кошти.

11. Розкрийте сутність та зміст податкового контролю.

12. Яка головна мета та задача податкового контролю.

13. Які існують різновиди податкового контролю.

14. Визначте послідовність дій щодо перевірки розрахунків платників податків з бюджетом.

15. Визначте склад банківської системи України.

16. Перелічите групи економічних нормативів аналізу діяльності комерційних банків

17. Назвіть основні об’єкти контролю та аудиту в комерційних банках

18. Визначте ступені нагляду НБУ за комерційними банками

Навчальні завдання

1. Зробить порівняльну оцінку сутності та змісту аудиту з державним аудитом.

2. Порівняйте види державного аудиту між собою та дайте їх загальну характеристику.

3. Дайте розгорнуту порівняльну характеристику нагляду та податкового контролю.

4. Розкрийте сутність окремих складових змісту податкового контролю.

5. Порівняйте камеральні та документальні податкові перевірки. Визначте їх характерні особливості.

6. Обґрунтуйте межі застосування окремих різновидів податкових перевірок.

7. Визначте зміст камеральних та документальних перевірок.

8. Розкрийте особливості податкового контролю за умов спрощеної системи оподаткування.

9. Розкрийте зміст та особливості податкового контролю розрахунків за прибутковим податком із громадян.

10. Проаналізуйте типові порушення при сплаті акцизного збору.

11. Дослідить стан податкового контролю в Україні.

12. Розкрийте сутність та зміст фінансового контролю

13. Розкрийте форми і методи організації фінансового контролю

14. Охарактеризуйте основні класифікаційні ознаки фінансового контролю

15. Проаналізуйте зміну предмету фінансового контролю в залежності від стадії суспільного відтворення

16. Розкрийте зміст контролю за діяльністю підприємств

17. Проаналізуйте економічні нормативи діяльності комерційних банків України.

18. Які види ризику існують у банківській діяльності.

19. Розкрийте зміст окремих ступенів нагляду за діяльністю комерційних банків.

20. Дайте загальну характеристику контролю та аудиту в банківських установах

21. Розкрийте зміст окремих об’єктів контролю та аудиту діяльності комерційного банку.

22. Проаналізуйте розвиток систем комерційних банків України.

23. Розкрийте сутність та зміст основної задачі внутрішнього аудиту комерційних банків.

24. Охарактеризуйте головні функції служби внутрішнього аудита.

Література за темою відповідно загального списку рекомендованої літератури: 3, 4, 10, 11, 19, 20, 27, 42, 45, 54, 58, 59, 69, 75.