- •Міністерство освіти і науки україни
- •Передмова
- •Програма курсу «Контроль і ревізія»
- •Структура залікового кредиту навчальної дисципліни «Контроль і ревізія»
- •Модуль 1. Теоретико-методологічні основи економічного контролю та організації контрольно-ревізійного процесу
- •Тема 1. Становлення та розвиток контролю
- •Тема 2. Сутність контролю. Дискусійні питання
- •Тема 3 Класифікація фінансового контролю
- •Тема 4. Ревізія: поняття і зміст
- •Тема 5. Організація контрольно-ревізійної діяльності
- •Модуль 2. Ревізія діяльності підприємств, установ та організацій
- •Тема 6. Особливості контролю у бюджетних установах, організаціях та на промислових підприємствах
- •6.1. Статус бюджетної установи як підконтрольного об’єкта.
- •Тема 7. Ревізія касових і банківських операцій
- •Тема 8. Ревізія розрахунків
- •Тема 9. Ревізія основних засобів та нематеріальних активів
- •Тема 10. Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями
- •Тема 11. Ревізія праці та її оплати
- •Тема 12. Ревізія виробництва та реалізації промислової продукції
- •Тема 13. Ревізія результатів діяльності та власного капіталу підприємства
- •Тема 14. Ревізія стану бухгалтерського обліку і звітності
- •Розділ 1
- •Тема 1. Становлення та розвиток контролю
- •1.1. Основні історичні вежі розвитку контролю
- •1.2. Еволюція контролю на теренах України
- •1.3. Основні вежі розвитку органів контрольно-ревізійної роботи у зарубіжних країнах
- •1.4. Правова основа та організаційні схеми контролю в зарубіжних країнах
- •1.5. Організація контрольно-ревізійної роботи в окремих країнах
- •Тема 2: Сутність контролю. Дискусійні питання
- •2.1. Необхідність, місце та значення контролю в сучасних умовах
- •2.2. Визначення поняття «контроль». Дискусійні питання.
- •2.3. Контроль як функція управління
- •Контроль
- •2.4. Економічний контроль та його зміст
- •Економічний контроль
- •2.5. Державні органи економічного контролю в Україні
- •Тема 3. Класифікація фінансового контролю
- •3.1. Фінансовий контроль як складова економічного контролю
- •3.2. Аудиторський контроль
- •3.3. Податковий контроль
- •3.4. Бюджетний контроль
- •3.5. Казначейський контроль
- •3.6. Контроль і аудит в банках
- •Тема 4. Ревізія: поняття і зміст
- •4.1. Визначення поняття «ревізія». Дискусійні питання.
- •4.2. Предмет, об’єкт та суб’єкти ревізії
- •4.3. Мета, завдання, функції та принципи ревізії
- •4.4. Зміст та класифікація ревізій
- •4.5. Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронних органів
- •Тема 5 Організація контрольно-ревізійної діяльності
- •5.1. Зміст контрольно-ревізійної діяльності
- •5.2. Стадії контрольно-ревізійного процесу
- •5.3. Планування контрольно-ревізійної діяльності
- •5.4. Права, обов’язки та відповідальність контролерів-ревізорів
- •5.5. Документи як об’єкт дослідження у ревізії, класифікація документів
- •5.6. Способи перевірки документів
- •5.7. Узагальнення результатів контролю та їх реалізація
- •Тема 6. Особливості контролю у бюджетних установах та на промислових підприємствах
- •6.1. Статус бюджетної установи як підконтрольного об’єкта
- •6.2. Особливості проведення ревізії в бюджетній установі
- •6.3. Статус промислового підприємства як підконтрольного обєкта
- •6.4. Особливості проведення ревізії на промисловому підприємстві
- •Розділ 2
- •Тема 7. Ревізія касових і банківських операцій
- •7.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії
- •7.2. Контроль дотримання касової дисципліни
- •Строки подання авансового звіту
- •7.3. Ревізія грошових коштів у касі, її завдання та порядок проведення
- •7.4. Ревізія операцій із грошовими коштами на рахунках у банку
- •7.5. Ревізія операцій із цінними паперами
- •Тема 8. Ревізія розрахунків
- •8.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми ревізії розрахунків
- •8.2. Перевірка розрахунків з підзвітними особами
- •8.3. Контроль розрахунків з постачальниками за товарно-матеріальні цінності, роботи (послуги)
- •8.4. Перевірка розрахунків з покупцями і замовниками
- •8.5. Перевірка розрахунків по претензіях та відшкодуванню матеріальних збитків
- •Тема 9. Ревізія операцій з основними засобами і нематеріальними активами
- •9.1. Завдання, методи та послідовність проведення ревізії основних засобів
- •9.2. Ревізія операцій з основними засобами
- •9.3. Перевірка витрат на ремонт основних засобів
- •9.4. Перевірка правильності нарахування амортизаційних відрахувань
- •9.5. Перевірка операцій з нематеріальними активами.
- •Тема 10. Ревізія операцій з товарно-матеріальними цінностями
- •10.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії
- •10.2. Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, сировини та готової промислової продукції
- •10.3. Ревізія збереження матеріальних цінностей, стану складського господарства
- •10.4. Перевірка надходження і оприбуткування матеріальних цінностей.
- •10.5. Перевірка використання сировини і матеріалів у виробництві
- •10.6. Особливості перевірки малоцінних швидкозношуваних предметів
- •Тема 11. Ревізія праці та її оплати
- •11.1. Задачі, джерела інформації ревізії праці та її оплати
- •11.2. Контроль обліку особового складу
- •11.3. Перевірка розрахунків по оплаті праці
- •11.4. Ревізія розрахунків за страхуванням
- •Тема 12. Ревізія виробництва та реалізації промислової продукції
- •12.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти та напрями ревізії
- •12.2. Контроль виконання виробничої програми
- •12.3. Ревізія витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції
- •12.4. Ревізія незавершеного виробництва у промисловості
- •12.5. Ревізія операцій із реалізації готової продукції
- •Тема 13. Ревізія результатів діяльності та власного капітала підприємства
- •13.1. Завдання, об’єкти, джерела інформації і методичні прийоми ревізії
- •13.2. Ревізія правильності оцінки отриманих доходів і визначення прибутку (збитку) за видами діяльності
- •13.3. Контроль фінансового стану підприємства
- •13.4. Ревізія операцій по формуванню та зміні статутного капіталу
- •Тема 14. Ревізія стану бухгалтерського обліку і звітності
- •14.1. Задачі, джерела інформації, нормативні акти і напрями ревізії
- •14.2. Перевірка організації облікової роботи в бухгалтерії
- •14.3. Перевірка достовірності бухгалтерського обліку
- •14.4. Контроль бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства
- •14.5. Перевірка стану внутрішньогосподарського контролю
- •Глосарій
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Нормативна база інструкція Про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні
- •Положення про планування контрольно-ревізійної роботи органами державної контрольно-ревізійної служби
- •Положення Про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України
- •Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України
- •Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання
- •Методичні рекомендації щодо проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту ефективності виконання бюджетної програми
- •Методичні рекомендації з проведення органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансової та господарської діяльності бюджетних установ і. Загальні положення
- •II. Планування фінансово-господарського аудиту та етапи його проведення
- •Ііі. Вимога до державних аудиторів
- •IV. Підготовка До проведення фінансово-господарського аудиту
- •V. Проведення поточних аудиторських процедур
- •VI. Документування поточних аудиторських процедур та облік роботи державного аудитора
- •VII. Дослідження річної фінансової звітності
- •VIII. Оформлення результатів фінансово-господарського аудиту та використання аудиторських звітів
- •Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою
- •Положення про єдиний казначейський рахунок
- •Контроль і ревізія Навчальний посібник
Ііі. Вимога до державних аудиторів
3.1. Керівниками груп державних аудиторів призначаються контрольно-ревізійні працівники, які мають досвід контрольно-ревізійної роботи на посадах не нижче старшого контролера-ревізора.
3.2. Керівник групи державних аудиторів (або державний аудитор, який самостійно здійснює аудит бюджетної установи) повинен мати ґрунтовні знання законодавства з питань фінансово-господарської діяльності бюджетних установ певного профілю (додаток 2), досконало володіти правилами ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності (додаток 3}, методами фінансового контролю та аудиторськими процедурами, уміти оцінювати можливі ризики виникнення фінансових порушень, мати навики проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, визначення необхідних процедур закупівлі, надання письмових рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (порушень), складання аудиторських звітів.
3.3. Інші державні аудитори повинні мати достатні знання законодавства з питань фінансово-господарської діяльності бюджетних установ певного профілю, володіти правилами ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності, методами фінансового контролю та аудиторськими процедурами, уміти оцінювати можливі ризики виникнення фінансових порушень, мати навики надання письмових рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків (порушень).
3.4. З огляду на завдання фінансово-господарського аудиту, державні аудитори повинні будувати партнерські стосунки з посадовими особами бюджетної установи, об'єктивно оцінювати результати аудиту та його окремих процедур, надавати керівництву установи коректні та вичерпні рекомендації, які базуються виключно на чинних нормативно-правових актах.
3.5. Державні аудитори зобов'язані дотримуватись принципу конфіденційності (не розголошувати, наприклад, інформації про проведення бюджетною установою переговорів щодо укладання угод на постачання матеріальних цінностей, надання послуг, проведення операцій з управління майном тощо).
IV. Підготовка До проведення фінансово-господарського аудиту
4.1. Завданням першого етапу «Підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту» є детальне ознайомлення з особливостями діяльності бюджетної установи, системи ЇЇ бухгалтерського обліку, фінансової звітності і внутрішньогосподарського фінансового контролю, здійснення оцінки ризиків та підготовка програми проведення фінансово-господарського аудиту (додаток 4).
4.2. На цьому етапі державний аудитор зобов'язаний:
1) визначити за кожною з наведених у пункті 43 систем фактори ризик (слабкі місця в управлінні фінансами та майном бюджетної установи, у здійсненні внутрішньогосподарського фінансового контролю);
2) здійснити оцінку ризиків;
3) за результатами оцінки ризиків скласти програму фінансово-господарського аудиту.
4.3. При попередньому плануванні аудиту державний аудитору більш детально вивчає діяльність бюджетної установи;
більш детально вивчає систему бухгалтерського обліку бюджетної установи;
оцінює результати попередніх контрольних заходів;
визначає пов'язані з бюджетною установою сторони;
оцінює стан використання бюджетною установою інформаційних технологій;
оцінює середовище внутрішнього контролю;
визначає суттєвість ризиків;
визначає засоби, які зменшують ризики.
4.3.1. Більш детальне вивчення діяльності бюджетної установи здійснюється шляхом аналізу:
1) нормативно-правових актів та методичних документів, які регламентують фінансово-господарську діяльність бюджетних установ відповідного профілю;
2) установчих документів, організаційної структури та управління бюджетної установи;
З) видів діяльності бюджетної установи.
За результатами аналізу визначаються фактори ризику та проводиться оцінка їх можливого впливу.
Наприклад, до факторів ризику діяльності можна віднести:
зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими встановлюються додаткові регламенти, необхідні для здійснення певних господарських операцій;
зміни схемних посадових окладів чи порядку розрахунку конкретних видів нарахувань заробітної плати;
зміни в організаційній структурі, внаслідок яких конкретні функції у фінансово-господарській діяльності виконуватимуться структурними підрозділами, працівники яких не мають відповідного досвіду чи кваліфікації;
створення відокремлених підрозділів;
призначення нових керівників, які не мали практичного досвіду з управління бюджетними установами відповідного профілю чи досвіду роботи в бюджетній сфері;
зміни у видах діяльності тощо.
4.3.2. Детальне ознайомлення з системою бухгалтерського обліку бюджетної установи полягає у:
1)більш глибокому вивченні нормативно-правових актів та методичних документів, які регламентують ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
2) вивченні облікової політики та організації бухгалтерського обліку;
3) аналізі основних фінансових показників та їх змін. Для цього проводиться камеральна перевірка фінансової звітності бюджетної установи за попередній рік (якщо аудитором не здійснювався фінансовий аудит цієї установи у попередньому році), аналізуються розрахунки та обґрунтування до кошторису на поточний рік, зміни показників кошторису у порівнянні з попередніми роками;
4) визначенні системних та несистемних операцій.
Після цього визначаються фактори ризику та проводиться оцінка їх можливого впливу.
Наприклад, до факторів ризику бухгалтерського обліку можна віднести:
зміни, внесені до нормативно-правових актів, якими змінюється порядок відображення в обліку тих чи інших операцій, віднесення до кодів економічної класифікації видатків;
відсутність положення про бухгалтерію, посадових інструкцій облікових працівників, правил документообігу, наказів керівника про надання права підпису конкретних документів посадовим особам бюджетної установи, внаслідок чого працівники бухгалтерії не можуть визначити, чи має певна посадова особа повноваження на підписання конкретного документу;
суттєві зміни показників кошторису у порівнянні з попередніми роками (зокрема, збільшення асигнувань на оплату праці, на придбання товарів, робіт і послуг, яке повинно здійснюватися відповідно до законодавства про державні закупівлі; наявність асигнувань на капітальні видатки тощо);
суттєве збільшення видатків при неадекватному збільшенні обсягів робіт (послуг);
значне зростання дебіторської та/або кредиторської заборгованості;
наявність асигнувань за кодами програмної (функціонально), економічної кваліфікації видатків, які не планувалися та не здійснювалися у попередньому році;
відсутність внутрішніх регламентів для системних та несистемних операцій.
4.3.3. Аналіз матеріалів попередніх контрольних заходів, стану та обраних бюджетною установою шляхів усунення виявлених недоліків і порушень також здійснюється з метою визначення факторів ризику та оцінки їх можливого впливу.
Наприклад, до факторів ризику у цій сфері можна віднести такі випадки:
попередньою ревізією виявлені систематичні порушення законодавства у сфері державних закупівель, однак склад тендерного комітету не змінився, не видано розпорядчого документу з метою усунення виявлених порушень;
попередньою ревізією виявлено недостачу, однак матеріально відповідальна особа продовжує працювати на тій самій посаді, недостачу нею не відшкодовано, річна інвентаризація не проводилася;
попередньою ревізією виявлено факти переплати заробітної плати внаслідок встановлення необґрунтовано завищених (у порівнянні з нормативно-правовими актами) надбавок чи доплат, однак система встановлення надбавок та доплат не змінилася тощо.
4.3.4. Визначення пов'язаних з бюджетною установою сторін здійснюється шляхом вивчення договорів і операцій бюджетної установи, після чого визначаються фактори ризику та оцінюється їх можливий вплив.
Наприклад, до факторів ризику можна віднести:
укладення договорів з тими самими суб'єктами господарювання, які мають значну дебіторську заборгованість, або з суб'єктами господарювання, щодо яких аудитор має інформацію про завищення ними обсягів робіт, ціни товарів або послуг, розцінок чи тарифів;
укладення договорів з маловідомими суб'єктами господарювання, які нещодавно створені або предмет договору не є їх основною діяльністю;
укладення договорів з суб'єктами господарювання, які мають невідповідну репутацію тощо.
4.3.5. Ознайомлення з станом використання бюджетною установою інформаційних технологій (ІТ) здійснюється шляхом вивчення:
ступеня використання ІТ в бухгалтерському обліку;
використання різних програм, їх сумісності та відповідності встановленим Державним казначейством України правилам ведення обліку;
порядку обслуговування (поновлення, внесення змін) програм відповідно до змін у методології ведення бухгалтерського обліку;
доступу до інформації, у тому числі можливості внесення несанкціоновані-їх змін.
За результатами ознайомлення визначаються фактори ризику та оцінюється ступінь їх можливого впливу.
Наприклад, до факторів ризику можна віднести:
застосування бюджетною установою неліцензійних (несертифікованих) програм або програм, не пристосованих для ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах;
невнесення змін до програм, якщо це було необхідно з огляду на внесені Державним казначейством України зміни до порядку ведення обліку;
відсутність розмежування доступу до ділянок обліку, доступ до комп'ютерної програми осіб, які не мають відповідних повноважень, внаслідок чого можливе внесення несанкціонованих змін тощо.
4.3.6. Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю бюджетної установи полягає у:
1) ознайомленні з середовищем, у якому функціонує система внутрішньогосподарського контролю;
2) визначенні заходів, що вживаються керівництвом бюджетної установи для створення і надійного функціонування внутрішньогосподарського контролю (накази, розпорядження, положення, посадові Інструкції, правила чи регламенти тощо);
3) визначенні ступеня додержання правил, встановлених керівництвом бюджетної установи (чи виконуються фактично накази, розпорядження, положення, посадові інструкції, правила чи регламенти тощо) для попередження, виявлення та виправлення помилок, попередження та виявлення фактів обману (крадіжок, приписок, шахрайства тощо); встановлені правила також мають забезпечити досягнення бюджетною установою визначеної установчими документами та кошторисом (іншими плановими документами) мети.
За результатами ознайомлення визначаються фактори ризику та оцінюється ступінь їх можливого впливу.
Наприклад, до факторів ризику можна віднести такі випадки:
керівництвом бюджетної установи не встановлено правила здійснення внутрішньогосподарського контролю - немає наказів, розпоряджень тощо;
аналіз встановлених правил свідчить про їх формальність, неврахування специфіки діяльності бюджетної установи чи наявності ризиків, внаслідок чого важко попередити, виявити та виправити помилки, неможливо попередити та виявити факти обману, правила не забезпечують досягнення мети;
аудиторськими процедурами виявлено, що встановлені правила фактично не -' виконуються або виконуються формально тощо.
4.4. На етапі підготовки до проведення аудиту державний аудитор має право:
1) одержувати від бюджетної установи та органів Державного казначейства України фінансову та статистичну звітність, кошториси та розрахунки і обґрунтування до них, інші документи (матеріали попередніх контрольних заходів, накази, розпорядження, правила, положення, посадові інструкції, правила документообігу тощо);
2) направляти пов'язаним особами запити та у встановленому законодавством порядку проводити зустрічні перевірки (звірки), одержувати копії документів та пояснення щодо операцій з бюджетною установою;
3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівника та інших посадових осіб бюджетної установи;
4) проводити безпосередньо в бюджетній установі опитування, анкетування, тестування, обстеження та інші аудиторські процедури для визначення ризиків, їх оцінки та складання програми аудиту.
4.5. Програма аудиту затверджується керівником (заступником керівника) відповідного органу ДКРС і повинна включати:
конкретні ризикові сфери діяльності, операції, ділянки бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю, ризики ІТ тощо;
перелік суб'єктів господарювання (пов'язаних осіб), від яких доцільно отримати інформацію шляхом направлення запитів, проведення у них зустрічних перевірок (звірок) у встановленому законодавством порядку;
конкретна мета аудиторської процедури чи її елементу (наприклад, під час вивчення системи бухгалтерського обліку досліджується облік основних засобів, однією конкретною метою цього дослідження є здійснення оцінки правильності визначення вартості основних засобів при їх придбанні, проведенні індексації їх вартості, тобто оцінка правильності визначення вартості основних засобів);
обсяг аудиторських процедур за кожним фактором ризику;
назву робочого документа, який складатиметься після виконання аудиторської процедури чи окремого її елемента;
виконавця (конкретного державного аудитора);
дату виконання аудиторських процедур, у тому числі обстежень в бюджетній установі;
дату перегляду матеріалів вищестоящим керівником державного аудитора.
Обов'язковим є вихід державного аудитора в бюджетну установу з метою обстеження її фінансово-господарських операцій протягом місяця після дати складання нею фінансової звітності за кожний квартал та для дослідження річної фінансової звітності.
При цьому дати виконання аудиторських процедур мають бути максимально пов'язані з фактичним проведенням операцій та складанням фінансової звітності. Наприклад, дослідження правильності та обґрунтованості визначення асигнувань на поточний рік доцільно проводити не пізніше квітня, обстеження законності використання коштів на капітальні видатки - в тому., періоді, в якому здійснюються видатки та проводяться роботи, обстеження правильності перерахунку заробітної плати (у разі змін посадових окладів) – у місяці, наступному за першим нарахуванням заробітної плати у нових розмірах тощо.
При необхідності до програми аудиту можуть вноситися зміни в порядку, встановленому для затвердження програми.