3. Організація виконання роботи

Мінімальний термін написання курсової роботи – 4 тижні.

Курсова робота повинна виконуватися студентом у повній відповідності до затвердженого завдання. У випадку відставання від графіка студент зобов'язаний надати пояснення викладачу або завідувачу кафедри.

Відповідно до календарних термінів студент має подавати роботу викладачу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін – підготувати і здати роботу в завершеному виді.

Після рецензування у разі позитивного висновку викладача робота допускається до захисту.

4. Зміст та обсяги курсової роботи

За обсягом курсова робота не повинна перевищувати 40-50 сторінок рукописного тексту, або 30-40 сторінок комп’ютерного тексту.

Зміст і спрямованість курсової роботи визначається її темою і відображається у плані, розробленому за допомогою викладача. Відповідно до теми студент самостійно, або з врахуванням рекомендацій викладача, добирає літературні джерела (підручники, монографії, статті та ін.), відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з викладачем.

План курсової роботи повинен бути складним (орієнтовні плани наведені в додатку Б.1-Б.5 ) і містити:

- вступну частину;

- основну частину (три розділи, кожен з яких повинен містити не менше двох підрозділів);

- висновки та пропозиції;

- список використаних джерел;

- додатки.

Головним завданням вступної частини (Вступу) є обґрунтування актуальності та практичної значущості обраної теми курсової роботи, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження. У вступі слід чітко визначити мету, завдання роботи (спираючись на план), об'єкт, предмет, методи дослідження та джерела інформації. Доцільно вказати провідних вчених, які досліджували подібну проблематику. Обсяг вступу не повинен перевищувати 2-3 сторінок.

Основна частина курсової роботи складається з розділів та підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу і підрозділу має передувати короткий вступ. У кінці – формулюють висновки із стислим викладенням наведених у підрозділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.

У розділах основної частини подають огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень; виклад загальної методики й основних методів досліджень; відомості про проведені теоретичні і експериментальні дослідження.

Перший розділ, теоретичний, повинен містити 2-3 підрозділи. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної із темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури (в тому числі іноземної) розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, вказується на подібності та відмінності їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У даному розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази, обґрунтовується необхідність та доцільність окремих документів.

Теоретичні та методичні підходи повинні мати певні елементи новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження. Це дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу курсової роботи.

Другий розділ, аналітико-дослідницький (2-3 підрозділи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння, використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Другий розділ містить:

• аналіз динаміки наявності та ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу об’єкту дослідження (підприємства чи галузі) протягом останніх 3-5 років;

• характеристику сучасного стану розвитку й ефективності зовнішньоекономічної діяльності об’єкту дослідження;

• діагностування діяльності підприємства щодо обраного напряму дослідження.

Ґрунтовний аналіз виробничо-господарської та зовнішньоекономічної діяльності підприємства чи галузі у другому розділі за останні 3-5 років проводиться із використанням накопиченого фактичного матеріалу (необхідні показники для аналізу наведені в додатку В) та із залученням усіх набутих студентом теоретичних знань і методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз досліджуваної тематики повинен здійснюватись з урахуванням позитивних та негативних факторів діяльності. При написанні другого розділу слід використовувати фактичні показники господарської діяльності, статистичну та бухгалтерську звітність, накази, розпорядження, результати власних спостережень, опитувань та інших методів збору первинної інформації, які використовує студент під час практичної підготовки.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікаційний аналіз і обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ЕОМ і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у курсовій роботі повинен використати комп'ютерну обробку даних. Для спрощення трудомістких розрахунків у аналітико-дослідницькому чи у проектно-рекомендаційному розділі доцільно використовувати власно розроблені або адаптовані автором стандартні програми.

Використання комп’ютерних систем обробки даних здійснюється за такими етапами: постановка задачі; вибір програми, за якою вона буде вирішуватися; формування бази даних (у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації – баланс, форми звітності); підбір формул розрахунку; побудова блок-схеми алгоритму розв'язання задачі; отримання результату (у формі підсумкової таблиці, діаграми, графіків); поетапний опис проведених розрахунків та власні висновки на основі отриманих результатів.

Обсяг другого розділу – у межах 30-35% загального обсягу курсової роботи.

Завданням третього, проектно-рекомендаційного розділу є розробка конкретних напрямів, шляхів, рекомендацій, пропозицій щодо вдосконалення менеджменту ЗЕД підприємства; обґрунтування моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації (стратегія, бізнес-план, консультативний проект, реінжиніринг бізнес-процесу, реструктуризація) на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження.

Запропоновані удосконалення та інновації повинні відповідати напряму дослідження та містити розгорнуті розрахунково-кількісні обґрунтування, отриманні на основі приведених досліджень у аналітичному розділі.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. У розрахунках для обґрунтування пропозицій доцільно використати ЕОМ.

Обсяг третього розділу – 30% загального обсягу курсової роботи.

Висновки та пропозиції, що наводяться в окремому розділі курсової роботи, є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання проблеми, що досліджується. Дається оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті курсової роботи та поставленим у вступі завданням, окреслюються елементи наукової новизни, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму управління ЗЕД підприємства чи галузі, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках чітко вказуються напрями, шляхи чи інші пропозиції стосовно вдосконалення менеджменту ЗЕД. Матеріал має бути викладений із використанням фактичних цифрових даних. Разом з тим, у висновках не можуть узагальнюватися пропозиції, які не були розглянуті у курсовій роботі.

Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 3-4 сторінок.