Тема 9. Право Європейського Союзу

Історичні передумови європейської інтеграції. План Маршала і створення Організації Європейського Економічного Співробітництва. Договір про створення Європейського об'єднання із вугілля та сталі (ЄОВС). Європейське оборонне співтовариство та Договір про Європейське Політичне Співтовариство. Розробка основ співробітництва країн ЄС - Паризька Угода про створення Європейського об'єднання із вугілля та сталі.

Юридичне оформлення загальних принципів функціонування інтеграційного об'єднання. Удосконалення інституційної системи Співтовариств – Договір про злиття (договір, що створює єдину Раду та єдину Комісію Європейського Співтовариства).

Подальші кроки у напрямі інтеграції: Розширення з 6 до 15 держав. Власні ресурси Співтовариства. Підписання Угод про бюджет 1970-1975. Єдиний Європейський Акт (ЄЄА) 1988 року. Заснування Європейського Союзу (Маастрихтська угода). Європейський Економічний Сектор (ЄЕС). Розширення сфер співробітництва між країнами-учасницями: Амстердамська Угода (А.У.), зміни внесені в Угоду про Європейське Співтовариство. Структура Європейського Союзу після Амстердама: 3 опори Союзу. Ніццька угода. Інституційна реформа.

Система інститутів Європейського Співтовариства відповідно до установчих угод. Принципи побудови та діяльності інститутів та органів. Функції інститутів: установча; законодавча; виконавча; бюджетна; контрольна; зовнішньополітична. Принцип розподілу суверенних повноважень між інститутами Співтовариства.

Європейський Парламент як інститут представництва народів країн-членів. Місце у інституціональній структурі. Порядок формування Парламенту: прямі вибори. Правовий статус депутатів Європейського

Парламенту: представницький мандат; вимоги щодо несумісності з посадою парламентарія; підстави припинення повноважень.

Завдання га повноваження Парламенту. Участь у законотворчому процесі - тенденція до розширення сфери ведення. Круг питань, щодо яких необхідні консультації інститутів ЄС з Парламентом. Участь в прийнятті рішень. Контрольні повноваження: форми та методи. Повноваження у сфері зовнішніх зносин. Круг бюджетних повноважень парламенту.

Внутрішня організація та порядок призначення посадових осіб. Президент Парламенту: статус та повноваження. Політичні групи: підстави формування та призначення. Парламентські комітети та Бюро Парламенту. Порядок роботи представницького органу: сесії Парламенту.

Європейська Комісія – провідний інститут ЄС. Склад Європейської Комісії. Порядок призначення: роль країн-членів та Європейського Парламенту у процедурі формування Комісії. Вимоги до членів Комісії (комісарів).

Порядок роботи і процедура прийняття рішень: Комісія – колегіальний орган. Адміністративна структура Комісії. Президент Комісії: завдання та повноваження.

Завдання і повноваження Комісії: стаття 211 Договору о ЄС. Забезпечення застосування права Співтовариства (норми первинного та воринного права). Надання рекомендацій і висновків: правовий характер рекомендацій. Участь у прийнятті рішень в сфері Митного Союзу, функціонування єдиного ринку, правозастосування спільної політики Співтовариства. Забезпечення виконання рішень, прийнятих Радою – делеговане повноваження.

Рада Європейського Союзу. Статус та повноваження. Склад Ради. Члени Ради - міністри національних урядів. Правовий статус Президента.

Порядок роботи та процедура голосування/ Порядок прийняття рішень: проста більшість; кваліфікована більшість; одноголосно.

Комітет постійних представників: статус, повноваження, порядок роботи.

Секретаріат і внутрішній регламент Ради.

Задачі і повноваження Ради: узгодження національних інтересів держав-учасниць. Круг повноважень відповідно до Договорів про Європейське Співтовариство та Європейський Союз. Законодавчі повноваження. Види нормативно-правових актів, що приймаються Радою. Прийняття рішень (принципи та сутність). Розробка спільної зовнішньої політики та політики безпеки Співтовариства і Союзу: рекомендації та рішення Ради. Координація економічної політики (стаття 202 та 99 п.4 Договору про Європейське Співтовариство): розширення повноважень Ради після підписання Амстердамської угоди. Бюджетні повноваження. Координація дій держав-учасниць у рамках третьої опори Союзу.

Європейський Суд – інститут Співтовариства неполітичного характеру. Завдання Суду ЄС. Устав Суду Європейського Співтовариства. Процесуальний регламент Суду ЄС.

Судді та Генеральні адвокати: порядок призначення, кількісний склад, строк повноважень. Вимоги до Суддів та Генеральних адвокатів. Голова Суду ЄС: строк повноважень, завдання. Палати Суду ЄС. Постійний секретар Суду ЄС: посадові обов'язки.

Юрисдикція Суду ЄС. Суд ЄС – вища та єдина судова інстанція з питань права Європейського Співтовариства. Контроль за застосуванням права Співтовариства; тлумачення права ЄС. Юридичні поради та рішення Суду ЄС. Повноваження Суду згідно з установчими угодами Співтовариства. Преюдиціальна процедура.

Суд Першої інстанції – складовий компонент Суду Європейського Співтовариства, автономний орган. Члени Суду Першої інстанції: порядок призначення, строк повноважень. Голова Суду: статус та повноваження. Палати Суду Першої інстанції: чисельний склад та порядок формування.

Юрисдикція Суду Першої інстанції – тенденція до розширення юрисдикції після підписання Амстердамської угоди.

Проблема відносин ЄС з зовнішнім світом дуже важлива для України. Наша держава прагне вступити в ЄС та стати повноправним членом інтеграційного об'єднання. Тому вивчення природи права ЄС є необхідним. В той же час слід пам'ятати, що на даному етапі Україна не тільки не член Європейського Союзу, але і не асоційована країна. Регулювання відносин ЄС та нашої держави здійснюється на підставі норми саме міжнародного права. Вивчення співвідношення європейського та міжнародного права, правових засад співробітництва ЄС з третіми країнами за таких умов стає необхідним.

Міжнародна правосуб'єктність Європейських Співтовариств. Статус Союзу як учасника міжнародних відносин. Компетенція Співтовариства укладати міжнародні угоди. Роль Ради, Комісії та Парламенту Співтовариства у процесі укладання угод з третіми країнами та міжнародними організаціями. Процедура укладання угод. Торгові угоди

Держави-учасниці ЄС – суб'єкти міжнародного права. Угоди з третіми країнами.

Маастрихтська та Амстердамська угоди: формування структури Європейського Союзу. Три опори Союзу. Європейське Співтовариство: інституті та сфери співробітництва країн-членів у межах Співтовариства. Спільна зовнішня політика та політика безпеки – друга опора співтовариства. Зміст співробітництва поліцій і судів у кримінально-правовій сфері.

Основи Європейського Союзу. Єдині інституціональні рамки. Фундаментальні цінності та принципи нового інтеграційного об'єднання. Спільні цілі країн-учасниць Союзу.

Роль і значення теми для діяльності працівників міліції. Процес Євроінтеграції сприятиме розширенню взаємодії між державами, що входять у склад Європейського союзу. Історичні передумови європейської інтеграції План Маршала і створення Організації Європейського Економічного Співробітництва сприяли про створенню Європейського об'єднання із вугілля та сталі (ЄОВС). Європейське оборонне співтовариство та Договір про Європейське Політичне Співтовариство розробили основи співробітництва країн ЄС.

Ключові слова:«висновки», «вторинне право Європейського Союзу», «галузі права Європейського Союзу», «директиви «, «Європейський парламент», «Європейський Союз», «інститути права Європейського Союзу», «Комісія Євросоюзу», «Маастрихтський договір», «первинне право Європейського Союзу», «Право Європейського Союзу», «Рада Євросоюзу», «Рахункова палата», «регламент «, «рекомендації», «рішення», «судові установи».

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми. Після вивчення теми курсант повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також:

знати: юридичне оформлення загальних принципів функціонування інтеграційного об'єднання. Удосконалення інституційної системи Співтовариств – Договір про злиття (договір, що створює єдину Раду та єдину Комісію Європейського Співтовариства); подальші кроки у напрямі інтеграції: Розширення з 6 до 15 держав. Власні ресурси Співтовариства. Підписання Угод про бюджет 1970-1975. Єдиний Європейський Акт (ЄЄА) 1988 року. Заснування Європейського Союзу (Маастрихтська угода). Європейський Економічний Сектор (ЄЕС). Розширення сфер співробітництва між країнами-учасницями: Амстердамська Угода (А.У.), зміни внесені в Угоду про Європейське Співтовариство. Структура Європейського Союзу після Амстердама: 3 опори Союзу. Ніццька угода. Інституційна реформа; систему інститутів Європейського Співтовариства відповідно до установчих угод; принципи побудови та діяльності інститутів та органів; функції інститутів: установча; законодавча; виконавча; бюджетна; контрольна; зовнішньополітична; принцип розподілу суверенних повноважень між інститутами Співтовариства; вимоги щодо несумісності з посадою парламентарія; підстави припинення повноважень; внутрішню організація та порядок призначення посадових осіб. Президент Парламенту: статус та повноваження. Політичні групи: підстави формування та призначення. Парламентські комітети та Бюро Парламенту. Порядок роботи представницького органу: сесії Парламенту.

вміти: визначати порядок формування Європейського Парламенту; Правовий статус депутатів; завдання га повноваження Парламенту; участь у законотворчому процесі - тенденція до розширення сфери ведення. Круг питань, щодо яких необхідні консультації інститутів ЄС з Парламентом; участь в прийнятті рішень; контрольні повноваження: форми та методи. Повноваження у сфері зовнішніх зносин. Круг бюджетних повноважень парламенту; юрисдикцію Суду ЄС. Суд ЄС – вища та єдина судова інстанція з питань права Європейського Співтовариства. Контроль за застосуванням права Співтовариства; тлумачення права ЄС. Юридичні поради та рішення Суду ЄС. Повноваження Суду згідно з установчими угодами Співтовариства. Преюдиціальна процедура; порядок призначення: роль країн-членів та Європейського Парламенту у процедурі формування Комісії. Вимоги до членів Комісії (комісарів).

У результаті вивчення дисципліни курсанти повинні:

Знати:

основні галузі та інститути міжнародного права;

порядок укладання, дії та припинення міжнародних договорів;

порядок співробітництва держав у міжнародних організаціях універсального характеру;

порядок скликання та правила процедури міжнародних організацій.

Вміти:

класифікувати міжнародні договори;

визначити систему міжнародних організацій;

класифікувати міжнародні злочини та злочини міжнародного характеру.