Тема 4. Право міжнародних організацій

Поняття і види міжнародних організацій, політико-економічні фактори, що обумовили розвиток подібної правової форми співробітництва держав, інших суб'єктів міжнародного права.

Універсальні міжнародні організації, їх роль у вирішенні глобальних проблем збереження цивілізації.

Критерії класифікації міжнародних організацій за: видами суб'єктів-засновників; кількості учасників та їх статус; дії в просторі; відповідності основним принципам міжнародного права; часу дії; видам співробітництва та ін.

Ознаки міжнародної організації як суб'єкта міжнародного права. Юридична природа правосуб'єктності. Договірна і дипломатична правосуб'єктність, спеціальна правосуб'єктність.

Регіональні організації як органи політичного співробітництва; їх ознаки за Статутом ООН; поняття правомірності.

Право на участь у міжнародних організаціях, підстави членства, обов'язки, що випливають із членства.

Структура міжнародних організацій, система головних і допоміжних органів. Види актів, прийнятих міжнародними організаціями. Концепція зовнішнього і внутрішнього права.

Міжнародні конференції як вид міжнародних міждержавних організацій. Порядок складу, правила процедури і регламенти. Порядок прийняття рішень.

Відповідальність міжнародних організацій; можливі механізми реалізації відповідальності.

Історія створення ООН; умови, що сприяли створенню антигітлерівської коаліції, найважливіші міжнародні акції, що сприяли створенню ООН; роль держав антигітлерівської коаліції в післявоєнному пристрої світу.

Статут ООН, його мета, принципи, структура, порядок вступу в силу.

Членство в ООН, право держав на участь в ООН, види участі, припинення членства.

Структура ООН. Органи та організації, установи, що утворять структуру ООН. Місце головних органів у системі ООН, їх повноваження і компетенція, взаємодія, види прийнятих ними актів.

Генеральна Асамблея (ГА) ООН, особливості її структура, види повноважень, характеристика декларацій і резолюцій, прийнятих ГА ООН. Співробітництво з Радою Безпеки ООН, Економічною і Соціальною Радою, Генеральним Секретарем ООН, спеціалізованими установами ООН.

Роль Генеральної Асамблеї в кодификації і прогресивному розвитку міжнародного права.

Рада Безпеки ООН як орган політичного співробітництва держав-членів ООН, формування Ради Безпеки, статус постійних членів Ради, поняття «одностайності» при прийнятті актів Ради Безпеки. Компетенція і повноваження Ради Безпеки і його органів. Випадки звертання держав до Ради Безпеки. Порядок формування збройних сил ООН, види збройних сил та операцій, що починаються від імені Ради Безпеки.

Економічна і Соціальна Рада ООН, її комісії і комітети, порядок формування. Компетенція і повноваження.

Міжнародний Суд ООН, порядок формування і роботи, підстави для звертання в Міжнародний Суд. Поняття обов'язкової і факультативної юрисдикції Міжнародного Суду, порядок виконання його рішень.

Генеральний Секретар і Секретаріат ООН. Адміністративно-технічні і політичні повноваження Генерального Секретаря. Порядок формування Секретаріату і його структура. Статус службовців Секретаріату.

Рада з опіки, формування Ради з опіки відповідно до Статуту ООН, компетенція і повноваження, об'єктивні причини необхідності реформування Ради.

Вплив ООН на положення у світі і розвиток міжнародного права; нормотворча діяльність «у рамках» і «під егідою» ООН. Комісія міжнародного права при Генеральній Асамблеї ООН (КМП ГА ООН), Шостий – правовий комітет Генеральної Асамблеї ООН, спеціальні органи: юридичний підкомітет Комітету з космосу, Комітет з посилення дії Статуту ООН та ін.

Спеціалізовані установи ООН: їх види, ознаки міжнародної правосуб'єктності. Історія виникнення інституту. Правовий зв'язок спеціалізованих установ з головними органами ООН – Генеральною Асамблеєю та Економічною і Соціальною Радою. Нормотворча діяльність спеціалізованих установ, види прийнятих ними актів. Загальні елементи структури спеціалізованих установ, їх місце в системі ООН.

Роль і значення теми для діяльності працівників міліції. Міжнародні організації це колегіальний орган, що створений на основі волевиявлення первинних суб’єктів міжнародного права. Необхідність вивчення даної теми зумовлюється різноманітністю за правовою формою співробітництва, політико-економічними факторами, суб’єктами створення міжнародних організацій.

Ключові слова: «Генеральна Асамблея», «Економічна і соціальна Рада (ЕКОСОР)», «Міжнародна конференція», «Міжнародна організація», «Міжнародний комітет», «Міжнародний суд», «Міжнародні комісії», «органи СНД», «Організація Об’єднаних Націй», «Рада Безпеки ООН», «Рада з опіки», «Секретаріат ООН», «Співдружність Незалежних Держав».

Обсяг знань, вмінь курсанта після вивчення теми. Після вивчення теми курсант повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також

знати: роль міжнародних організацій у вирішенні глобальних проблем збереження цивілізації; критерії класифікації міжнародних міжурядових організацій за їх видами; ознаки міжнародних організацій як суб'єкта міжнародного права. юридична природа правосуб'єктності. договірна і дипломатична правосуб'єктність, спеціальна правосуб'єктність; структуру міжнародних організацій, система головних і допоміжних органів. види актів, прийнятих міжнародними організаціями. концепція зовнішнього і внутрішнього права; історію створення ООН; умови, що сприяли створенню антигітлерівської коаліції, найважливіші міжнародні акції, що сприяли створенню ООН; роль держав антигітлерівської коаліції в післявоєнному пристрої світу; Статут ООН, його мету, принципи, структуру, порядок вступу в силу; порядок прийняття до в ООН, право держав на участь в ООН, види участі, припинення членства. структуру ООН. Органи та організації, установи, що утворять структуру ООН. Місце головних органів у системі ООН, їх повноваження і компетенція, взаємодія, види прийнятих ними актів; роль генеральної асамблеї в кодифікації і прогресивному розвитку міжнародного права; порядок формування збройних сил ООН, види збройних сил та операцій, що починаються від імені ради безпеки; Економічна і соціальна рада ООН, її комісії і комітети, порядок формування. компетенція і повноваження; Міжнародний суд ООН, порядок формування і роботи, підстави для звертання в міжнародний суд. поняття обов'язкової і факультативної юрисдикції міжнародного суду, порядок виконання його рішень; Генеральний секретар і Секретаріат ООН. адміністративно-технічні і політичні повноваження генерального секретаря. порядок формування секретаріату і його структура. статус службовців секретаріату; рада з опіки, формування ради з опіки відповідно до Статуту ООН, компетенція і повноваження, об'єктивні причини необхідності реформування ради; вплив ООН на положення у світі і розвиток міжнародного права; нормотворча діяльність «у рамках» і «під егідою» ООН. комісія міжнародного права при генеральній асамблеї ООН (кмп та ООН), шостий – правовий комітет генеральної асамблеї ООН, спеціальні органи: юридичний підкомітет комітету з космосу, комітет з посилення дії статуту ООН та ін.; спеціалізовані установи ООН: їх види, ознаки міжнародної правосуб'єктності. історія виникнення інституту. правовий зв'язок спеціалізованих установ з головними органами ООН – генеральною асамблеєю та економічною і соціальною радою. нормотворча діяльність спеціалізованих установ, види прийнятих ними актів. загальні елементи структури спеціалізованих установ, їх місце в системі ООН.

вміти: характеризувати регіональні організації як органи політичного співробітництва; їх ознаки за Статутом ООН; визначати право на участь у міжнародних організаціях, підстави членства, обов'язки, що випливають із членства; формулювати мету, завдання міжнародної організації та міжнародної конференції; Міжнародні конференції як вид міжнародних міждержавних організацій; визначати порядок складу, правила процедури і регламенти. Порядок прийняття рішень. Відповідальність міжнародних організацій; можливі механізми реалізації відповідальності.