- •Змістовий модуль 1. Загальні аспекти функціонування фінансів корпорацій
- •Тема 1. Огляд управління фінансами, фінансові ринки і фінансові інструменти
- •1. Сутність, основні ознаки і склад фінансів корпорацій
- •2. Теоретичні основи формування фінансів корпорацій
- •3. Фінансові ринки і фінансові інструменти
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Вплив ризику на ставку доходу
- •Завдання для самоконтролю знань Контрольні питання:
- •1. Як економічна категорія ризик виник з появою:
- •2. Визначення теперішньої вартості грошей (дисконтування)
- •3. Майбутня вартість. Компаундирування
- •Завдання для самоконтролю знань
- •1. Призначення і види фінансових звітів
- •2. Зміст, завдання і методи аналізу фінансових звітів
- •3. Система показників оцінки фінансового стану корпорацій
- •До першої групи відносяться наступні коефіцієнти:
- •1. Коефіцієнт залежності.
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Методи прогнозування
- •3. Контролінг в системі фінансового прогнозування
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Короткостроковий кредит як форма фінансування оборотного капіталу
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Управління дебіторською заборгованістю
- •3. Оптимізація запасів
- •Завдання для самоконтролю знань Контрольні питання:
- •1. Мета менеджера з готівки є мiнiмiзувати суму коштів, яку корпорація повинна тримати для проведення нормальної виробничої діяльності I мати при цьому достатньо готівки, щоб:
- •1. Необхідність, завдання і принципи оцінки вартості капіталу
- •2. Методика оцінки вартості капіталу
- •3. Дивідендна політика корпорацій
- •Завдання для самоконтролю знань Контрольні питання:
- •1. Необхідність оцінки вартості корпорації виникає:
- •2. Фінансування корпорацій за рахунок довгострокової заборгованості
- •Завдання для самоконтролю знань
- •1. Сутність і форми гібридного фінансування
- •2. Переваги та недоліки привілейованих акцій
- •3. Сутність і форми лізингу
- •4. Опціон як тип похідного цінного паперу
- •Завдання для самоконтролю знань
- •2. Система аналізу капіталовкладень корпорацій
- •Завдання для самоконтролю знань
- •1. Сутність і методи визначення ризику капіталовкладень
- •2. Ринковий ризик (бета-ризик)
- •3. Оптимізація бюджету капіталовкладень
- •Завдання для самоконтролю знань
- •Нормативні матеріали мон і ДонДует ім.М. Туган-Барановського
- •Фінанси корпорацій
- •83023, М. Донецьк, вул. Харитонова, 10. Тел.: (0622) 97-60-50
1. Сутність і форми гібридного фінансування
Фінансування корпорацій може здійснюватися шляхом створення й розширення власного капіталу, а також за допомогою зовнішніх джерел (зобов’язань).
У зарубіжній практиці форми фінансування корпорації знайшли прояву як у чистому вигляді, так і у комбінованих формах, які поєднують формування капіталу за рахунок власних та зовнішніх джерел. Ці форми мають риси фінансування, що належать до власних джерел, а також можуть бути прирівняні до зовнішніх джерел.
Відзначені форми фінансування з одного боку дають інвесторам можливість частково володіти корпорацією, однак в той же час обмежують права на управління оскільки за своїм змістом в певному ступеню належать до зовнішніх зобов’язань.
Створення капіталу корпорації може також відбуватися за рахунок використання запозичених ресурсів, які з часом стають власністю компанії.
До фінансових інструментів, якими може маніпулювати корпорація належать похідні інструменти (деривативи), які не є цінними паперами, але дають права на здійснення операцій з цінними паперами, тобто можливість отримати доход або майнові права.
Таким чином у фінансовому менеджменті визначено поняття „гібридне фінансування”. Таке фінансування має відзначені змішані особливості.
До форм гібридного фінансування належать привілейовані акції, лізинг та похідні фінансові інструменти.
2. Переваги та недоліки привілейованих акцій
Привілейовані акції є гібридом. Природа гібриду привілейованих акцій стає очевидною, коли ми спробуємо класифікувати їх у відношенні до облігацій і звичайних акцій. Подібна облігаціям, привілейовані акції мають номінальну вартість і фіксовану суму дивідендів.
Фінансові аналітики іноді розглядають привілейовані акції як боргове зобов'язання. Однак, привілейовані акціонери мають пріоритет над звичайними акціонерами у відношенні до прибутків і активів. Таким чином, дивіденди за привілейованими акціями мають сплачуватися до того, як вони можуть бути сплачені за звичайними акціями і у випадку банкрутства вимоги привілейованих акціонерів задовольняються в першу чергу. Щоб посилити ці характеристики, більшість привілейованих акцій мають покриття, подібні облігаціям. Ці особливості лімітують величину привілейованої акції, що може використовувати компанія, і вони також потребують мінімального рівня нерозподілених прибутків до того, як можуть бути сплачені звичайні дивіденди.
Розрізняють такі категорії привілейованих акцій.
1. Привілейовані акції з фіксованими дивідендами. Переважні права на одержання дивідендів обмежуються заздалегідь визначеною процентною ставкою, наприклад 10 %. Згідно з цим методом після виплати дивідендів привілейованим акціонерам та формування резервів, прибуток корпорації розподіляється між звичайними акціонерами. На практиці може статися так, що дивіденди на прості акції перевищуватимуть дивіденди на привілейовані акції. У такому разі статутом може бути передбачено обмін привілейованих акцій на звичайні або власникам привілейованих акцій може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам.
2. Привілейовані акції з мінімальним фіксованим дивідендом та додатковими бонусами. Умовами випуску таких привілейованих акцій можуть бути передбачені мінімальні дивіденди, які виплачуються в обов'язковому порядку, а за наявності достатнього прибутку — ще й додаткові дивіденди.
3. Кумулятивні привілейовані акції — категорія акцій, за якими, у разі невиплати товариством дивідендів передбачається їх накопичення. Умовами емісії цих акцій встановлюються порядок накопичення дивідендів і строки їх виплати. Якщо за результатами року у корпорації немає можливості виплачувати дивіденди, то власникам кумулятивних акцій вони нараховуються, а виплачуються в роки з достатнім рівнем прибутку.
Використовуючи привілейовані акції, корпорація може фіксувати свої фінансові витрати і, таким чином, зберегти більше потенційних майбутніх доходів для існуючих звичайних акціонерів. Також набагато краще компанія уникає контролю за розподілом з боку нових інвесторів завдяки продажу, насамперед, привілейованих акцій, а не звичайних.
В зазначених цінних паперах фінансовий менеджер повинен враховувати і точку зору інвестора. Іноді трапляється, що привілейовані акції мають так багато недоліків і для того, хто випускає, і для інвестора, що могли б ніколи не випускатися. Незважаючи на це, привілейовані акції випускається в належним чином обґрунтованих сумах. Вони забезпечують інвесторів надійнішим доходом, ніж звичайні акція.
Головний недолік привілейованих акцій з точки зору інвестора в тому, що хоча привілейовані акціонери несуть певний ризик, обіг таких акцій обмежений.