3. Сутність і форми лізингу

Лізинг приймає три форми: продаж і зворотна оренда, поточна оренда і прямий фінансовий лізинг або оренди капіталу.

У рамках продажу і зворотної оренди компанія, яка володіє землею, будівлями та обладнанням, продає власність і одноча­сно виконує угоду, щоб орендувати власність назад через певний період. Покупцем може бути страхова компанія, коме­рційний банк, спеціалізована лізингова компанія або навіть індивідуальний інвестор. Механізм продажу і зворотної оренди є альтернативою одержання заставної позики.

Компанія, що продає власність, або орендар негайно отримує гроші за від покупця або орендодавця. Одночасно компанія продавець підтримує використання власності саме тоді, коли вона за­боргувала і заставила власність, щоб забезпечити одержання пози­ки. Відмітимо, що у рамках створення заставної позики фінансова установа могла б нормально отримувати серії рівних сплат, достат­ніх тільки для того, щоб амортизу­вати позику. У рамках реор­ганізації продажу і зворотної оренди, орендні сплати здійснюються таким же шляхом.

Поточна оренда, що іноді називаються орендними об­слуговуваннями, забезпечує і фінансування, і збереження. Компанія "IBM" є одною з перших, що застосувала поточний орендний контракт. Комп'ютери, офісні копіювальні машини, разом з автомобілями та дорогами є первинними типами включеного до контракту обладнання. Поточна оренда вимагає від орендодавця збереження і обслуговування орендованого обладнан­ня. Тому величина витрат на це входить до орендної сплати.

Ще однією важливою характеристикою поточної оренди є той факт, що її об’єкт непов­ністю амортизується. Іншими сло­вами, сплати, що необхідні у рам­ках орендного контракту, є недостатні, щоб покрити повну вартість облад­нання. Однак, орендний контракт записується на значно коротший період, ніж очікувана економічна експлуатація орендованого обладнання.

Характерною рисою поточної оренди є те, що вона передбачає пункт про анулювання умови, який дає орендарю право відмінити оренду до того, як закінчиться строк дії основної угоди. Це важливе рішення для орендаря. Воно означає, що обладнання може бути поверненим, якщо во­но занадто застаріло за технологічними вимогами і тоді, коли в ньому біль­ше немає потреби у зв'язку зі спадом у бізнесі орендаря.

Фінансова оренда, що іноді називають орендою капіталу, відрізняються від поточної оренди за трьома ознаками: 1) вона не забезпечує збереження і обслуговування майна; 2) вона не анулюється; 3) об’єкт оренди цілком амортизується (тобто, орендар отримує орендні сплати, які дорівнюють повній ціні орендного майна плюс обіг за інвестиціями). В організації типової фінансової оренди фірма, що буде ви­користовувати обладнання (орендар), вибере особливі пункти, в яких вона обумовить і обговорить з виробником ціну і підходящі строки. Фірма-користувач потім обговорює терміни з лізинговою компанією і коли строки будуть остаточно встановлені, сторони домовляються про те, щоб купити орендодавцю обладнання у виробника або дистриб'ютора. Коли обладнання буде куплено, фірма-користувач почне виконувати орендну угоду.

Фінансова оренда схожа з орга­нізацією продажу і зворотної оренди. Головна відмінність по­лягає у тому, що орендоване обла­днання є новим і орендодавець купує його у виробника або дистриб'ю­тора замість того, щоб купувати його у користувача-орендаря. Продаж і зворотна оренда може бути представлена як спеціальний тип фінансової оренди.