Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Romanyuk_O._Mignarodne_pravo2011.doc
Скачиваний:
66
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
947.71 Кб
Скачать
  1. Міжнародне право від Вестфальського миру 1648 р. До першої Гаазької конференції миру

Істотний вплив на розвиток міжнародного права мав Вестфальський мирний конгрес, що завершив новий поділ Європи після Тридцятилітньої війни (між протистанською та римсько-католицькою церквами) підписанням 24 жовтня 1648 р. Вестфальського трактату.

Переговори про мир почалися задовго до 1648 р. У пері­од з 1634 р. по 1645 р. сторони прийняли переважно прелі­мінарні умови договору. Але мир можна було укласти тільки зі спільної згоди сторін і за умовами, що відповідали б як справжньому стану речей, так і прагненням воюючих. Постанови Вестфальського трактату стосувалися таких і основних питань:

1) віросповідних відносин двох християнських церков - протестантської і римсько-католицької;

2) територіальних змін у Європі;

3) політичного устрою Європи, що випливало з перших двох. Вестфальським трактатом для Європи був вироблений також важливий для міжнародних відносин принцип необме­женості самодержавної влади. Таким чином, на межі середніх віків і нового часу Вестфальський трактат став історичним документом, який запро­вадив у міжнародні відносини і міжнародне право нові прин­ципи і норми міжнародного права, що мали неоціненне зна­чення для Європи.

Революційний рух, який охопив Францію в 1789 р., з са­мого початку мав міжнародне значення. Наслідки Французької буржуазної революції вплинули на формування коаліцій європейських держав проти Фран­ції. У 1804 р. Наполеон прийняв титул французького імпера­тора, після чого міжнародна політика Франції радикально змінилася. Між союзними державами і Францією було укладено пер­ший мирний Паризький трактат 1814 р., на підставі якого договірні держави згодилися скликати конгрес у Відні для остаточного визначення територіальних. Декларація дер­жав про припинення торгівлі неграми, підписана учасни­ками договору під час роботи над основним документом 8 лютого 1815 р. Це важливий документ, який практично є одним з основоположних складників засад су­часного гуманітарного права, яке означає всебічний захист прав людини як у мирний, так і воєнний час.

Значну роль в історії міжнародного права XIX ст. відіграли Паризький 1856 р. і Берлінський 1878 р. конгрес. Паризький конгрес став підсумком переговорів після Східної війни 1853-1856 рр. між Росією, з одного боку, і Туреччиною, Францією і Сардинією - з другого. У 1877-1878 рр. була розв’язана російсько-турецька війна. У лютому 1878 р. уповноваженими Туреччини і Росії в м. Сан-Стефано було підписано прелімінарний мирний договір, який фак­тично звів нанівець вплив Туреччини на Балканському півострові. Прелімінарний мирний договір - це попе­редня угода, в якій воюючі сторони встановлюють ос­новні умови майбутнього мирного договору.

Підписання прелімінарного мирного договору викликало різке незадоволення у країнах Західної Європи, особливо в Англії.

За підсумками Берлінського трактату розв’язувалися те­риторіальні проблеми Чорногорії, Румунії, Сербії, Бессарабії, Боснії і Герцеговини. Цим побічно підтверджувалися права націй на самовизначення.