- •Міжнародне право
- •Лектор: к.Ю.Н., доцент Романюк о.І.
- •Змістовий модуль і. Питання сучасного міжнародного права
- •Тема1. Поняття і сутність сучасного міжнародного права. Виникнення і розвиток міжнародного права
- •Міжнародне право від Вестфальського миру 1648 р. До першої Гаазької конференції миру
- •Особливості розвитку науки міжнародного права в Україні у XIX - XX ст.
- •Тема 2. Суб’єкти сучасного міжнародного права. Основні принципи міжнародного права
- •1. Поняття і види суб’єктів міжнародного права
- •2. Держави – основні суб’єкти міжнародного права
- •3. Міжнародна правосуб’єктність націй і народів, що борються за незалежність
- •4. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права
- •5. Обсяг і межі правосуб’єктності державно-подібних утворень
- •6. Поняття і класифікація основних принципів міжнародного права
- •7. Принцип мирного співіснування – основоположний і узагальнюючий принцип сучасного міжнародного права
- •8. Зміст основних принципів сучасного міжнародного права
- •Тема 3. Норми міжнародного права. Їх реалізація
- •1. Поняття і структура норми міжнародного права.
- •2. Класифікація норм у міжнародному праві та механізм їх реалізації
- •Тема 4. Населення і міжнародне право
- •2. Набуття громадянства
- •3. Втрата громадянства
- •4. Режим іноземців
- •5. Право притулку
- •Тема 5. Територія в міжнародному праві
- •1. Поняття та класифікація територій
- •2. Державна територія, її основні ознаки. Державні кордони.
- •3. Правові підстави, способи змін державних територій
- •4. Міжнародно-правові режими Арктики, Антарктики
- •5. Правові режими міжнародних рік, каналів, проток
- •6. Міжнародне повітряне право
- •Змістовий модуль іі. Міжнародні договори щодо регулювання діяльності держав та міжнародних організацій
- •Тема 6. Право міжнародних договорів
- •1. Право міжнародних договорів: поняття, джерела
- •2. Об’єкти і види міжнародних договорів
- •3. Порядок і стадії укладення міжнародних договорів
- •4.Недійсність міжнародних договорів
- •5. Припинення і призупинення дії договорів
- •Тема 7. Право міжнародних організацій
- •1. Поняття й ознаки міжнародної міжурядової організації.
- •2. Класифікація ммуо
- •3.Організація Об’єднаних Націй (оон)
- •Організація з безпеки та співробітництва в Європі (обсє)
- •5.Організація Північноатлантичного договору (нато)
- •6. Рада Європи (рє)
- •Тема 8. Міжнародно-правова відповідальність
- •1.Відповідальність держав у міжнародному праві: поняття, цілі, принципи
- •2. Підстави для міжнародно-правової відповідальності
- •3. Ознаки міжнародного правопорушення
- •4.Класифікація міжнародних правопорушень
- •5.Обставини звільнення від міжнародно-правової відповідальності
- •6.Види та форми міжнародної відповідальності держав
- •7.Міжнародно-правові санкції
- •Тема 9. Міжнародне гуманітарне право
- •1. Поняття та джерела міжнародного гуманітарного права (права збройних конфліктів)
- •2. Механізми забезпечення захисту прав та свобод людини
- •3. Учасники збройних конфліктів. Режими воєнного полону та воєнної окупації
- •4. Початок війни і закінчення війни. Їх правові наслідки
- •5. Заборона й обмеження визначених засобів і методів ведення війни
- •6. Нейтралітет у війні. Ведення морської війни
- •Тема 11. Право зовнішніх зносин
- •1. Предмет сучасного дипломатичного права
- •2. Джерела дипломатичного та консульського права
- •3. Принципи і норми, що регулюють дипломатичну діяльність
- •4. Принципи і норми, що регулюють консульську діяльність
- •5. Функції дипломатичного та консульського представництв
- •6. Дипломатичні та консульські привілеї та імунітети
- •Тема 12. Міжнародне морське право
- •1. Сутність морського права
- •2.Територіальне море і його правовий режим
- •3.Прилегла зона і її правовий режим
- •5.Відкрите море і його правовий режим
- •6.Континентальний шельф і його правовий режим
- •7.Виняткова економічна зона
- •8.Води архіпелагу
- •9.Район
- •Тема 13. Міжнародне економічне право
- •1.Поняття міжнародного економічного права
- •2. Принципи міжнародного економічного права
- •3.Міжнародні економічні договори – основна правова форма регулювання міжнародних економічних відносин
- •1) Види міжнародних економічних договорів та угод між суб’єктами міжнародного права
- •2) Міжнародні економічні договори між державами та міжнародними економічними організаціями
- •3)Припинення і призупинення дії міжнародних економічних договорів
- •Міжнародне торговельне право – підгалузь міжнародного економічного права
- •Тема 14. Забезпечення виконання зобовязань, що випливають з міжнародних економічних договорів
- •1. Загальна характеристика правового забезпечення зобов’язань і засобів розв’язання міжнародних економічних спорів
- •2. Міжнародний суд і міжнародний арбітраж
- •Тема 15. Міжнародне кримінальне право
- •1. Поняття, принципи та джерела міжнародного кримінального права
- •2. Міжнародне співробітництво у боротьбі зі злочинністю
- •3. Уніфікація кримінального законодавства
- •4. Порядок притягнення фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності
- •5. Надання правової допомоги у кримінальних справах
- •6. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол). Взаємовідносини України та Інтерполу
- •Методичне забезпечення:
- •Перелік основної і додаткової навчально-методичної літератури
- •Іі. Додаткова література
Особливості розвитку науки міжнародного права в Україні у XIX - XX ст.
Викладання науки міжнародного права в університетах України, що перебувала в той період у складі Росії, запроваджено єдиним університетським статутом у 1835 р. Тоді цей курс називався загальнонародним правом, яке наступним університетським статутом 1863 р. перейменовано в міжнародне право.
Харківський як найстаріший з університетів України став лідером у підготовці першого за часом видання курсу міжнародного права. Проте дослідженнями українських юристів-міжнародників В. С. Семеновим і Н. Н. Ульяновою встановлено, що першість професора Д. К. Каченовського може бути під сумнівом. Ці дослідники показали, що однією з перших помітних праць у науці міжнародного права стала підготовлена до друку монографія іншого професора Харківського університету - Тихона Федоровича Степанова (1795-1847), який з 1835 по 1845 р. читав там лекції із загальнонародного права. А, як відомо, тоді так називалося міжнародне право.
Тривалий час його рукопис вважався загубленим і лише наприкінці 50-х рр. XX ст. віднайдений зусиллями В. С. Семенова і Н. Н. Ульянової. У своєму курсі Т. Ф. Степанов поряд з іншими питаннями виступає за додержання прав народів, рівність, життя у мирі. Значну увагу він приділяє проблемам гуманітарного права (у його сучасному розумінні). У розділі «Про закони війни» засуджує тих, хто вважає, що під час війни будь-які закони змовкають. Він проти недодержання законів і звичаїв війни, проти знищення мирного населення, вбивства жінок і дітей, проти застосування отруєної зброї і обґрунтовує і закликає до гуманного ставлення до військовополонених. Розглянемо працю з міжнародного права професора Дмитра Івановича Каченовського (1827-1872) «Курс міжнародного права». У ній після «Заміток» з приводу видання курсу і двох вступних лекцій вміщено вступну частину курсу - «Значення науки міжнародного права в системі юриспруденції».
Ще одним цінним посібником з міжнародного права є курс професора Харківського університету Всеволода Пійовича Даневського (1852-1898) під назвою «Посібник до вивчення історії і системи міжнародного права» (Харків, 1892). Він є найвдалішим з підручників, що з’явилися до 1917 р. Його цінність - стисла, але зрозуміла форма викладу, що охоплювала всі галузі міжнародного права. В. П. Даневський був одним з видатних російських міжнародників, він захистив з міжнародного права дві дисертації - магістерську і докторську, написав праці з різних питань міжнародного права. Він зробив вагомий внесок у галузь міжнародного права, яку сьогодні прийнято називати міжнародним захистом прав людини. У його працях уперше у правовій літературі того періоду вжито термін «міжнародний захист прав людини».
Кафедра міжнародного права Харківського університету стала колискою цілої плеяди юристів-міжнародників. Багато хто з них за розпорядженням Міністерства народної освіти працювали в університетах Росії. Це, зокрема, Михайло Іванович Догель (нар. 1865 р.). У 1892-1894 рр. його було відправлено своїм коштом за кордон для наукових занять, після повернення склав у Казані іспит на ступінь магістра міжнародного права. У 1895 р. розпорядженням Міністерства народної освіти був призначений приват-доцентом кафедри міжнародного права Харківського університету. Тематика праць М. І. Догеля - право сухопутної війни.
Аналогічною є доля Михайла Олександровича Таубе (нар. 1869 р.), Харківський період творчої праці М. О. Таубе, коли була написана його докторська дисертація, істотно вплинув на його подальшу долю. В науці міжнародного права він посів гідне місце як історик середньовічного міжнародного права. З 1904 по 1913 р. М. О. Таубе брав активну участь у міжнародно-правовому житті Європи як представник Росії: у 1904-1905 рр. - як член слідчої комісії у зв’язку з Гулльським (Доггербанкським) інцидентом у Парижі; у 1908- 1909 рр. - як уповноважений Росії на конференції з морського права в Лондоні; в 1909 р. призначений російським урядом членом Постійної палати третейського суду і в 1912 р. брав участь у розгляді російсько-турецького спору про відшкодування особам, що перебували під опікою Росії, збитків, яких вони зазнали під час російсько-турецької війни, а в 1913 р. - франко-італійського
Значний внесок у розвиток юридичної науки, у тому числі міжнародного права, зробив професор Київського (св. Володимира) університету Костянтин Олексійович Неволі (1806-1855). Він був одним із тих, хто разом і М. М. Сперанським здійснив великий науковий подвиг, підготувавши до друку 45-томне «Повне зібрання законів Російської імперії» (1830), де було зібрано воєдино і зроблено доступним великий правовий матеріал, відомий раніше, мабуть, лише вузькому колу професійних чиновників.
З Київським (св. Володимира) університетом пов’язана й наукова діяльність видатного юриста Василя Андрійовича Незабитовського (1824-1883), який протягом 30 років (1853-1883) до самої смерті читав тут лекції з міжнародного права. Академік АН України В. Е. Грабар охарактеризував його як ученого, що за обдарованням не мав рівного з-поміж вітчизняних міжнародників. В. А. Незабитовський одним з перших відмовився від дуже поширеної на той час системи поділу курсу міжнародного права на право під час миру і під час війни. Він запропонував як одне з основних прав держави - право на самозбереження, що відповідає сучасному уявленню про право на самооборону. У праці «Міжнародні звичаї під час війни» дійшов висновку, що стан війни - це ставлення держави до держави, яке не повинно впливати на відносини між цивільним населенням воюючих держав.
Під час керівництва кафедрою міжнародного права В. А. Незабитовським разом з ним працював Роман Іванович Базинер (нар. 1842 р.). Читав курси лекцій з історії Віденського трактату 1815 р., про нейтралітет. Багато років був зв’язаний з Київським університетом професор Отон Отонович Ейхельман (1854-1943). Обійнявши у 1884 р. посаду завідувача кафедри міжнародного права, він уже в 1885 р. видав «Програму» свого курсу, «Консульське право» (Житомир, 1885), «Замітки з лекцій» (1889), «Вступ до системи міжнародного права» (1889), «Замітки про міжнародні трактати і міжнародне приватне право» (1890).
Свій внесок у розвиток науки міжнародного права та історії права зробив академік АН України, професор міжнародного права Дерптського (Юр’ївського; нині - Тартуський) університету Володимир Емануїлович Грабар (1865- 1956). Він фактично став сполучною ланкою між наукою міжнародного права кінця XIX і аж до середини XX ст.