Особливості будови травної системи.

З ротової порожнини їжа переходить у глотку, з неї — в стравохід, а потім — в об'ємистий шлунок або відразу в кишечник (карась). У шлунку відбувається часткове перетравлювання їжі під впливом шлункового соку. Остаточне переварювання їжі відбувається в тонкому кишечнику. У початковий відділ тонкого кишечника впадає протока жовчного міхура, печінки і протоки підшлункової залози. У тонкому кишечнику поживні речовини всмоктуються в кров, а неперетравлені залишки надходять в задню кишку і видаляються через анальний отвір.

Особливим є те, що у риб травна система є 5 типів:

Короповий-характерний для всіх коропових риб. Особливістю є відсутність шлунку.

Сомовий – передній відділ кишечника сильно розширений, звуження при переході у середню кишку (дозволяє захоплювати великі об’єкти).

Окуневий передбачає чітко виражений достатньо вузький з невеликою кількістю пілоричних додатків шлунок.

Лососевий велика кількість пілоричних додатків (функ. збільшення площі всмоктування)

Щуковий шлунок вузький сильно видовжений відповідає формі тулуба.

Вугровий.

Закритоміхурні та відтритоміхурні риби.

Плаавальний міхур — непарний або парний орган риб; виникає в ембріогенезі, як виріст спиної стінки кишечника. Виконує гідростатичні, у деяких риб — дихальні і звуковидавальні функції, а також роль резонатора і перетворювача звукових хвиль. У деяких риб плавальний міхур зв'язаний з кишечником, в інших — цілком ізольований і регулювання вмісту газів у ньому здійснюється за допомогою так званого овалу, або червоного тіла (густе сплетення кровоносних судин на внутрішній стінці). В деяких риб він з'єднаний із внутрішнім вухом сліпими виростами, в інших — за допомогою апарату Вебера. Плавальний міхур заповнений газами, співвідношення яких може мінятися (газовий склад відмінний від складу атмосферного повітря). Відсутній у багатьох кісткових риб, що ведуть придонний спосіб життя, і в добре плаваючих риб, що роблять швидкі переміщення по вертикалі.

Закритоміхурні риби - кісткові риби, що мають замкнутий плавальний міхур без повітряного каналу. Міхур містить газові залози, що обплетенні кровоносними судинами, за допомогою яких кисень з крові перекачується в міхур і навпаки.

Відкритоміхурні риби - кісткові риби, що мають відкритий плавальний міхур з повітряняним каналом, що відкриваються в кишечник.

Бонітування риб – заходи щодо сортування і визначення якісного стану риб за сукупністю морфологічних, фізіолого-біохімічних і рибоводних показників.

Бонітування передбачає огляд риби, зважування і вимір її довжини, висоти, товщини і обхвату тіла. За отриманими даними визначають екстер'єр риб: відносну висоту і товщину тіла, відносний обхват тіла і коефіцієнт вгодованості. Згідно з матеріалами бонітування складають відомість.

У період бонітування виробників ділять на якісні групи (класи). Самок ділять на три класи. До першого класу відносять кращих за екстер'єром самок з добре вираженими статевими ознаками, їх використовують в першу чергу для нересту. До другого - самок з менш вираженими статевими ознаками, а також вперше дозріваючих, до третього - що мають травми і каліцтва. Самок, що відносяться до цього класу, після нересту вибраковують.

Самців ділять на два класи. Перший - самці середнього і молодого віку з гарним екстер'єром, решту відносять до другого класу, і вони є резервом.

Найважливіша мета бонітування — відбір кращих риб для поповнення основних самців-плідників і маток. Відібраних за результатами бонітування риб використовують для підбору дорослих особин і формування селекційної структури популяції.

Кормової коефіцієнт - кількість природного або штучного корму, витраченого на отримання 1 кг приросту риби. Для обчислення К. к. Необхідно точно визначити рибопродуктивність ставка, отриману за рахунок годування риби. К. к. Дорівнює кількості згодовані корму, поділеній на приріст риби, отриманий за рахунок її годування.

К. к. - Величина непостійна. Залежить він не тільки від об'єкта вирощування, температури води, але і від ряду інших факторів, у тому числі і від техніки годування. Величина К. к. збільшується в наступних випадках:

- При дачі недроблених, сухих, швидко розпливаються у воді кормів;

- Якщо корм недоброякісний;

- Якщо кормова суміш готується не з тонкоразмолотих кормів, а з кормів грубого помелу;

- Якщо кормова суміш неправильно складена - не витримана протеиновое ставлення, допущено багато клітковини і т.д.;

- Якщо корм дається на нерозчищені, зарослі, задерновані, покриті мохом або пожнивними залишками місця або на замулені і заторфовані ділянки;

- При стійкому і тривалому погіршенні кисневого режиму води;

- При надмірному збільшенні добового раціону, коли корми повністю не поїдаються і загнивають;- При захворюванні риби;

- Якщо рибу годують рідко (через день-два великими порціями, коли корми довго лежать в воді і поживні речовини з них вимиваються водою);

- При виснаженні природної кормової бази ставу і т.д.

Ерліфт — пристрій, призначений для підйому рідини або суміші рідини і твердого зернистого матеріалу з деякої глибини на певну висоту за допомогою стиснутого газу (повітря, пари) змішаного з нею.

Принцип роботи ерліфта полягає в наступному. Якщо в нижню частину труби, опущеної у воду, вводити повітря під достатнім тиском, то повітряна емульсія (суміш води і бульбашок повітря), що утворилася в трубі, підніматиметься завдяки різниці питомих мас емульсії в трубі і води в свердловині. Природно, що емульсія тим легше, чим в ній більше бульбашок повітря.