Показники для оцінки іхтіопаразитологічної ситуації.

Для аналізу зараженості використовувалися такі паразитологічні показники:

Екстенсивність (P, %) – показує частоту ураження. Виражається кількістю заражених риб від загальної кількості. Наприклад: із 100 риб 60 заражених – частота ураження складає 60%

Інтенсивність (І) – показує скільки паразитів в одній рибі.

Рясність (A) – виражається середньою кількістю паразитів на загальну кількість оглянутих риб.

Аквапоніка — отримання продуктів харчування в одній системі на основі аквакультури (вирощування риб) та гідропоніки (вирощування рослин у воді).

Аквапоніка спирається на природні відносини між водними тваринами і рослинами, що вельми сприятливо для збереження навколишнього середовища. Система являє собою дві ємності розташовані один над одним. У нижній ємності мешкають риби, а у верхній ємності — ростуть рослини. Вода до рослин подається від риб за допомогою заглибного насоса (помпи).

Продукти життєдіяльності риб містять поживні речовини для рослин, але є токсичними для самих риб. Рослини поглинають ці речовини, що забезпечує їм необхідне харчування, і тим самим, очищають воду для риб (при цьому рослини та риби ростуть більш активно). Очищена вода повертається назад до риб, потім цикл повторюється. Ґрунтом для рослин у даному випадку використовується керамзит або гравій. Оскільки рослини і керамзит виконують роль біологічного фільтра, у зв'язку з цим можна збільшити кількість риб в ємності без ризику їх захворювання або отруєння продуктами життєдіяльності. Вода додається лише в міру поглинання рослинами, випаровування в повітря або видалення біомаси з системи.

Відходи життєдіяльності риб є натуральним добривом для овочів або квітів. Значно підвищується врожайність і прискорюється дозрівання плодів. У помідорах, вирощених на аквапоніці, вміст нітратів зазвичай менше в п'ять — десять разів, ніж у найкращих ґрунтових, а смак і аромат нічим не поступається.

У багатьох країнах аквапоніку вже використовують в промислових масштабах.

Послідовні зміни в будові сім'яників риб у процесі щорічного дозрівання.

Сім'яники — чоловічі парні статеві залози (гонади) самців риб, в яких утворюються сперматозоїди.

Розвиток сім'яників складається з наступних стадій:

1 стадія – характеризується наявністю сім'яників, що являють собою тонкі прозорі тяжі шириною менше 1 мм. Під мікроскопом можна розрізнити статеві клітини — сперматогонії.

2 стадія – представлена сім'яниками у вигляді тяжів шириною 1-1,5 мм сірувато-рожевого кольору. У мікроскопічній будові характерне формування ампул, в яких знаходяться поодинокі первинні сперматогонії, у центрі залоз — цисти із сперматогоніями і сперматоцитами 1 порядку. Коефіцієнт зрілості становить 0,02-0,08%.

3 стадія — сім'яники представляють собою розширені тяжі шириною до 2 см і товщиною 0,6-0,8 см, мають білувато-сірий колір. У мікроскопічній будові переважають цисти із сперматоцитами 1 та 2 порядків та сперматидами. У порожнині ампул знаходяться окремі спермії. На зрізі край залози залишається загостреним. Коефіцієнт зрілості становить 0,09-0,2%.

4 стадія — об'єм залози різко збільшується, поперечний діаметр досягає 1,8-2,2 см, колір молочно-білий, коефіцієнт зрілості становить 0,25— 0,50%. У сім'яниках перебігає інтенсивний сперматогенез. Порожнини ампул заповнені зрілими сперміями, що вийшли із цист.

5 стадія — об'єм залози досягає максимуму, коефіцієнт зрілості становить 0,9-1,0%, ампули заповнені зрілими сперміями, окремі ампули зливаються між собою. Під час легкої пальпації черевця легко виділяється сперма.

6 стадія — об'єм залози різко зменшується після витікання сперми, вона набуває сірувато-рожевого кольору. Починається нова хвиля сперматогенезу з процесами, характерними для 2, 3 та 4 стадій зрілості.

Взаємозв'язок між розмірною та віковою структурами популяції риб.

Типи біофільтрів.

Біологічне очищення води є обов'язковим процесом у узв, без якого неможлива ефективна їх експлуатація. Вона заснована на здатності мікроорганізмів розкладати органічні та неорганічні речовини, що накопичуються у воді при вирощуванні риби, і спрямована на видалення з оборотної води, перш за все сполук азоту та фосфору, що є основними джерелами забруднення. Біологічне очищення може відбуватися в спеціальних пристроях - біофільтрах, аеротенках, а також в біологічних ставках, де є особлива мікрофлора або так званий активний мул. Активний мул - це спільнота мікроорганізмів-бактерій, здатних окислюється органічні речовини.

Біофільтри — це споруди в яких очищуються стічні води(СВ) здійснюється фільтрацією їх через шар крупно зернистого матеріалу покритого біологічною плівкою аеробних мікроорганізмів. Забруднюючі речовини стічних вод сорбуються біоплівкою з під впливом організмів із яких вона складається піддаються окисненого процесу. Окисна реакція відбуваеться в присутності повітря, що природним або штучним способом подається у споруду.

Для очищення невеликої кількості СВ застосовують біофільтри з природною подачею повітря. Крупнозернистих матеріалів на поверхні якого розташовується біоплівка називають — завантаженим, як фільтрувальний матеріалів для біофільтрів використовують щебінь, гальку, керамзит, пластмасові елементи і т. д.