Характеристика основних груп організмів які формують природну кормову базу риб.

До природних кормів належать різні групи гідробіонтів рослинного і тваринного походження, які є їжею відповідних видів риб і визначають приріст рибної продукції, тобто створюють природну рибопродуктивність.

Як уже зазначалось, риб за характером живлення умовно поділяють на три головні групи: фітофаги, зоофаги і зоофітофаги

У складі харчової грудки фітопланктофагів домінує фітопланктон, до якого віднесено всю сукупність завислих, вільно плаваючих дрібних водоростей, які розвиваються у шарі води, куди надходить сонячна енергія і відбувається фотосинтез. До поширених і найбільш розвинених у водоймах належать водорості з груп діатомових, зелених, синьозелених. Менше значення мають лірофітові, евгленові, золотисті, жовтозелені водорості

Макрофітофаги задовольняють свої харчові потреби за рахунок споживання макрофітів, до яких належать переважно вищі водні рослини порівняно великих розмірів. Макрофіти у водоймах утворюють низку екологічних груп: рослини з плаваючими листками (ряски, водяний горіх, водяна лілія, жовте латаття; надводні рослини (очерет, комиш; підводні рослини (елодея жабуриння).

Основою природної кормової бази риб-зообентофагів є організми зообентосу, що включає донних тварин, які живуть на ґрунті і в ґрунті водойм. Залежно від способу життя у складі зообентосу розрізняють такі групи:

· інфауна, або тварини, які живуть у товщі ґрунту (черви, деякі молюски і ракоподібні, личинки комах);

· епіфауна, або тварини, які прикріплені до субстрату (двостулкові молюски, кишковопорожнинні, деякі ракоподібні і черви);

· онфауна, або тварини, які пересуваються по поверхні ґрунту (ракоподібні, черевоногі молюски, п'явки);

· нектобентос, або придонні тварини, які плавають поблизу дна і періодично опускаються на нього (мізіди, амфіподи, ізоподи, кумацеї).

Донні тварини, які є основою зообентосу, мають досить високу харчову цінність для риб. Однак ці кормові об'єкти менш доступні, на їх пошук і добування риби витрачають більше зусиль, тобто зазнають додаткових енергетичних витрат.

Досить важливим природним кормом, значення якого часто недооцінюють, є детрит - дрібні органічні часточки (рештки відмерлих і розкладених водних тварин і рослин разом з наявними в них бактеріями), що осіли на дно водойми або зависли в товщі води у придонному шарі. Він відіграє важливу роль у колообігу органічної речовини, є основним кормовим компонентом у раціоні риб-детритофагів, додатковою, замінною або вимушеною їжею для риб-планктофагів і бентофагів. Детрит розрізняють за поход женням (фіто-, зоо- та міксодетрит

використання хижої риби дає змогу, з одного боку, зменшити кількість смітної риби і поліпшити умови нагулу культивованих видів.

Чиники, що впливають на розвиток природньої кормової бази.

Для того, щоб природня кормова база постійно розвивалася й тим самим підвищувалася продуктивність риб, потрібно вносити в ставок органічні й мінеральні добрива. Оптимальною дозою вважається наявність 2 мг/л азоту й 0,5 мг/л фосфору. Мінеральні добрива вносять один раз у десять днів з розрахунку 50 кг аміачної селітри й 10 кг суперфосфату на 1 га ставка. Доза внесення добрива скорочується в період інтенсивної годівлі риби

Для підвищення кормової бази рибоводних ставків фахівці радять вносити у воду вітамінізовані гранульовані корми, що виготовлені з рослинної їжі. При внесенні рослинних гранул у ставок вони протягом 1-15 доби розпадаються на дуже дрібні частки, які перебувають у завислому стані й обростають бактеріями, що є кормом для зоопланктону. Зважені рослинні частки проціджують толстолобики й цим самим поповнюють свій раціон.. Вносити гранули можна з розрахунку 100 - 300 кг на гектар один раз в тиждень.

Гранульована рослинність служить їжею для молоді риб і сприяє росту кількості великих форм клітин бактерій, що у два-три рази підвищить їхню загальну біомасу. Гранули забезпечують рівномірний розподіл по водоймі кормових організмів, сприятливо впливають на продуктивність зоопланктону й зоофитоса, не погіршують газовий режим ставка. У водоймах, що вдобрюються, добре розвиваються рачки, коловертки й личинки хірономід.