Типи кормів.

Корм для акваріумних риб поділяють на живий і сухий тваринний, рослинний та комбінований.

Живий корм для дорослих риб – трубочник звичайний, коретра, мотиль, личинки борошняного хрущака, дощові черв'яки.

Живий корм для дрібних риб та мальків – інфузорії, коловертки, живий пил, діаптоми, циклопи, дафнії, артемія, турбатрикси, оцтова нематода, ехінтреї.

Сухий корм – сушена дафнія, циклопи, гамарус

Комбінований корм – До комбінованих кормів відносять різні кормові суміші. Такі суміші в своєму складі можуть включати м'ясну, рибну суху стружку (рибне борошно), висушений плавлений сир, сухе молоко, вітаміни та ін., сушену дафнію, борошно з висушених черв'яків, комах, гідробіонтів і злаків, соєвий шрот, харчовий агар, кормові дріжджі, кров (харчовий альбумін), ліки в профілактичних дозах.

Рослинний корм – Рибам, які потребують рослинної їжі, згодовують м'які водяні рослини — елодею, наяс, ряску. Охоче вони поїдають салат і молоду кропиву. Листя цих рослин обливають окропом, чіпляють до них тягарець і опускають в акваріум. До рослинних кормів також відносять чорний хліб, терті білі сухарі, манну крупу (ошпарену і промиту після цього), ошпарені і подріблені молоді пагони кульбаби і подорожника.

Плодючість — здатність до розмноження або можлива репродуктивна здатність організму або популяції. Розрізняють абсолютну, відносну і робочу плодючість риб.

• Абсолютна (загальна) плодючість –загальна кількість ікри що викладенно самкою за нерестовий період за сприятливих умов. Наприклад, у 6-літнього карпа вона становить в середньому близько 900 тис.

• Відносна плодючість – кількість викладеної ікри на одиницю маси тіла самки; у коропа 180 тис. шт/кг маси тіла; цей показник особливо зручний для порівняння, він чітко показує, як змінюється кількість ікри зі зростанням риби: до певного віку воно зростає, потім знижується.

• Робоча плодючість – кількість ікри, одержуване від однієї самки під час проведення штучного запліднення в рыбоводной практиці. Для визначення плодючості беруть пробу ікри на стадії її найбільшого розвитку, т. е. незадовго до нересту. Наступ зрілого віку в різних видів відбувається у різному віці, причому у часто самці дозрівають роком раніше самок.

Плодючість визначається спадковісттю і середовищем і є основною мірою пристосованості особини.

Плодючість змінюється з віком, закономірно коливається по сезонах (у видів з повторним розмноженням) і в різні роки в залежності від ступеня забезпеченості їжею, щільності популяцій, кліматичних та інших факторів. Є предметом вивчення популяційної екології.

У різних груп риб плодючість дуже різна, деякі риби здатні до відкладення до декількох сотень тисяч ікринок (риба-місяць метає відразу до 300 млн ікринок). Риби з великою тривалістю життя і високим ступенем турботи про потомство продукують набагато менше гамет і відповідно потомства.

Типи покривів тіла риб.

Всі справжні риби мають луску, але ступінь розвитку її у різних видів різний. Деякі, наприклад соми, скати, втратили її в процесі еволюції, тому відсутність луски є вторинним явищем.

Розмір лусок сильно варіює — від мікроскопічних у вугрів до декількох сантиметрів у індійського вусача. Розрізняють три типи луски: плакоїдна, ганоїдна і кісткова.

Плакоїдна — найстародавніша, збереглася у хрящових риб (акули, скати). Складається з пластинки, на якій підноситься шипик. Старі луски скидаються, на їх місці виникають нові.

Космоїдна – кісткова пластинка вкрита більш щільною кісткоподібною речовиною – косміном (видозміна дентину). За походженням космоїдна луска являє собою комплекс злитих між собою плакоїдних лусок. Притаманна латимерії, викопним кистеперим і дводишним рибам.

Ганоїдна — переважно у викопних риб. Луски мають ромбічну форму, тісно зчленовуються одна з іншою, так що тіло виявляється одітим в суцільний панцир. Луски з часом не міняються. Назвою своєю луска зобов'язана ганоїду (дентиноподібній речовині), який товстим шаром лежить на кістковій пластинці. Серед сучасних риб її мають панцирні щуки і багатопери. Крім того, вона є в осетрових у вигляді пластинок на верхній лопаті хвостового плавника (фулькри) і жучок, розкиданих по тілу (модифікація декількох ганоїдних лусок, що злилися.

Кісткова. Поступово видозмінюючись, луска втрачала ганоїн. У сучасних костистих риб його вже немає, а луски складаються з кісткових пластинок (кісткова луска). Ці луски можуть бути циклоїдними - округлими, з гладкими краями (коропові) і ктеноїдними — із зазубленим заднім краєм (окуневі.). Обидві форми споріднені, але циклоїдна як більш примітивна зустрічається у низкоорганізованих риб. Бувають випадки, коли в межах одного виду самці мають ктеноїдну, а самки—циклоїдну луску (камбали роду Liopsetta), або навіть у однієї особини зустрічаються луски обох форм.

Кожна така луска починає утворюватися в лусковій кишеньці — поглибленні в коріумі, потім вільний кінець її виходить з кишеньки і накладається на наступну луску. Таке черепицеподібне розташування лусок дозволяє тілу риби вільно згинатися.