- •Методичні вказівки
- •Лабораторна робота № 1 дослідження характеристик електричних сигналів
- •Стислі теоретичні відомості
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •3. Варіанти індивідуальних завдань
- •4. Порядок оформлення звіту
- •5. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 дослідження проходження сигналів крізь диференціюючи кола
- •1. Стислі теоретичні відомості
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •3. Порядок оформлення звіту
- •4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 3 дослідження проходження сигналів крізь інтегруючі кола
- •1. Стислі теоретичні відомості
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •3. Порядок оформлення звіту
- •4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 лінійні резистивні кола в режимі постійного струму
- •1. Стислі теоретичні відомості
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •3. Порядок оформлення звіту
- •4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 розрахунок електричних кіл методом контурних струмів
- •1. Стислі теоретичні відомості
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •3. Порядок оформлення звіту
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •3. Порядок оформлення звіту
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •Варіанти індивідуальних завдань
- •3. Порядок оформлення звіту
- •4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 8 метод комплексних амплітуд
- •1. Стислі теоретичні відомості
- •1.1 Поняття про символічний метод
- •1.3 Основні положення символічного методу аналізу
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •3. Варіанти індивідуальних завдань
- •4. Порядок оформлення звіту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 9 частотні характеристики електричних кіл
- •1. Стислі теоретичні відомості
- •1.2 Амплітудно-частотні і фазочастотні характеристики
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •3. Варіанти індивідуальних завдань
- •4. Порядок оформлення звіту
- •1.2 Класичний метод розрахунку перехідних процесів
- •1.3 Загальна схема застосування класичного методу
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •3. Варіанти індивідуальних завдань
- •4. Порядок оформлення звіту
- •1.2 Визначення реакції електричного кола на вхідну дію
- •2. Завдання для самостійної роботи
- •4. Порядок оформлення звіту
- •Завдання для самостійної роботи
- •3. Порядок оформлення звіту
- •4. Контрольні питання
- •Література
1.2 Класичний метод розрахунку перехідних процесів
У основі класичного методу розрахунку перехідних процесів в електричних колах лежить складання інтегрально-диференціальних рівнянь для миттєвих значень струмів і напруг. Ці рівняння складаються на основі законів Кірхгофа, методів контурних струмів, вузлових напруг і можуть містити як незалежні, так і залежні змінні. Для зручності розв’язання зазвичай прийнято складати диференціальні рівняння щодо незалежної змінної, якою може служити iL або ис. Розв’язання отриманих диференціальних рівнянь щодо вибраної змінної і складає суть класичного методу.
Враховуючи, що у ряді випадків розв’язання диференціальних рівнянь простіше інтегрально-диференціальних, отриману систему зводять до одного диференціального рівняння відповідного порядку щодо вибраної незалежної змінної iL або ис. Порядок диференціального рівняння визначається кількістю незалежних накопичувачів енергії електричного і магнітного полів, тобто реактивними елементами кола.
Позначимо незалежну змінну (iL або ис) через x = x(t).
Диференціальне рівняння m-го порядку, що описує перехідний процес в електричному колі, що знаходиться під впливом джерела w(t), описується рівнянням:
(3)
де b0, b1,…, bm-1, bm – коефіцієнти параметрів кола; w{t) – функція, що описує характер дії на коло.
Коло, параметри якого b0, b1,…, bm-1, bm – незмінні, називають колом з постійними параметрами. Якщо ж який-небудь з коефіцієнтів b0,b1,…, bm-1, bm – змінюється, то коло називають параметричним. Надалі розглядатимемо кола з постійними параметрами.
Диференціальне рівняння (3) відноситься до лінійних неоднорідних рівнянь m-го порядку. Як відомо, його рішення знаходиться як сума загального розв’язку хв(t) однорідного диференціального рівняння m-го порядку (вільна складова):
(4)
і приватного розв’язку хвим(t) рівняння (3) (вимушена складова):
х(t) = хв(t) + хвим(t). (5)
Загальний розв’язок хв(t) визначає вільні процеси, які протікають в колі без участі джерела w(t) (звідси індекс «в»). Приватний розв’язок хвим(t) визначає вимушений процес (звідси індекс «вим»), який протікає в колі під впливом w(t). У теорії електричних кіл хвим(t) зазвичай знаходять одним з раніше розглянутих методів розрахунку електричних кіл в усталеному режимі.
Вільна складова перехідного процесу хв(t) залежатиме від характеру коренів характеристичного рівняння:
bmpm + bm-1pm-1 +...+b1p + bo =0. (6)
У разі, коли корені р1, р2,..., рт характеристичного рівняння (6) дійсні і різні, розв’язок (4) має вигляд
хсв = (7)
де А1, А2,...,Ат – постійні інтегрування, які знаходяться з початкових умов.
У разі, коли корені рівняння (6) дійсні і рівні, тобто р1 =р2 = … =рт = р, вільна складова визначається рівнянням
хсв = (А1 + А2t1 + A3t2 +…+ Amt (m-1))e pt. (8)
Представляє практичний інтерес і випадок, коли корені попарно комплексно-спряжені pk,k-1 = – ± jc. При цьому у формулі (7) відповідна пара коренів pk,k-1 замінюється складовими вигляду
Aе -t sin(c+ ), (9)
де А, – постійні інтегрування, які визначаються також з початкових умов.