5.3. Країни Східної Європи

Східна Європа, до якої належать країни Балтії, Біло­русь, Молдова та Україна, є східним форпостом цієї час­тини світу. Далі на схід "чисто" європейських держав уже немає. Європа продовжується до Уральських гір лише у фізико-географічному вимірі. Якщо Росія є єв­ропейською державою, то тоді чому такими не можуть бути Монголія чи Китай, які не тягнуться так далеко на схід. Серед держав Східної Європи безперечним фа­воритом є Україна.

5.3.1. Україна

Загальні відомості. Офіційна назва — Україна. Столи­ця — Київ (2,6 млн осіб). Площа — 604 тис. км² (43-тє місце у світі). Населення близько 47 млн осіб (24-те місце). Державна мова — українська. Грошова одинця — гривня.

Географічне положення. Україна знаходиться в ба­сейні річки Дніпро, який розділяє її територію на Пра­вобережну і Лівобережну. Південним природним кор­доном є узбережжя Чорного та Азовського морів. На півночі межує з Білоруссю, північному сході й сході — з Росією, південному заході — з Румунією та Молдовою, заході — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею. Гео­графічне положення України не можна оцінювати одно­значно. Його транспортно-географічна складова най­краща в Європі. Політико- та економіко-географічне по­ложення гірше. Зі сходу та заходу країна безпосеред­ньо межує з "гарячими точками". На заході — це не­визнана Придністровська республіка, а на сході — Північний Кавказ Росії, де постійно триває війна. Крім того, жодна з сусідніх держав не належить до високорозвинених.

Історія виникнення та розвитку. Впродовж тися­чоліть на території сучасної України виникали великі цивілізації та держави. Одна з перших на планеті — Трипільська культура (цивілізація), Велика Скіфія, Велика Сарматія, Антія, Київська Русь, Козацька дер­жава й сучасна Україна пов'язані між собою як прадід, дід, батько, син, онук, правнук, праправнук.

За однією з концепцій, Україна — колиска індоєв­ропейських народів світу. Тисячоліттями в надзвичай­но сприятливих природних умовах (у сучасній Він­ницькій обл. вони найкращі у світі) Правобережної України жили мільйони наших предків. Коли їх става­ло дуже багато, виникав популяційний стрес, у резуль­таті якого частина з них залишала рідну землю, яка вже не могла вмістити таку кількість людей і на возах ман­друвала на південь і північ, схід і захід. Про тисячолітні цивілізації України ми нині маємо безліч археологіч­них знахідок.

Писемні свідчення української історії збереглися ще з Княжої доби (Київська Русь). УIX—X ст. н. є. виник­ла потужна держава-імперія з центром у Києві. Уже з 1187 р. літописах з'являється назва Україна. Після по­громів Києва спочатку угро-фінсько-суздальським кня­зем Боголюбським, а потім Батиєм осередком україн­ської державності до 1340 р. залишалося Галицько-Волинське князівство.

З XIV ст. більша частина України перейшла під вла­ду Великого князівства Литовського, а після Люблін­ської унії українські землі відійшли до Польщі. В XVI— XVII ст. відбулася низка козацько-селянських по­встань, які завершилися козацькою революцією (Хмель­ниччина). Наприкінці XVII ст. Росія та Польща поділи­ли Україну по Дніпру. З цього часу українці стають "гарматним м'ясом" для цих двох держав, а територія України — ресурсом розвитку Речі Посполитої та Ро­сійської імперії.

З кінця XVIII ст. в Україні починається національне відродження, яке врешті-решт викликало Українську революцію 1917—1920 pp., що закінчилася пораз­кою та новим поділом України між Польщею, Румунією, Чехословаччиною та Радянським Союзом.

Після Другої світової війни українські землі вперше за останні століття об'єдналися. Крах політичної та еко­номічної системи комунізму в Радянському Союзі на­прикінці 80-х років XX ст. створив умови для віднов­лення української державності. 24 серпня 1991 р. було проголошено створення незалежної держави України. Першого грудня 1991 р. майже 92 % українців на все­народному референдумі висловилися за незалежність своєї держави.

Після часів Київської Русі Україна не могла існува­ти як незалежна держава, оскільки відчувала на собі неослабний геополітичний тиск з північного заходу (Польща), північного сходу (Росія) та півдня (Туреч­чина). Поступово цей тиск з боку Туреччини та Поль­щі зійшов нанівець. У XXI ст. вичерпується він і з боку Росії.

Державний устрій і форма правління. Україна є уні­тарною державою й парламентською республікою. Гла­ва держави — президент, який обирається на 5 років. Виконавча влада належить уряду на чолі з прем'єр-міністром. Законодавча влада належить парламенту (Верховній Раді), яка складається з 450 депутатів. Термін їх повноважень — 5 років. Адміністративно-те­риторіальний поділ: 24 області, одна автономна респуб­ліка, два міста центрального підпорядкування.

Природні умови і ресурси. Близько 95 % території країни займають рівнини, 5 % — гори. Останні низькі, зі зручними перевалами. Найвища точка — г. Говерла (2061 м.) у Карпатах.

Клімат помірний, лише Південний берег Криму зна­ходиться в субтропічному поясі. Загалом кліматичні умови сприятливі для ведення сільського господарства, функціонування промисловості, розвитку транспорту.

Із заходу на схід збільшується континентальність клі­мату. Кількість опадів коливається на рівнинній час­тині країни від 650 мм на заході — до 400 мм на півдні та південному сході.

Більшість річок належить до басейну Чорного моря. Крім Дніпра, своєю нижньою течією по Україні проті­кає Дунай, важливий водний шлях усієї Європи. На території України близько 20 тис. в основному неве­ликих озер. На Дніпрі, Дністрі та інших річках спо­руджені водосховища. На півдні багато зрошувальних каналів.

Одним із найбільших природних багатств України є родючі чорноземні ґрунти. На півночі переважають дер­ново-підзолисті ґрунти, а на крайньому півдні — каш­танові. Нині лісистість території не перевищує 14 % . У Карпатах цей показник становить 40 % . Такі цінні де­ревні породи, як сосна, ялина, бук, дуб, займають близь­ко 90 % покритої лісом площі. В лісах водяться лосі, козулі, благородні олені, дикі свині. Трапляються зуб­ри, рисі, бурі ведмеді, лисиці та зайці. З птахів у Кар­патах зустрічаються глухарі, тетерюки, рябчики.

У Чорному та Азовському морях виловлюють цінні види риб (кефаль, ставриду, камбалу, осетрові).

Надзвичайно складна геологічна будова України ви­значає багатство та розмаїття її корисних копалин. За­галом розвідано більше 90 їх видів, і розробляється по­над 8000 родовищ. Світове значення мають запаси мар­ганцевих, залізних і титанових руд, сірки, каоліну, гра­фіту, вогнетривких глин тощо. За останні роки відкриті великі родовища міді, бокситів, золота і платини, алма­зів, нафти й газу на шельфі Чорного моря.

Населення. За чисельністю населення Україна по­сідає 5-те місце в Європі. Середня його густота — близь­ко 80 осіб на 1 км². Найгустіше заселена середня лісо­степова смуга, а також промислові райони Донбасу й Придніпров'я, найменше — гірські області, північна лісова частина і південна степова. Для України характерні найвищі у світі темпи депопуляції населення (його вимирання). Жінки в середньому живуть 74 роки, чоло­віки — 62 роки. Міське населення становить близько 68 % . Крім Києва містами-мільйонерами є Харків (1,5 млн) та Дніпропетровськ (1,1 млн). Донецьк і Оде­са вже втратили статус міст-мільйонерів. Українці ста­новлять близько 80 % населення.

Господарство. Україна є типовою аграрно-індустрі­альною державою, яка переживає довгий і болісний перехід до ринкової економіки. Найбільшими структур­ними підрозділами її економіки є промисловість, сіль­ське господарство, будівництво, транспорт і зв'язок, торгівля, освіта й охорона здоров'я.

В Україні розвинуті майже всі галузі промисловості. За часткою продукції серед усіх галузей промисловості виділяються металургічна (21 %), харчова (18 %), елек­троенергетична (14 %), машинобудівна (12 %), ви­добувна (11 %). Україна виробляє літаки і тепловози, обладнання для харчової промисловості, трактори та комбайни, ракети, космічні кораблі, морські судна й танки.

Потужна, багатогалузева металургія виробляє про­кат практично всіх видів і труби різних діаметрів. Вона постачає свою продукцію в десятки країн світу, в тому числі в Японію.

Багатогалузева хімічна промисловість виробляє сірчану кислоту, медичні препарати, пестициди і гербі­циди, добрива та соду. Зростає значення виробництва синтетичних смол, пластмас, хімічних волокон. Розви­ваються лако- і анілінофарбова промисловість, нафто­хімічна й гумо-азбестова галузі.

Традиційно розвинуті легка та харчова промисло­вість. Остання базується на унікально різноманітній спеціалізації сільського господарства, де переважає рос­линництво. Харчова промисловість України, яка об'єд­нує понад 40 галузей, і багатогалузеве сільське госпо­дарство мають світове значення. Німецькі економісти вважають, що українці здатні прогодувати понад 1 млрд осіб. Україна має найкращі у світі природні умови для вирощування пшениці, цукрових буряків і соняшника.

В Україні розвинені всі види сучасного транспорту. Загальна протяжність залізничних магістралей стано­вить близько 22 тис. км., довжина автомобільних шля­хів загального користування — майже 170 тис. км. Україна володіє найрозгалуженіпіою в Європі мережею газопроводів і газосховищ. На Чорному та Азовському морях діють порти міжнародного значення. Найбіль­ший морський порт — Одеса.

Українці належать до найдавніших націй світу. Впродовж тисячоліть, від першої в світі Трипільської цивілізації пронесли вони свій характер і антропологіч­ний тип аж донині. Вчені всього світу досліджують вне­сок української нації у світову цивілізацію. Сьогодні у світі визнано, що український народ зробив надзвичай­ний внесок у розвиток світової цивілізації принаймні у трьох напрямах. По-перше, українці створили чарівну народну пісню. По-друге, українці освоїли чорноземи по всій планеті (Україна, Росія, Казахстан, Киргизстан, Канада, США, Аргентина, Бразилія). По-третє, геній ет­нічних українців О.Д. Засядька, К.Е. Ціолковського, МЛ. Кибальчича, Ю.В. Кондратюка, СП. Корольова, В.П. Глушка, В.М. Челомея, М.К. Янгеля, М. Яримовича, Г. Лозино-Лозинського, І. Сікорського вивів лю­дину в Космос.

Запитання та завдання

1. Назвіть характерні риси географічного положення України.

2. Що вам відомо про Трипільську культуру (цивілі­зацію)?

3. Які геополітичні чинники виникнення незалеж­ної держави України наприкінці XX ст. вам відомі?

4. Що потрібно, на вашу думку, щоб Україна в повній мірі реалізувала наявний потенціал розвитку держави і нації?