7.2. Країни Центральної Америки

Регіон, який складається з невеликих держав, роз­міщених або в найвужчій південній частині Північно­американського материка, або ж на численних островах Карибського моря. Об'єднує їх не лише історія та гео­графія, а й значною мірою сучасна політична ситуація та перспективи розвитку. Однією з найбільших країн регіону, яка знаходиться в процесі політичної та соці­ально-економічної трансформації, є Куба.

7.2.1. Куба

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Куба. Столиця — Гавана (понад 2,2 млн осіб). Площа — 111 тис. км² (102-ге місце у світі). Населення — понад 11 млн осіб (65-те місце). Державна мова — іспанська. Грошова одиниця — кубинське песо.

Географічне положення. Острівна держава, розташо­вана в Центральній Америці на однойменному острові. Він є найбільшим серед Великих Антильських островів. Біля нього декілька невеликих островів, які належать Кубі. На суходолі сусідів немає. Оточена водами Ка­рибського моря та має берегову лінію 3500 км. На пів­ночі найближче до Куби знаходяться США та Багамські Острови, на заході — Мексика, півдні — Ямайка, сході — Гаїті. Географічне положення в цілому середньо спри­ятливе.

Історія виникнення та розвитку. Близько 4 тис. років до н. є. на Кубі поселилися перші індіанці. У VII—IX ст. почалося переселення на острів індіанців з Північної Америки. Після появи біля берегів Куби X. Колумба наприкінці XV ст. уже з 1511 р. почалася колонізація острова іспанцями. Протягом XVI ст. місцеве індіан­ське населення було практично винищено. Почалося завезення на плантації рабів з Африки. Під час війни за незалежність іспанських колоній Америки Куба неза­лежності не отримала. Це сталося лише 10 жовтня 1898 p., після чого почалася війна з Іспанією та кон­фронтація між нею й США за контроль над Кубою. Лише 20 травня 1902 р. на світ з'явилася офіційно ви­знана незалежна Республіка Куба.

Вся подальша історія Куби аж до Фіделя Кастро була історією протекторату та прямих воєнних інтервенцій США, повстань і переворотів. Після збройної боротьби з режимом Р.-Ф. Батисти загони повстанців під керів­ництвом Ф. Кастро захопили столицю у 1959 р. З того часу Ф. Кастро є незмінним керівником Куби. Це світо­вий рекорд утримування влади в країні однією особою за останній період історії світу.

З цього часу почалася переважно економічна блока­да Куби з боку США. Куба взяла на себе місію поши­рення комуністичних ідей у Латинській Америці, бра­ла участь у війнах в Африці (Ангола та Ефіопія). Сотні тисяч кубинців на човнах, надувних матрацах, плотах, викрадених літаках і вертольотах намагалися втекти до США. Нині на Кубі обережно впроваджуються еле­менти демократії та ринкового господарства.

Державний устрій і форма правління. Куба є унітар­ною державою, соціалістичною республікою. Глава дер­жави та уряду Фідель Кастро. Законодавча влада нале­жить Національній асамблеї народної влади. Термін її повноважень — 5 років. Реально влада в країні на­лежить Комуністичній партії Куби на чолі з братами Кастро. Всі 601 член парламенту є комуністами. Куба поділяється на 15 провінцій.

Природні умови та ресурси. Більша частина Куби рівнинна. Лише на південному сході височать гори Сьєрра-Маестра з найвищою точкою країни (1974 м). Великих річок немає. Клімат тропічний пасатний. Тем­ператури в середньому: літа до +28 °С, зими — до +22 °С. Опадів за рік випадає від 800 мм на рівнині та до 2200 — у горах. Протягом року є вологий і сухий періоди. За пе­ріод дощів (травень — жовтень) випадає понад 80 % опа­дів. У цей час відбуваються руйнівні тропічні урагани.

Ліси збереглися практично лише в горах. Рослинний і тваринний світ небагатий.

Серед мінеральних ресурсів переважають руди кольо­рових металів. За запасами нікелю Куба посідає 2-ге місце у світі. Є родовища мідних, цинкових, залізних та мар­ганцевих руд. Серед хімічної сировини переважають фосфорити та кам'яна сіль. Будівельні матеріали пред­ставлені найвідомішим в Америці родовищем мармуру.

Багата Куба й на природні рекреаційні ресурси.

Населения. Середня густота населення перевищує 100 осіб на 1 км² і по території розміщене досить рівно­мірно. Коефіцієнт народжуваності становить 12 %о, смертності — 7 %о. Таким чином природний приріст населення порівняно невеликий — 5 %о. Частка місько­го населення досягла 75 % . Окрім Гавани більше міст-мільйонерів на Кубі немає. Представників європей­ської раси у країні близько 70 % , мулатів та метисів — близько 17, негрів — 13 % .

Господарство. Агропромисловий комплекс (сільське господарство та переробні галузі харчової та легкої про­мисловості) домінує. В країні переважають великі сіль­ськогосподарські кооперативи. Основними сільськогос­подарськими культурами, за якими Кубу знають у світі, є цукрова тростина та тютюн. З них виготовляють цу­кор, ром і відповідно знамениті сигари. Відома Куба також своїми плантаціями цитрусових. Вона спеціалі­зується на вирощуванні грейпфрутів. Вирощують та­кож ананаси, банани, каву, какао, манго тощо. Основ­ною продовольчою зерновою культурою є рис. На тери­торії країни значні плантації кокосових горіхів. Тва­ринництво, зокрема птахівництво, відіграє допоміжну роль. У прибережних районах значним додатком до харчового раціону є риба.

Розвинута багатогалузева гірничовидобувна промис­ловість, особливо розвинутий видобуток нікелевих руд (одне з провідних місць у світі). Відома Куба також роз­робками родовищ руд інших кольорових металів і за­лізної руди. Зростає інтенсивність використання родо­вищ нафти та газу. Далеко за межі Америки експор­тується кубинський мармур.

На базі родовищ руд кольорових і чорних металів розвивається чорна та кольорова металургія. Вони, у свою чергу, служать основою поширення різних галу­зей машинобудування. У будівельній індустрії найроз­винутішою галуззю є цементна. Розвинута також і хімічна промисловість.

У зовнішніх зв'язках провідне місце належить морському транспорту з такими найбільшими портами країни, як Гавана та Сантьяго-де-Куба. Довжина заліз­ничних магістралей близько 5 тис. км. Автомобільні шляхи мають протяжність 15 тис. км. У Гавані є міжна­родний аеропорт.

Культура та соціальний розвиток. На Кубі однією з найкраще розвинутих у світі є галузь охорони здо­ров'я. На одного лікаря країни припадає 270 осіб (у США — 420, Німеччині — 320). Понад 95 % населення письменне. Витрати на освіту становлять близько 7 % ВНП. Тривалість життя жінок становить 73 роки, чо­ловіків — 75 років.

У країні значна мережа національних парків. У сто­лиці Гавані дуже велика кількість музеїв, зокрема: де­коративного мистецтва, народного мистецтва, націо­нальний, антропологічний, наполеонівський, мистец­тва XVIII ст. тощо. В Гавані безліч пам'яток архітекту­ри XVI—XX ст. Є музеї та історичні пам'ятки і в інших містах. У списку ЮНЕСКО — 2 об'єкти.

Республіка Куба визнала незалежну Україну 6 груд­ня 1991 р. Протокол про встановлення дипломатичних відносин між двома державами підписано 12 березня 1992 р. Існує близько 20 різних документів, якими ре­гулюються двосторонні відносини.

Запитання та завдання

1. Дайте характеристику виникнення і розвитку Куби.

2. Який з природних ресурсів, на вашу думку, є най­важливішим у розвитку економіки Куби?

3. Чому Куба, на вашу думку, однією з перших ви­знала незалежність України?