- •Технологія консервування плодів та овочів Лабораторна робота № 1 Рефрактометричний метод визначення розчинних сухих речовин
- •1 Добір та підготовка проб
- •2 Апаратура, матеріали, реактиви
- •3 Підготовка до вимірювання
- •4 Проведення вимірювання.
- •5 Опрацювання результатів
- •Лабораторна робота № 2 Аргентометричний метод визначення вмісту хлоридів за Мором
- •2 Випробовування
- •3 Опрацьовування результатів
- •Лабораторна робота № 3 метод визначення вмісту каротину
- •1Сфера застосування
- •2 Суть методу
- •3 Апаратура, реактиви та матеріали
- •4 Випробування
- •5 Визначення вмісту каротину
- •6 Опрацювання результатів
- •7 Збіжність результатів
- •Лабораторна робота № 4 метод визначення вмісту цукру
- •1 Суть методу
- •2 Засоби та допоміжні пристрої
- •3 Правила готування до випробовування
- •4 Визначання цукрів
- •5 Визначання цукрів у вигляді інвертного цукру
- •6 Правила опрацьовування результатів
- •7 Контролювання результатів
Технологія консервування плодів та овочів Лабораторна робота № 1 Рефрактометричний метод визначення розчинних сухих речовин
Мета роботи: практичне опанування студентами методу визначення масової частки розчинних сухих речовин у сировині та готовій продукції.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
1 Суть методу. Метод оснований на визначенні показника заломлення дослідного розчину, визначає масою частку сухих речовин за рефрактометром.
Рефракція – явище заломлення променя, наступає тоді, коли пучок паралельних променів, який направлений похило до площини розділу двох середовищ, переходить з одного середовища в інше; швидкість розповсюдження світла в цих середовищах на однакова. Промінь, що падає та відповідний йому заломлений, завжди лежать в одній площині, яка визначається променем, що падає та нормаллю в точці падіння променя на поверхню, що межує.
Кут, утворений напрямом променя, що падає та нормаллю α називають кутом падіння, а кут, утворений напрямом заломленого променя з продовженням тієї ж нормалі, - кутом заломлення β.
Встановлено, що sin кута падіння α відноситься до sin кута заломлення β, як швидкість розповсюдження світла в першому середовищі v швидкості розповсюдження світла у другому середовищі v .
Для тіл, які є оптично однорідними (гази, рідини, деякі кристали), розповсюдження світла не впливає на його швидкість, та відношення є величиною постійною за постійного тиску та температури. Ця постійна величина називається показником або коефіцієнтом заломлення та позначається буквою n. Показник заломлення однорідної речовини є її фізичною константою, такою ж як питома маса, точка плавлення та точка кипіння.
n = sin α / sin β= v1 / v2 = const
Крім того, величина показника заломлення є у певній залежності від густини речовини.
Прилади, які вимірюють величини показника заломлення, називають рефрактометрами. Рефрактометри мають дві шкали, з яких одна вказує показники заломлення, а друга визначає вміст розчиненої речовини, вона градуйована за розчином сахарози.
Рефрактометр має конструкцію таку, що крихкі оптичні частини вміщені у закриту металеву коробку. Зовні знаходяться тільки поверхні призм та віконечка. Верхня призма закріплена на вісі та може відкидатися догори, вона має ручку. Світло направляють лампочкою у верхній отвір (якщо досліджують дуже темний продукт, то верхнє закривають, а світло спрямовують у нижній отвір). Окуляр можна піднімати та опускати, він закріплений на важелі, що повертається кругом своєї вісі. На одній вісі з важелем сидить важілець, який передає обертовий рух компенсатору. Прилад має скляну шкалу та нанесений хрест. З правого боку вертикальна шкала градуйована по сахарозі від 0 до 95%, з них від 0 до 50% ціна поділки – 0,2%, від 50% до 95% - 0,1%. З лівого боку нанесені показники заломлення від 1,3 до 1,7. Призми включені в оправи, в середині пусті, вони мають по 2 відвідні трубки, в них подають воду з температурою 20 градусів за С. Вода надходить у верхню призму, обтікає її та по резиновій трубці надходить до нижньої призми, виходить на зовні, омиваючи термометр за яким стежать за температурою.
Визначення