- •Технологія консервування плодів та овочів Лабораторна робота № 1 Рефрактометричний метод визначення розчинних сухих речовин
- •1 Добір та підготовка проб
- •2 Апаратура, матеріали, реактиви
- •3 Підготовка до вимірювання
- •4 Проведення вимірювання.
- •5 Опрацювання результатів
- •Лабораторна робота № 2 Аргентометричний метод визначення вмісту хлоридів за Мором
- •2 Випробовування
- •3 Опрацьовування результатів
- •Лабораторна робота № 3 метод визначення вмісту каротину
- •1Сфера застосування
- •2 Суть методу
- •3 Апаратура, реактиви та матеріали
- •4 Випробування
- •5 Визначення вмісту каротину
- •6 Опрацювання результатів
- •7 Збіжність результатів
- •Лабораторна робота № 4 метод визначення вмісту цукру
- •1 Суть методу
- •2 Засоби та допоміжні пристрої
- •3 Правила готування до випробовування
- •4 Визначання цукрів
- •5 Визначання цукрів у вигляді інвертного цукру
- •6 Правила опрацьовування результатів
- •7 Контролювання результатів
2 Випробовування
2.1 З приготовленої проби продукту у хімічну склянку місткістю 50 см3 беруть наважку масою до 25 г і кількісно переносять, обполіскуючи склянку 100 см3 гарячої води, у мірну колбу місткістю 250 см3. Суміш, періодично збовтуючи, нагрівають протягом 15 хв. на водяній бані. Після охолодження до кімнатної температури об'єм умісту колби доводять дистильованою водою до позначки та фільтрують крізь паперовий складчастий фільтр. Допустиме також використання водної витяжки досліджуваних продуктів, отриманої під час визначання титрованої кислотності.
2.2 В конічну колбу місткістю 250 см3 відбирають піпеткою 20 см3 отриманого фільтрату і залежно від рН середовища, визначеного універсальним індикаторним папером, нейтралізують розчином гідроксиду натрію чи розчином сірчаної кислоти з фенолфталеїном.
Відмічають об'єм реактивів, необхідних для нейтралізації фільтрату.
У другу конічну колбу місткістю 250 см3 також вносять піпеткою 20 см3 отриманого фільтрату і, не додаючи фенолфталеїну, вносять піпеткою необхідні об'єми розчинів гідроксиду натрію чи сірчаної кислоти і 1 см3 розчину хромовокислого калію, потім титрують розчином азотнокислого срібла до появи цеглясто-червоного забарвлення.
Нейтралізувати фільтрат можна також і так: у підготовлений і відміряний у конічну колбу місткістю 250 см3 розчин занурюють невеликий шматочок лакмусового паперу, потім додають на кінці шпателя кілька кристалів кислого вуглекислого калію до появи синього забарвлення лакмусового паперу.
Надлишок кислого вуглекислого калію не впливає на результати аналізування. Після припинення виділення бульбашок у розчині у витяжку додають 1 см3 розчину хромовокислого калію і титрують розчином азотнокислого срібла до появи цеглясто-червоного забарвлення.
2.3 Пробу продуктів, у яких інтенсивне забарвлення водної витяжки ускладнює титрування, рекомендують попередньо обвуглити. Для цього беруть у тигель наважку продукту масою 25 г, підсушують її, витримують на водяній бані, а потім обережно обвуглюють. Обвуглювати закінчують, коли вміст тиглю легко розпадається від надавлювання скляною паличкою. Потім вміст тиглю кількісно переносять у склянку, змиваючи тигель кілька разів водою об'ємом 100 см3. Уміст склянки бережно нагрівають до кипіння, кип'ятять на слабкому вогні протягом від 1 хв. до 3 хв., переносять кількісно у мірну колбу місткістю 250 см3 водою, витримують до охолодження за кімнатної температури, доводять об'єм до позначки і фільтрують крізь складчастий фільтр. Далі випробують згідно з 4.2.
3 Опрацьовування результатів
3.1Масову частку хлоридів ω, у відсотках у перерахунку на хлористий натрій обчислюють за формулою:
ω =,
де V — об'єм титрованого розчину азотнокислого срібла, який використовують для титрування, см3;
М — молярна маса хлориду натрію, M(NaCI) = 58,45 г/моль;
с — молярна концентрація титрованого розчину азотнокислого срібла, моль/дм3;
m — маса наважки, г;
V1 — об'єм, до якого доведено водну витяжку наважки продукту, см3;
V2 — об'єм фільтрату, взятого для визначання, см3;
0,1— коефіцієнт перерахування у відсотки.
3.2 За кінцевий результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних вимірювань, підрахованих до другого десяткового знака.
Границі допустимої відносної похибки масової частки хлоридів — ± 5 % за довірчої ймовірності Р = 0,95. Абсолютна похибка вимірювання — ± 0,2 %.
3.3 Контролювання результатів
3.3.1Збіжність
Допустима розбіжність між результатами двох паралельних вимірювань, виконаних в одній лабораторії, не повинна перевищувати 0,1 % середнього арифметичного результатів двох визначень.
3.3.2 Відтворюваність
Допустима розбіжність між результатами двох паралельних вимірювань, виконаних у різних лабораторіях, не повинна перевищувати 1 % середнього арифметичного результатів двох паралельних визначень.
Якщо допустима розбіжність паралельних визначень перевищує вказані значення, випробовування необхідно повторити.
Контрольні питаня
Яку роль в організмі людини виконує хлорид натрію?
З якою метою використовують харчову сіль у консервуванні плодів та овочів?
Назвіть діапазон вимірювання вмісту хлоридів цим методом.
Що означає відтворюваність результатів вимірювання?
5. Наведіть хімічні реакції при визначенні хлоридів.