Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод_бакалавр2.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
23.02.2016
Размер:
417.79 Кб
Скачать

3.5 Переліки

У тексті пунктів або підпунктів можуть бути переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс або (за необхідності послатися в тексті на один із переліків) малу літеру, після якої ставлять дужку. Для подальшої деталізації переліку необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставлять дужку.

Перелік першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

Приклади:

а) ___________________________________________________

б) ___________________________________________________

1) ________________________________________________

2) ________________________________________________

в) ____________________________________________________

3.6 Формули

Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами. Номер формули складається з номера розділу і номера формули в розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули у круглих дужках друкують біля правого поля сторінки у тому ж рядку, наприклад, (2.3) – третя формула у другому розділі.

Посилання на формулу в тексті роботи виконується за таким зразком: «…у формулі (2.3)…»

Формули в додатках нумерують окремо арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед цифрою позначен­ня додатка, наприклад, «(В. 1)».

У формулі як символи величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Рівняння і формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче формули залишають інтервал не менший одного рядка. Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають, бути наве­дені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом «де».

Наприклад:

МВ = ТВ (1 + i)t (1.7)

де МВ – майбутня вартість грошей;

ТВ – теперішня вартість грошей;

i – ставка доходності;

t – термін нарахування відсотків.

3.7 Правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні випускної роботи студент повинен давати посилання на джерела, які наводяться в роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тому разі, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.

Посилання в тексті випускної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «… у праці [1]…», «… у працях [1-7]…».

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання у випускній роботі.

Посилання додаються одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказується порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела, наприклад, [15, с. 267].

Зноски в кінці аркуша робити недоцільно.

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, «…подано на рис. 1.3».

На всі таблиці випускної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «…в табл. 1.3».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3», «див. рис. 1.3».

Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад, «…у формулі (1.2)».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.