ТЕМА 2. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ГРОШЕЙ ТА ФІНАНСІВ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

2.1.Монетні системи Стародавньої Греції.

2.2.Гроші Стародавньої Греції на території сучасної України в VII ст. до н. е. – I ст. н. е.

2.3.Виникнення банків у Стародавній Греції.

2.4.Банківські операції в Стародавній Греції.

2.5.Податки в Стародавній Греції.

2.6.Зародження страхування у стародавньому світі.

Криза рабовласництва на Близькому Сході призвела до занепаду Вавилонського царства і Єгипту, які стали жертвою персидських завоювань. Однак цей режим відроджується в нових країнах Середземномор'я, куди поступово перемістилися центри стародавнього світу. Це виявилося в економічному піднесенні Греції та Риму.

Усвітовій історії розпочався новий період, відомий під умовною назвою «античний» (лат. antiquus — давній). Хронологічно він охоплював першу половину І тис. до н. е. — першу половину І тис. н. е.

УІ тис. до н. е. біля Греції життя звело народи трьох континентів — Європи, Азії та Африки, і це сприяло взаємодії різних культур. У тих умовах важливе значення мали фактори географічного характеру.

Греки виплавляли залізо та інші метали. Розвивалося будівництво житла, ткацтво, кораблебудування. У спеціальних майстернях по всій країні виготовляли кераміку. Продуктивність виробництва досягла значних успіхів. Зростали міста. У VII — VI ст. до н. е. нові споруди будували

зкаменю, а не з дерева як раніше.

Повільніше розвивалося сільське господарство, в якому панувало двопілля. Розвиток ремесла зумовив спеціалізацію виробників. З'явилися художники, різьбярі, маляри, ливарники. Окремі міста-держави стали спеціалізованими.

Військова могутність Афін привела до розвитку кораблебудування, яким керувала держава.

Нескінченні війни між грецькими містами, боротьба між демосом і аристократією, рабами і рабовласниками паралізували економічне життя країни — сільське господарство, ремесла, торгівлю.

У 338 p. до н. е. Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н. е. Балканський півострів став легкою здобиччю Римської рабовласницької держави.

11

2.1. Монетні системи Стародавньої Греції

Передумовою для появи монет у Стародавній Греції стало застосування металевих жетонів для обчислень на лічильній дошці. Так, перші монети з'явилися у Лідії в VII ст. до н. е. і являли собою шматочок металу з клеймом, яке засвідчувало масу та чистоту металу. Вже через 200 років кожне грецьке місто карбувало власну монету.

В основу грошово-монетних одиниць було покладено спільні майже для всіх грецьких міст вагові одиниці та їх назви : талант, міна, статер (мал. 2.1), драхма, обол. Талант і міна являли собою вагові одиниці, а монетами стали статер, драхма, обол.

Слід розрізняти два типи монетних систем Греції того часу. Це, поперше, монетні системи, які грунтувалися на статері і для яких основним металом було золото або електр, та системи, для яких основним металом було срібло і які грунтувалися на драхмі.

На золоті або електрі були побудовані мілетська, фокейська та перська монетні системи. Найбільш відомими монетами цих систем були електрові кізикіні, золоті дарики і срібні сикли. Срібло лежало в основі егінської, евбейської, аттичної та коринської монетних систем.

Мал. 2.1. Статер Пилипа Македонського

Найбільш поширеною монетною системою Стародавньої Греції була аттична. Завдяки високому вмісту срібла її монети цінувалися серед населення. Золотий аттичний статер дорівнював 20 срібним драхмам, що відповідало тодішньому відношенню золота і срібла [51].

12

Мал. 2.2. Монети Стародавньої Греції

На монетах практично всіх систем викарбовувалися емблеми відповідних полісів, їхні боги – покровителі, герої античних міфів (мал. 2.2). Грецькі монети були дуже гарними за оформленням, тому вони стали не лише видатним винаходом Стародавньої Греції, а й шедеврами античного мистецтва.

2.2. Гроші Стародавньої Греції на території сучасної України в VII ст.

до н. е. – I ст. н. е.

В епоху переселення греків на південну територію сучасної України з Малої Азії та розвитку торгових відносин між ними й іншим грецьким світом виникає й формується грошовий обіг в Українському Причорномор’ї.

З кінця VII – VI ст. до н. е. першим еквівалентом грошей у Північному Причорномор'ї були наконечники стріл із тупими та закругленими кінцями. Їх випускали в Скіфській державі, а також у грецьких поселен-

13

нях на острові Березань і в Ольвії. У VI ст. до н.е. в Ольвії з'являються литі монети у вигляді дельфінів та риб (мал. 2.3). Наприкінці цього століття починає випуск срібних монет Пантікапей.

У V ст. до н. е. Ольвія випускає бронзові литі монети –аси круглої форми із зображеннями Афіни, Горгони, а пізніше – і Деметри, а також їхніх фракцій (рис. 2.4). У Керкинітиді першими монетами також стають литі монети стрільці та риби. Никоній випускає серію литих монет з ім'ям заступника міста – скіфського царя Скіла. Він випускає також литі імітації монет міста Істрія. Продовжує чеканити монету Пантікапей, починає карбування храм Аполлона.

Мал. 2.3. Литі монети Ольвії у вигляді риб

Майже всі основні грецькі міста Північного Причорномор'я з кінця V–IV ст. до н. е. переходять до карбування власних монет із срібла та міді: Синдська гавань, Німфей, Феодосія, Херсонес, Тіра. Ольвія і Пантікапей чеканять також і золоті монети. Випускаються скіфські імітації срібних драхм македонського царя Пилипа II. У грошовий обіг Північного Причорномор'я починають входити монети Західного і Південного Понта, інших грецьких міст-держав.

У III ст. до н. е. продовжують випускати монети міста-поліси Ольвія, Тіра, Херсонес (мал. 2.6), Пантікапей. Припиняється карбування у Феодосії і Керкинітиді. Феодосія була підпорядкована і включена до складу Боспорської держави, а Керкинітида – до складу Херсонеського поліса. Кельтські племена, що населяли Придністров'я та придунайську територію, чеканять власні статери із золота й срібла.

Грошовий обіг у Північному Причорномор’ї в II ст. до н. е. залишається без серйозних змін. Продовжують випускати гроші монетні двори Пантікапея, Ольвії, Тіри і Херсонеса. Ольвія потрапляє під вплив Скіфського царства і чеканить монети з іменами скіфських царів Скілура й Акроси.

Понтійский цар Митридат VI Евпатор у I ст. до н. е. включає до складу своєї держави всі основні міста-поліси Північного Причорномор’я. Це зумовило приплив монет понтійських міст Сінопи, Аміса, Амастрії й інших у Північне Причорномор’я та часткове їхнє перекарбування на місцевих монетних дворах. У середині I ст. до н. е. Ольвія і Тіра піддаються гетській навалі і на невизначений час перестають чеканити монету[66].

14

Мал. 2.4. Бронзова монета Ольвії – “ас”

Мал. 2.5. Мідна монета Феодосії

Мал. 2.6. Мідна монета Херсонесa

15