3.1.Основні монетні номінали Стародавнього Риму

УРимі перші монети відливали у формах. Це були мідні зливки вагою

вримський фунт (272,88 г), без зображень (важкий ас). Вважається, що першим запропонував робити зображення на вагових грошах цар Сервій Тулій. У другій половині IV ст. до н. е. на них з’явилися зображення тварин (ас із зображенням). Ці важкі та громіздкі зливки були малопридатними для торгівлі. Карбування легких і зручних монет почалося в Римі лише

всередині III ст. до н. е. Основними монетними номіналами в Римі були бронзовий ас, срібні сестерції і денарій (мал. 3.1) [51].

Мал. 3.1. Основні монети Стародавнього Риму

Після перемоги Октавіана Августа в тривалій громадянській війні і переходу до мирного існування виникла необхідність докорінної реформи монетної системи римської держави. В ході реформи до римської монетної системи були заново введені бронзові монети. Право емісії золотих та срібних монет Август залишив за собою, а емісію бронзових монет він передав у 23 р. до н. е. спеціальним указом сенату.

Монетна реформа Августа визначила такі співвідношення золота, срібла та бронзи:

До реформи Августа золото практично не використовувалося в грошовій системі римської держави. Карбування золотих монет відбувалося в період війни і було епізодичним. Починаючи з правління Августа, золото стало одним з основних металів для карбування монет.

20

1 ауреус (золото)	25 денаріїв
1 квінарій (золото)	12.5 денаріїв
1 денарій (срібло)	16 асів
1 квінарій (срібло)	8 асів
1 сестерцій (латунь)	4	аса
1 дупондій (латунь)	2	аса
1 ас (мідь)	4 квадранти
1 семіс (латунь)	2 квадранти
1 квадрант (мідь)	25	асів.

Наприкінці періоду республіки та в період імперії значно розширилися торгові відносини зі східними країнами – Іраком, Середньою Азією, Індією та Західною Азією. Індійські та східноазійські товари оплачувалися в основному дзвінкою монетою, що призводило до витоку золота за межі імперії.

В епоху імперії в обіг було введено золоту монету – ауреус Із фунта золота карбували 45 золотих монет, на лицевому боці яких зображали правлячого імператора. Напевно, лише ауреус мав право називатися «імперською» монетою, тому що саме імперська влада ввела цей номінал у регулярний обіг. Появу цього номіналу зумовлюють два фактори. Поперше, це величезний добуток золота Юлія Цезаря в Галлії, а по-друге

– необхідність утримувати величезні армії. Виготовленням штемпелів для ауреусів займалися найвідоміші майстри того часу, саме тому ауреус являв собою витвір мистецтва. Цей номінал був найбільшою «купюрою», бо саме в ауреусах укладалися угоди з куплі-продажу нерухомості.

Інший золотий номінал – квінарій було введено в обіг одночасно з ауреусом. Золотий квінарій використовували в основному для розрахунків з армією.

Однією з найпоширеніших монет у Римському Середземномор’ї був срібний денарій, оскільки держава постійно контролювала вміст срібла в монетах.

Мідна монета використовувалася переважно для місцевого обігу. Процес карбування монет контролювала держава. За часів республіки

нею відали сенат і спеціальна колегія. За Юлія Цезаря монетне виробництво перетворилося на самостійну галузь господарства. Монетну справу очолював прокуратор, який підпорядковувався міністрові фінансів – раціонібусу. Монетне виробництво могло бути предметом викупу [51].

У процесі реформи Каракали до римської монетної системи були введені два нових номінали: подвійний денарій і подвійний ауреус. Подвійний срібний денарій став відомим як антонініан (мал. 3.3) за офіційним імям Каракали (Антонін). Однак маси подвійних номіналів не подвоїли, що призвело до значної інфляції.

21

Мал. 3.2. Золота римська монета – ауреу

Мал. 3.3. Срібна римська монета –антонініан

Найдавнішим відомим людству державним актом про переслідування грошових фальсифікаторів важається “Закон про підробку монет” імператора Корнелія (ІV ст. до н. е.). Згідно з цим законом, додавання в золото інших малоцінніх речовин і підробка срібної монети каралися вигнанням винного за межі батьківщини.

3.2. Монети римсько-сарматського періоду на території сучасної України

У I ст. н. е. грошовий обіг активно функціонував на всій причорноморській території сучасної України. Боспорське царство потрапило під вплив Римської імперії і з початку I ст. н. е. карбувало золоту і мідну монети з портретами римських імператорів і боспорських царів (мал. 3.4). Тіра було римським провінційним містом і також карбувало монети із зображеннями римських імператорів (мал. 3.5). У грошовому обігу Північного Причорномор'я активно брали участь монети Римської імперії та її провінцій.

22

Мал. 3.4. Монета Боспорського царства

У II ст. н. е. продовжували карбувати монети в містах Ольвії та Херсонесі, а Боспорська держава і Тіра карбували, знаходячись під протекторатом Риму. У грошовому обігу перебували римські денарії.

Мал. 3.5. Монета Тіри

У першій чверті III ст. під вплив Римської імперії потрапляють Ольвія і Херсонес і починають карбували монети з портретами римських імператорів (мал. 3.6). Однак із середини сторіччя перестають карбувати, можливо, у зв'язку з тим, що ці захопили варварські племена.

23