2. Структура та оформлення курсової роботи

2.1.Обсяг курсової роботи

Одиницею виміру обсягу тексту є авторський аркуш. Авторський аркуш містить 40 тис. знаків з проміжками або 24 сторінки тексту, надрукованого відповідно до вимог державного стандарту.

Обсяг курсової роботи з дисципліни «Кадрове діловодство» має становити 2 - 2,25 авторські аркуші (80 - 90 тис. знаків) або 48-54 сторінки комп’ютерного тексту.

До обсягу курсової роботи не входять додатки, список літератури, таблиці та рисунки, які повністю або на 2/3 займають сторінку.

Усі сторінки курсової роботи, включаючи додатки, список літератури, таблиці та рисунки, які повністю займають сторінку, підлягають суцільній нумерації.

У списку використаної літератури має бути не менше 40 позицій (джерел).

2.2.Структура курсової роботи.

Основними складниками структури курсової роботи з дисципліни «Об’єктно-орієнтована розробка програмних систем» є:

• титульна сторінка;

- зміст, де вказуються (без скорочення) заголовки розділів, підрозділів та сторінки, на яких вони вміщені;

- перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень (якщо є потреба);

- вступ, де розкриваються актуальність та практичне значення теми, мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження, коротко характеризується структура роботи;

- основна частина, яка складається з 3 розділів та 2-3 підрозділів, які за змістом мають відповідати спрямованості теми, підпорядковуватись основній меті та завданням, бути органічно взаємопов’язаними, мати приблизно однаковий обсяг; розділи і підрозділи повинні мати заголовки;

- висновки, що містять узагальнення та прогноз діяльності об’єкту досліджень в перспективі, що випливає з даного дослідження;

- список використаної літератури;

- додатки (якщо є потреба).

Титульна сторінка курсової роботи. Курсова робота з дисципліни «Об’єктно-орієнтована розробка програмних систем» розпочинається титульною сторінкою (Додаток Г).

Сторінка роботи, на якій розміщений титул, не нумерується.

У верхній частині титульної сторінки по центру великими літерами друкується найменування навчального закладу, факультет і кафедра де навчається студент:

Пвнз «європейський університет» факультет інформаційних систем і технологій кафедра інформаційних систем та математичних дисциплін

Далі, через 4-6 рядків, по центру великими літерами друкується назва роботи. Нижче, через 2-4 рядки, по центру малими літерами друкується прізвище, ім’я, по батькові автора. Потім, через 4-6 рядків, по центру малими літерами друкується шифр і найменування спеціальності, за якими здійснюється курсова робота.

Через 3-4 рядки біля правого поля аркуша малими літерами друкується науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника. Біля нижнього поля аркуша по центру малими літерами друкується місто і, через дефіс, рік захисту курсової роботи.

Зміст курсової роботи. Зміст подають після титульної сторінки. Аркуш, на якому подають зміст, є другою сторінкою курсової роботи. Номер сторінки на змісті не проставляється.

До змісту включають:

• перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (якщо такий є в роботі);

• вступ;

• послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки);

• висновки;

• список використаної літератури;

• назви додатків.

У змісті найменування основних структурних елементів курсової роботи міститься із зазначенням їх початкових сторінок. У «Змісті» подають повний перелік усіх рівнів рубрикації – найменування розділів і підрозділів роботи.

Навпроти цих назв, зробивши відкрапкування, зазначають номери сторінок, з яких розпочинаються відповідні структурні частини (Додаток Д). Скорочення та абревіатури в тексті ЗМІСТУ не допускаються.

Перелік умовних позначок, символів, скорочень. Усі прийняті у тексті курсової роботи умовні позначення, символи, одиниці, скорочення пояснюють у переліку умовних позначень, символів, скорочень, який вміщують безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього з першою появою цих елементів у тексті курсової роботи наводять їх розшифрування.

Перелік термінів, скорочень, символів, позначень подається в алфавітному порядку.

Значення кожного терміна, скорочення, символу, позначення розкривається у стислому тлумаченні.

Вступ до курсової роботи. Це ― третя сторінка роботи. З неї починають вести нумерацію сторінок.

Вступ розміщується з нової сторінки. Слово ВСТУП друкується великими літерами. Обсяг вступу – 3 - 4 сторінки. Згідно з вимогами до наукових текстів вступ обов’язково має містити визначену послідовність положень, що дають загальне уявлення про роботу. Неодмінними складниками вступу є обґрунтування актуальності теми дослідження, формулювання мети, завдань, об’єкта, предмета, методів дослідження, наукової новизни й практичного значення дослідження, апробації результатів, публікацій матеріалів.

Неодмінні складові частини вступу в тексті роботи необхідно виділяти жирним шрифтом (актуальність теми, мета, завдання, об’єкт та предмет дослідження, методи дослідження, наукова новизна, практичне значення дослідження, апробація результатів дослідження, публікація матеріалів).

Актуальність у перекладі з латинської мови означає важливість, практичну значущість проблеми, що розглядається [7]. Обґрунтування актуальності теми дослідження не повинно бути багатослівним. У ньому слід виявити проблему, яка зумовила вибір теми курсової роботи, а також показати, що робота спрямована на вирішення цієї проблеми. При обґрунтуванні актуальності теми дослідження необхідно виявити своє бачення сучасного стану проблеми.

З’ясування сучасного стану проблеми відбувається на основі критичного аналізу праць попередників, в яких досліджуються явища або процеси, що слугували становленню проблеми. У вступі наводять лише основні дослідження з проблеми із зазначенням провідних фахівців у даній сфері. Розширене й поглиблене оцінювання етапу проблеми проводиться у першому розділі роботи.

Мета дослідження формулюється після обґрунтування актуальності теми дослідження. Визначаючи мету дослідження формулюють бажаний науковий результат дослідження і конкретні кроки дослідника на цьому шляху. Мета дослідження ― це запланований результат. Він має бути позитивним, тобто спрямованим на вироблення суспільно корисного продукту або його поліпшення.

Правильне визначення мети роботи дасть змогу виокремити в ній основний напрям дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість курсової роботи

На основі сформульованої мети визначаються основні завдання, які слід розв’язати в процесі виконання роботи. Завдання мають конкретизувати основну мету роботи. Слід звернути увагу на те, що сформульовані завдання дослідження визначають назви розділів і підрозділів основної частини курсової роботи.

Об’єкт дослідження – це обрані для вивчення процес або явище, що породжує проблемну ситуацію. Під об’єктом дослідження розуміють теоретичну модель певного явища або процесу, що породжують проблему, вирішення якої є метою курсової роботи.

Предмет дослідження є тією частиною об’єкта, на дослідження якої спрямовані завдання курсової роботи. Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню у даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження є вужчим, ніж об’єкт.

Правильне, науково обґрунтоване визначення об’єкта дослідження – це не формальна, а суттєва, змістова наукова акція, яка зорієнтована на виявлення місця і значення предмета дослідження в більш цілісному і широкому понятті дослідження. Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає предметом практичної і теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб’єкта). Предмет дослідження є таким його елементом, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, опосередкованих людиною (суб’єктом) у процесі дослідження з певною метою в конкретних умовах [6;7;18].

Методи дослідження курсової роботи визначені її метою, завданнями, об’єктом, предметом дослідження.

У вступі коротко й змістовно розкривають застосування яких методів при вирішенні певного завдання дослідження уможливило досягнення поставленої мети.

Методи дослідження роз’яснюють, якими саме науковими методами відбуватиметься дослідження, які експериментальні заходи при цьому будуть проведені.

Наукова новизна дослідження ґрунтується на результатах, що отримані при виконанні завдань дослідження.

Ступінь новизни визначаться термінами «удосконалено», «набуло розвитку». Новизна та ступінь новизни курсової роботи формулюються за допомогою безособових дієслів минулого часу спрямованої дії (з’ясовано, показано, виявлено тощо).

Сутність кожного положення наукової новизни дослідження треба формулювати чітко без другорядних нагромаджень, звертаючи особливу увагу на відмінність одержаних результатів від відомих.

Практичне значення дослідження розкривається через рекомендації щодо можливого використання здобутих результатів. Вказуючи на практичне значення дослідження, необхідно інформувати про ступінь готовності отриманих результатів до впровадження або масштабів їх використання.

Апробація результатів дослідження полягає в їх оприлюдненні на наукових студентських конференціях та у фахових виданнях.

У цьому контексті зазначаються відомості про те, де публікувалися або оголошувалися у формі наукового повідомлення або наукової доповіді результати курсової роботи.

Основна частина. Основна частина належить до головних складників структури курсової роботи й тому її заголовок друкується великими літерами і починається з нового аркуша. Текст основної частини поділяють на розділи, підрозділи, пункти і підпункти. Заголовки розділів, підрозділів, пунктів, відстані між заголовками і текстом визначені державним стандартом.

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів має відповідати вимогам державного стандарту.

Найменування розділів та підрозділів слід пов’язувати із сформульованими у вступі метою, завданнями, об’єктом, предметом, методами курсової роботи.

Кількість розділів основної частини та їх розподілення на підрозділи визначаються завданням дослідження. Основна частина курсової роботи з дисципліни «Об’єктно-орієнтована розробка програмних систем» має складатися з наступних розділів.

• аналіз предметній галузі задачі;

• постановка задачі;

• структури даних та діаграми класів для розв'язання задачі;

• схеми взаємодії об’єктів та алгоритми виконання їх методів;

• опис розробленої програми;

• контрольний приклад (опис, результати його виконання у вигляді роздруківки);

Основному тексту кожного розділу може передувати короткий опис вибраного для виконання певного завдання напряму дослідження і застосованих методів дослідження.

Розділ “Аналіз предметній галузі задачі” містить аналітичний огляд літературних джерел та прототипів щодо розкриття теми курсової роботи (3-5 стор.). Він повинен характеризувати ступінь знайомства студента із задачею, її математичним змістом та різними методами її розв’язання та існуючими програмними системами, в яких вирішуються аналогічні задачі. Літературними джерелами можуть бути підручники, монографії, статті, електронні джерела (Інтернет, телеконференції тощо). Посилання на літературні джерела є обов’язковими.

На основі попереднього розділу студент повинен формалізувати “Постановку задачі” та надати обґрунтований вибір варіанту її рішення (якщо такі існують), відзначити особливості та переваги обраного варіанту рішення. Постановка задачі виконується згідно п. 3.2.3. стандарту РД 50-34_698-90 [2].

Розділ “Структури даних та діаграми класів для розв'язання задачі”повинен містити діаграму класів, котрі необхідні для розв’язання задачі. Вибір структур даних повинен бути обґрунтованим, а при можливості використання різних варіантів треба пояснити свій вибір. Діаграми виконуються відповідно рекомендаціям, приведеним в [3].

У розділі “Схеми взаємодії об’єктів та алгоритми виконання їх методів”подається діаграма взаємодії об’єктів в цілому та блок-схеми алгоритмів їх окремих методів. Виконується обґрунтування обраних алгоритмів з відповідними посиланнями на літературні джерела. При описі алгоритмів використовуються поняття та абстракції, розглянуті у попередніх розділах. Схеми виконуються відповідно рекомендаціям, приведеним в [3].

В “Описі розробленої програми” повинна бути описана реалізація розроблених класів, з аргументацією обраних програмних рішень. Окремо подається  і коментується програмний код, введений до автоматично створених класів та методів (в першу чергу - змінні та функції, додані до коду головної форми). Сама програма повинна бути добре прокоментована. Обов’язково описується процес налагодження програми (які вікна були використані, методика трасування тощо). Наводиться статистика використаного на програмування часу.

Опис контрольного прикладу містить вихідні дані та їх аналіз; дані, одержані в результаті роботи програми, результати роботи програми у вигляді роздруківок вмісту екрану, вікон тощо. Якщо при налагодженні програми було сформовано серію тестових прикладів, то їх доцільно розмістити у окремому додатку до курсової роботи.

У кінці кожного розділу стисло, без подробиць формулюють висновки з отриманих у даному розділі наукових і практичних результатів.

Виклад матеріалу дослідження у тексті та ілюстраціях основної частини курсової роботи має підпорядковуватися визначеним у вступі меті, завданням, об’єкту, предмету, методам дослідження.

Висновки. Курсову роботу завершують висновки. Як і всі основні складові частини структури курсової роботи, заголовок висновків друкують великими літерами з нової сторінки роботи. Обсяг висновків – 2-3 сторінки.

У висновках підсумовують найвагоміші результати проведеного дослідження, оригінальні структури даних та алгоритми, відомості про створену програму тощо.. У них викладають: результати, здобуті по кожному завданню роботи; якісні та кількісні показники результатів; аргументацію достовірності цих результатів; рекомендації щодо подальшого вивчення або модифікацій аналізованого об’єкта.

Висновки варто подавати по пунктах: кожна теза – окремий пункт. До того ж пунктів не може бути менше, аніж сформульованих завдань роботи. Між завданнями і висновками до роботи має бути відповідність не тільки у кількісному плані, а й, зрозуміло, у змістовому.

Текст висновків розподіляється на підпункти, в першому з яких стисло оцінюється стан проблеми, а далі послідовно розкриваються методи вирішення завдань дослідження, викладаються найважливіші наукові результати, які отримані в процесі виконання курсової роботи, подається оцінка отриманих результатів і рекомендації щодо їх практичного використання.

Остання сторінка висновку є останньою сторінкою, що входить до обсягу курсової роботи.

Список використаної літератури. Список літератури починається з нової сторінки, розміщується після висновків і містить бібліографічний опис першоджерел, що використані під час написання курсової роботи.

Сторінки, на яких міститься список літератури, послідовно нумеруються, однак не входять до обсягу курсової роботи.

Список літератури є бібліографічною моделлю досліджуваної проблеми, суттєвою частиною курсової роботи, бо віддзеркалює самостійну працю її автора, свідчить про глибину осягнення проблеми, що досліджується, про ступінь опрацювання завдань курсової роботи, про обізнаність автора з новітніми досягненнями у темі курсової роботи.

Бібліографічний опис доцільно складати при опрацюванні першоджерел.

Список літератури може укладатися двома способами: 1) в алфавітному порядку прізвищ авторів або назв книг; 2) у порядку появи посилань у тексті. Якщо в роботі використані архівні джерела, їх виділяють в окрему групу і починають ними список літератури. Якщо в роботі використані джерела іноземною мовою, то вони подаються наприкінці списку літератури, що видана державною та російською мовами. Якщо в роботі використані джерела з мережі Інтернет, то їх розташовують після посилань на джерела на паперових носіях.

Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів.(Додаток Е):