2.5 Допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми

Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» ця допомога призначається малозабезпеченим сім'ям з дітьми (у тому числі з усиновленими дітьми та дітьми, які перебувають під опікою чи піклуванням) віком до 16 років (учнів - до 18 років), якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї нижчий ніж прожитковий мінімум, встановлений для сім'ї.

Допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між встановленим прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом за попередні шість календарних місяців, але не менше як 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.

Малозабезпеченим сім'ям, у яких діти до 18 років навчаються у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації або професійно-технічних навчальних закладах, допомога призначається незалежно від розміру одержаної стипендії. Якщо випускники навчальних закладів віком від 16 до 18 років не продовжують навчання, допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми призначається лише до 1 вересня. Для призначення зазначеної допомоги сім'ям, діти яких навчаються у вечірній школі з денною формою навчання, у вищому навчальному закладі або є слухачами курсів на контрактній основі, складання органом праці та соціального захисту населення акта обстеження матеріально-побутових умов родини є обов'язковим.

У разі коли обидва працездатні батьки не працюють, не вчаться у вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних закладах і не зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні протягом повного періоду, за який обчислюється середньомісячний дохід не призначається. Також допомога не призначається у разі, коли батьки позбавлені батьківських прав, та у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Для призначення допомога малозабезпеченим сім'ям з дітьми органам праці та соціального захисту населення подаються такі документи:

1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Міністерством праці;

2) довідка про склад сім'ї;

3) копія свідоцтва про народження дітей;

4)довідки про доходи кожного члена сім'ї за минулі шість календарних місяців;

5) довідки про наявність та розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, паю, виділених внаслідок розпаювання землі. У разі здачі земельної ділянки (паю) в оренду подається копія договору оренди;

6) копія рішення про усиновлення, встановлення опіки чи піклування.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми обчислюється згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженою наказом Міністерства праці, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства фінансів.

Під час визначення середньомісячного сукупного доходу сім'ї до її складу включаються:

1) чоловік, дружина, діти, які перебувають на їх утриманні, віком до 18 років;

2) непрацездатні батьки, які проживають разом з подружжям, неповною сім'єю, якщо вони не мають джерела для існування (аліментів, пенсій, допомоги);

3) студенти вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладів до 18 років, у тому числі ті, які одержують стипендію, незалежно від того, де вони проживають (разом з батьками чи перебувають на навчанні в інших містах);

4) особи, шлюб яких не зареєстрований, якщо вони разом проживають, ведуть спільне господарство, а також разом виховують дітей;

5) усиновлені діти, які проживають з усиновителями, разом з рідними дітьми;

6) опікуни, піклувальники.

Під час визначення права на призначення допомоги до складу сім'ї не включаються:

1) дідусі, бабусі, брати і сестри подружжя;

2) батьки подружжя;

3) батьки, позбавлені батьківських прав;

4) особи, яким виповнилось 18 років;

5)діти, які перебувають на повному державному утриманні (в дитячих будинках, будинках дитини, притулках для неповнолітніх, будинках для інвалідів, школах-інтернатах, дитячих будинках сімейного типу, в тому числі спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах для осіб, які мають вади фізичного чи розумового розвитку, училищах олімпійського резерву (7-11 класи), у військових ліцеях), включаючи дітей віком до восьми років, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (пункт 1 частина першої статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»);

6) мати (батько), яка (який) не працює, не навчається та не зареєстрована у державній службі зайнятості, за винятком:

- непрацюючої працездатної матері (батька, усиновителя, опікуна чи піклувальника), яка доглядає дитину до досягнення нею трирічного віку;

- непрацюючої працездатної матері (батька, усиновителя, опікуна чи піклувальника), яка доглядає дитину-інваліда віком до 16 років;

- непрацюючої працездатної матері (батька, усиновителя, опікуна чи піклувальника), яка доглядає дитину віком до 14 років, у разі, коли за висновком закладу охорони здоров'я такий догляд необхідний;

- непрацюючої працездатної матері (батька, усиновителя, опікуна чи піклувальника), яка доглядає інваліда I групи або дитину-інваліда віком до 16 років.

Під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сімей, у складі яких протягом періоду, за який обчислюється дохід, відбулися зміни у зв'язку з розірванням шлюбу або коли шлюб між подружжям не розірвано, але в цей період винесено рішення суду про стягнення з батька (матері) аліментів, враховується місячний розмір аліментів за період, за який обчислюється середньомісячний сукупний дохід під час призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми.

Якщо в період одержання допомоги малозабезпеченим сім'ям з дітьми у родині народилась дитина, вона включається до складу сім'ї, і право на призначення допомоги переглядається.

допомога у зв’язку із безробіттям,

Згідно з порядком надання допомоги у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, допомога у зв’язку з безробіттям призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції ФСС ВБ, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу у зв’язку з безробіттям залежно від страхового стажу.

Право на допомогу у зв’язку з безробіттям зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалася в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є:

• навчання в професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

• строкова військова служба;

• здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, а також за літнім, який досяг 80-річного віку;

• здійснення догляду непрацюючою працездатною особою (мати, батько, опікун) за трьома та більше дітьми віком до 16 років;

• період проживання разом з чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служби, у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;

• інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, мають право на допомогу у зв’язку з безробіттям без урахування страхового стажу.

Допомога у зв’язку з безробіттям виплачується особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займалися підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до ФСС ВБ.

Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визначені у встановленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога у зв’язку з безробіттям визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

• до 2 років            – 50%;

• від 2 до 6 років   – 55%;

• від 6 до 10 років – 60%;

• понад 10 років   – 70%.

Залежно від тривалості безробіття допомога у зв’язку з безробіттям зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: 
перші 90 календарних днів                           – 100%; 
протягом наступних 90 календарних днів – 80%; 
у подальшому                                                  – 70%.

Особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески, виплата допомоги у зв’язку з безробіттям у перші 90 календарних днів не здійснюється.

Виплата допомоги починається з 91-го календарного дня у розмірі 80% до визначеного розміру.

Особам, визнаним в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, допомога у зв’язку з безробіттям визначається у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Одноразова виплата допомоги у зв’язку з безробіттям для організації безробітними підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги у зв’язку з безробіттям у розрахунку на рік.
У середньомісячну заробітну плату (доход) для обчислення допомоги у зв’язку з безробіттям враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески.

Допомога у зв’язку з безробіттям не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за встановлений прожитковий мінімум.

Порядок надання допомоги у зв’язку з безробіттям, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням із правлінням ФСС ВБ.

Допомога у зв’язку з безробіттям виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Загальна тривалість виплати допомоги у зв’язку з безробіттям не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років. 
Для осіб передпенсійного віку (за два роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги у зв’язку з безробіттям не може перевищувати 720 календарних днів.

Допомога у зв’язку з безробіттям може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітним, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці відповідної роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.

Одноразова виплата допомоги у зв’язку з безробіттям здійснюється у розмірі річної суми допомоги у зв’язку з безробіттям, визначеної конкретному безробітному.

Рішення про одноразову виплату допомоги у зв’язку з безробіттям приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги у зв’язку з безробіттям для організації підприємницької діяльності, створеної центром зайнятості, щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності.

допомога малозабезпеченим громадянам,

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям призначається на підставі Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”.

Державна соціальна  допомога  малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога,  яка  надається малозабезпеченим  сім'ям  у грошовій формі в розмірі,  що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї

Допомога малозабезпеченим сім’ям надається, якщо у сім’ї з поважних або незалежних від неї причин середньомісячний сукупний доход є нижчим від прожиткового мінімуму для сім’ї. 

До складу сім'ї включаються чоловік, дружина;  рідні,  усиновлені  та  підопічні діти цих осіб віком до вісімнадцяти  років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання  у  професійно-технічних,  вищих навчальних закладах I-IV рівнів  акредитації  до  досягнення  двадцяти трьох років і які не мають  власних  сімей;  неодружені  повнолітні  діти,  які визнані інвалідами  з  дитинства  I  та  II  груп або інвалідами I групи і проживають  разом  з  батьками;  непрацездатні  батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з  одиноким  інвалідом  I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають  спільних  дітей.  При  цьому  до  складу  сім'ї включаються 
незалежно  від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які  навчаються  за денною формою навчання у професійно-технічних, вищих  навчальних  закладах  I-IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти  трьох років і не мають власних сімей.

До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. 

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, але не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї 

До заяви про надання державної соціальної допомоги додаються:
• документ, що посвідчує особу уповноваженого представника сім’ї; 
• довідка про склад сім’ї; 
• декларація про доходи та майно осіб,  які входять до складу сім'ї; 
• довідка про наявність та розмір земельної частки (паю). 

Соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. 

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

допомога у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності,

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі виникнення у неї одного з таких страхових випадків: 
- тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві; 
- необхідності догляду за хворою дитиною; 
- необхідності догляду за хворим членом сім'ї; 
- догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; 
- карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; 
- тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на більш легку, нижчеоплачувану роботу; 
- протезування з перебуванням у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства; 
- санаторно-курортного лікування.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш ніж на 75 календарних днів протягом календарного року.

Допомога на період тимчасової непрацездатності внаслідок за хворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на ви робництві, виплачується застрахованим особам ФСС ТВП, починаючи з шостого дня непрацездатності, за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи у період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми оплачуються власником чи уповноваженим органом за рахунок коштів підприємства, організації за основним місцем роботи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога з тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина - за висновком лікаря - потребує догляду, але не більш ніж за 14 календарних днів. Допомога із тимчасової непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом із хворою дитиною.

Допомога з тимчасової непрацездатності по догляду за хво рим членом сім'ї (крім хворої дитини віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більше ніж за 3 календарні дні, а у виняткових випадках з урахуванням тяжкості хвороби члена сім'ї та побутових обставин — не більш ніж за 7 календарних днів.

Допомога з тимчасової непрацездатності в разі захворюван ня матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за ди тиною віком до трьох років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та встановлених розмірах.

Допомога з тимчасової непрацездатності із догляду за хворою дитиною віком до 14 років, з догляду за хворим членом сім'ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 років або дитиною-інвалідом віком до 16 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала в цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або творчій відпустці.

Допомога з тимчасової непрацездат ності, я кщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи ви кликана карантином, накладеним органами санітарно-епідемі ологічної служби, надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

Допомога з тимчасової непрацездатності у разі тимчасового переведення застрахованої особи відпо відно до медичного висновку на легшу, нижче- оплачувану робо ту цій особі, надається з першого дня за час такої роботи, але не більше ніж на два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається у розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.

Допомога з тимчасової непрацездатності в разі здійснення протезування за медичними показаннями у стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування на цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства та назад.

Допомога з тимчасової непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування і проїзду до санаторно-курортного закладу та назад.

Допомога з тимчасової непрацездатності з астрахованій особі, яка направляється на санаторно-курорт не лікування після перенесених захворювань і травм безпосеред ньо із стаціонару лікувального закладу за рахунок страхових коштів ФСС ТВП, надається лише за час проїзду до санаторно-курортного закладу та назад. Якщо таке лікування здійснювалося за рахунок власних коштів застрахованої особи або інших джерел, допомога з тимчасової непрацездатності надається за весь період перебування у санаторії з урахуванням часу на проїзд у порядку та встановлених розмірах.

Допомога з тимчасової непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину-інваліда віком до 16 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини-інваліда (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу та назад) за наявності єдиного висновку про необхідність стороннього догляду за нею.

Допомога з тимчасової непрацездатності не надається: 
- у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину; 
- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи, тих чи інших обов'язків або симуляції хвороби; 
- за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи; 
- за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; 
- у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних із таким сп'янінням; 
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з  навчанням.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги з тимчасової непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з'являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи МСЕК, втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу з тимчасової непрацездатності.

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у таких розмірах: