2. Мета та завдання практики

Мета конструкторсько-технологічної практики– закріпити і поглибити знання, які отримані в університеті, поповнити їх новими відомостями з прогресивних технологій, застосування новітнього обробного устаткування, вивчити системи автоматизації і механізації технологічних процесів, нагромадити практичний досвід ведення самостійної інженерної діяльності з розробки технології виробництва заготовок, механічної обробки деталей підвищеної складності; одержати навички конструювання технологічної оснастки, вимірювальних і контрольних пристроїв.

Основні завдання практики: отримати і закріпити навички у вирішенні конструкторських, технологічних, економічних та організаційних завдань в умовах реального виробництва; докладно ознайомитися з усіма видами технологічної документації, порядком її розробки, оформлення і виробничого використання; вивчити питання стандартизації, охорони праці, організації виробництва і систем керування якістю продукції на підприємствах, ознайомити з основними економічними показниками роботи механічних, складальних, ремонтно-механічних та інструментальних цехів.

3. Зміст практики

Перед початком практики студенти ознайомлюються з правилами по охороні праці та техніки безпеки, а також з правилами внутрішнього розпорядку на підприємстві з відповідним записом у журналі. Для керівниц­твапрактикою призначається керівник від підприємства з числа провідних інженерів-технологів та інженерів-конструкторів.

Керівник практики від підприємства знайомить студентів з організацією, технологічною структурою та програмою підприємства, окремих цехів та дільниць, організовує для студентів читання лекцій, заняття та екскурсії.

Студенти на практиці у виробничих умовах конкретного машинобудівного підприємства вивчають технології виробництва; економіку, організацію і керування виробництвом; стандартизацію і контроль якості продукції; заходи щодо виявлення резервів підвищення ефективності та продуктивності праці; устаткування; контрольно-вимірювальні пристрої, інструменти, а також механізацію й автоматизацію виробничих процесів; передовий досвід інженерів; організацію проектно-конструкторської, раціоналізаторської і винахідницької робіт; створення і забезпечення безпечних умов праці.

На робочих місцях, відповідно до графіка, студенти-практиканти розробляють нові технологічні процеси виготовлення деталей і складання; перевіряють на дільницях дотримання запроектованої технології обробки і складання; проводять модернізацію і конструювання вузлів верстатного устаткування, пристроїв, різальних і вимірювальних інструментів, засобів механізації й автоматизації виробництва; беруть участь у наладці верстатів, впровадженні запроектованих технологічних процесів, пристроїв; беруть участь у технічному нормуванні праці виробничих процесів.

При проходженні конструкторсько-технологічної практики студентам-практикантам надається можливість проводити дослідницьку роботу, пов'язану з тематикою НДРС. Дослідницька робота в умовах заводу може бути проведена також по визначенню стійкості різального інструменту, продуктивності верстатного устаткування, жорсткості системи ВПІД, аналізу технологічної точності обробки, режимів оздоблювальних і зміцнюючих методів обробки деталей, фізико-механічних властивостей оброблених деталей тощо.