2. Опис цеху (механічного, складального, ремонтно-механічного, інструментального згідно індивідуального завдання виданого керівником практики) (10...15 с.).

Тут приводяться: призначення цеху в системі заводу; план і склад цеху (відділення, дільниці, прольоти, конвеєрні, потокові й автоматичні лінії, випробувальні стенди, їхнє розташування, призначення і принципи їх формування); структура керування цехом; взаємодія і транспортне обслуговування між дільницями, відділеннями усередині цеху і з іншими цехами заводу; заходи щодо охорони праці і техніки безпеки в цеху.

Ознайомитися з потенційними небезпеками і шкідливостями при виконанні конкретних технологічних операцій і організаційно-технічними методами по їх попередженню, із станом вентиляції, освітлення, засобами боротьби з небезпекою ураження струмом, заходами боротьби з виробничим шумом та іншими питаннями; оперативно-виробничим і техніко-економічним плануванням в цеху; організацією інструментального господарства в цеху (джерела і порядок постачання інструментом цеху і робочих місць, інстру-ментальні роздавальні і заточувальні відділення тощо); організацією нормування праці в цеху (яким методом визначаються норми часу, питома вага технічно обґрунтованихнорм часу тощо), аналізом роботи цеху в цілому, зробити висновки і пропозиції.

3. Опис технології виготовлення однієї-двох деталей і дільниці для механічної обробки цих деталей (15...20 с.).

3.1. Технологія виготовлення заготовок для даних деталей (3..4 с.).

Тут приводяться держстандарти, технічні умови на виготовлення заготовок, ескізи і методи термічної обробки заготовок.

3.2. Детальна технологія виготовлення деталей (5...7 с.).

Потрібно показати умови роботи деталей у вузлі, технічні умови на виготовлення деталей, аналіз технологічності конструкції деталей: скласти операційні ескізи зі схемами базування (розрахувати похибки базування); представити детальну операційну технологію з режимами і нормами часу (на трьох-чотирьох операціях порівняти фактичні режими різання з нормативними); охарактеризувати різальні інструменти, що використовуються (тип, матеріал, стійкість і продуктивність); дати ескіз одного спеціального інструменту з параметрами; на основі аналізу існуючих технологій виготовлення деталей зазначити можливі варіанти удосконалення (заміна заготовки, окремих верстатів, методів обробки, пристроїв, різальних інструментів тощо на більш прогресивні).

3.3. Характеристика верстатних пристроїв (5...7 с.).

Дати характеристику верстатних пристроїв, що використовуються, за принципом дії, схемою базування та закріплення, охарактеризувати їх за точністю установки, надійності та продуктивності.

Вибрати один-два спеціальні пристрої, що беруть участь в обробці заданих деталей, і запропонувати їхню можливу модернізацію (удос-коналення). Виконати ескізи цих пристроїв, привести принципову схему їхньої дії, схеми базування і кріплення деталі і пристрою, виділивши елементи до і після можливої модернізації.

Модернізацію (удосконалення) пристроїв можна замінити застосуванням іншого, більш досконалого, запропонованого студентом, або можливим застосуванням пристрою, що використовується при обробці інших подібних деталей у цеху. При проведенні модернізації або заміни пристрою виконати необхідні розрахунки.

3.4. Детальний опис дільниці (5...7 с.).

При цьому відобразити: призначення дільниці в системі цеху; планування і склад дільниці; описати наступне: устаткування, що використовується при виконанні технологічного процесу, будову, кінематику одного прогресивного верстата (спеціалізованого, автоматизованого, агрегатного, із ЧПК тощо); взаємодію міжопераційного і цехового транспорту; структуру керування дільницею; організацію робочих місць, систему обслуговування заготовками, інструментом; наукову організацію праці (НОП) на дільниці і на окремому робочому місці; забезпечення якості продукції, що випускається на дільниці, методи контролю її якості.