Роки Незалежності

Національна опера України ім. Т. Г. Шевченка

З 1992по2000рр. балетну трупу Національної опери України очолювавАнатолій Шекера(1935–2000), з ім'ям якого пов'язані досягнення українськогобалетуостанніх трьох десятиліть ХХ ст. Окрім класичних вистав — «Лебедине озеро» і «Лускунчик» П.Чайковського, «Раймонда» О.Глазунова, «Коппелія» Л.Деліба — він здійснив постановки багатьох сучасних творів, зокрема, «Лілеї» К.Данькевича, «Спартака» А.Хачатуряна,«Ольги»Є.Станковича, «Легенди про любов» А.Мелікова, привнісши на балетну сцену поліфонізм танцю, симфонічну розгорнутість хореографічної партитури. Його постановка балету «Ромео і Джульєтта», здійснена1971року, вже 30 років не сходить зі сцени. Вистава була показана в багатьох країнах і відзначена медаллюЮНЕСКОяк найкраща інтерпретація прокоф'євського твору.

Дедалі частіше імена київських митців з'являються на афішах багатьох зарубіжних театрів. Анатолій КочергатаВікторія Лук'янецьспівають тепер на найпрестижніших оперних сценахЄвропи. З тріумфом виступають у Метрополітен-опера та Нью-Йорк Сіті-опера Володимир Гришко, Михайло Дідик — уГельсінкі,Москві,Детройті, Ірина Дворовенко танцює в одній з найкращих американських балетних труп,Іван Путровз успіхом танцює в Ковент Гардені. Олексій Ратманський очолив Датську Королівську хореографічну трупу, а Денис Матвієнко став прем'єром балету трупиМаріїнського театрувСанкт-Петербурзі.

Вистави київської трупи із захопленням слухали і дивились в останні роки в Німеччині,Франції,Швейцарії,Канаді,США,Мексиці,Данії,Іспанії,Італії,Японії,Польщі,Угорщині,Австрії,Голландії. З 4 квітня 2011 року художнім керівником призначено композитораМирослава Скорика. До кола сучасних українських композиторів, чиї твори включені до репертуару театру станом на 2013-14 рік, входять двоє — нинішній художній керівник театру М. Скорик (опера «Мойсей»), та герой УкраїниЄ. Станкович(балети «Ніч перед Різдвом», «Володар Борисфену»)^[6]. До кола українських авторів радянської епохи, твори яких представлені в репертуарі театру також входять два автори - К. Данькевич(балет "Лілея") таГ. Майборода(опера "Ярослав Мудрий").

Критика

Предметом критики Національної опери стає її репертуарна політика. Найбільшою проблемою критики називають проблему суто національного оперного репертуару, «затяте ігнорування Національною оперою нині живих українських композиторів». Постановки сучасних українських авторів обмежені оперою «Мойсей» Мирослава Скорикау 2001 році, дитячим балетомОлександра Костіна«Русалонька» (1993), дитячим балетомЮрія Шевченка«Буратіно та чарівна скрипка» (2007), балетамиЄвгена Станковича«Ніч перед Різдвом» (1993), «Вікінги» (1999) та«Володар Борисфену»(2010), написаним на лібрето сучасних політиків, а також балетомМихайла Чембержі«Даніела» (2006).

На думку Максима Стріхи, Національна опера «вже давно, здається, перейнята одним єдиним — поставити щось на замовлення західних антрепренерів, щось таке, щоб гарантовано сприйняли під час районного турне районними містечками Швейцарії чи то Італії, щоб живу копійку поклали в кишеню люди, які цією оперою керують і щось отримали музиканти.»^[8]