Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка

Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка (ХНАТОБ, більш відомий як ХАТОБ) — перший український стаціонарний оперний театр, що знаходиться уХаркові. Ставить спектакліукраїнською,російською,французькоютаіталійськоюмовами.

Первісна назва — Українська Державна Столична Опера. З 1931театр іменувався Харківським театром опери і балету, у1934отримав статус академічного, з того ж часу широко відомий під абревіатурою ХАТОБ.1944року театру було надано ім'я М.Лисенка, а1960року театр нагородженоОрденом Трудового Червоного Прапора. В 2010 отримав статус національного.

Названо на честь Миколи Віталійовича Лисенка.

Історія

Площа фонтанів перед ХАТОБОМ

Постав 1925якУкраїнська Державна Столична Опера, на базі постійної в Харкові оперної антрепризи(з 1880), за існування якої 1883 і 1885 вперше в Україні поставлено українські опери «Різдвяна ніч» і «Утоплена»М.Лисенка; з 1918 Народна Опера, з 1920 Російська Державна Опера.

1930року з9 березнядо19 квітня1930у приміщенні Харківської опери відбувся так званийПроцес Спілки визволення України^[1], на якому було засуджено до ув'язнення 45 представників української інтелігенції. Пізніше ці люди були засуджені повторно, більшість з них розстріляно.

До 1934в театрі поставлено 32 опери й 11 балетів, у тому числі: «Золотий обруч»Б. Лятошинського, «Кармелюк» В. Костенка, «Купало» А. Вахнянина, «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Яблуневий полон» О. Чишка, а також «Русалку»О. Даргомижськогота «Князя Ігоря»О. Бородіна; з балетів — «Ференджі» Б. Яновського та «Пан Каньовський»М. Вериківського, в якому балетмайстер В. Литвиненко вперше поєднав елементи класичного з елементами українського народного танку. Були поставлені численні опери світового і рос. репертуару, м. ін. «Намисто Мадонни» Е. Вольф-Ферарі та «Принцеса Турандот»Дж. Пуччіні. За 1934 — 41 pp. відновлено вистави«Запорожця за Дунаєм»С. Гулака-Артемовськогота«Наталки Полтавки»М. Лисенка; кращою виставою з світової класики були «Гуґеноти»Д. Меєрбера.

У 1941— 45 театр працював уЧиті, згодом у Іркутську разом зКиївською оперою. Після 1945 в репертуарі театру: опери М. Варшавського «Наймичка»,К. Данькевича«Богдан Хмельницький»і «Назар Стодоля» та М. Карминського«Буковинці»; з балетів «Данко», «Таврія», «Міщанин з Тоскани», «Весняна казка» В. Нахабіна, «Лілея» К. Данькевича та численна класика.

У 1970-их роках кількість українських опер і балетів в репертуарі мінімальна: нова вистава «Тараса Бульби» (режисер В. Скляренко, оформлення за А. Петрицьким), з балетів — «Лісова пісня» М. Скорульського (1970, 1980), «Камінний Господар» В. Губаренка(1972 і 1974).

«…Ураховуючи вагомий внесок Харківського державного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка у справу національного духовного відродження та з метою підтримки і розвитку українського музичного мистецтва…» згідно з Указом Президента України«Про надання Харківському державному академічному театру опери та балету імені М. В. Лисенка статусу національного» від23 лютого2010р. № 218/2010 театру надано статус національного і надалі іменовано —Харківський національний академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка^[2].