5. Підсумкова оцінка результатів проходження практики

Результати проходження практики оформлюються з урахуванням:

1. Виконаних та захищених індивідуальних завдань з навчальних дисциплін.

2. Якості інформаційно-аналітичних матеріалів за темою дипломної роботи. Усі матеріали, крім таблиць, позначають словом «Рис.» і нумеруються послідовно арабськими цифрами в межах розділу. Підпис виконується під ілюстрацією.

Оформлені належним чином матеріали разом із заповненим щоденником студент здає на перевірку керівникові практики від підприємства (організації). Останній готує характеристику на студента, яка відбивається у щоденнику практики. В кінці характеристики пропонується оцінка виконання програми практики, змісту та оформленню звіту.

Звітування за результатами практики проводиться перед комісією, яку призначає завідувач кафедрою з числа викладачів, з обов'язковим залученням до комісії керівника практики від кафедри. За результатами звітування виставляється диференційована оцінка, яка фіксується у заліковій книжці.

Студенту, який не виконав програми практики з поважних причин, може бути надано право проходження практики, або її проходження повторно. Студент, який отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з університету.

3.2. Науково-педагогічна практика студентів магістратури і. Вступ. Роль і завдання науково-педагогічної практики студентів магістратури в професійній підготовці фахівців-аграрників

Згідно зі статею 43 Закону України “Про вищу освіту” [1], Національною доктриною розвитку освіти України в ХХI столітті [2], галузевими стандартами вищої освіти України, Концепцією практичної підготовки в ХДАУ [4,5,6] важливе місце в системі професійної підготовки фахівців-аграрників посідає практична підготовка, одним із різновидів якої є педагогічна практика студентів магістратури, зорієнтованих на науково-педагогічну діяльність. Практика – невід’ємна складова підготовки майбутніх фахівців аграрників до творчої професійної діяльності. Практика зорієнтована на поглиблення знань, набутих у процесі навчання, розвиток навичок, розв’язання прикладних задач і підготовку майбутніх фахівців до самостійної роботи.

Будь-які аудиторні заняття, навіть при безумовно високій педагогічній майстерності лектора і ефективному використанні ним принципу наочності, не можуть замінити безпосереднього дослідження реального навчально-виховного процесу та активної самостійної підготовки майбутнього научно-педагогічного працівника – викладача ВНЗ до практичної діяльності.

Тому сучасного часу практика магістрантів стає органічною частиною навчального процесу в магістратурі вищого аграрного навчального закладу.Основні дидактичні завдання науково-педагогічної практики студентів-магістрантів полягають в:

• поглибленні теоретичних знань з психології та педагогіки, визначенні їх місця в професійній діяльності.

• інтеграції психолого-педагогічних та спеціальних знань, отриманих фахівцями-аграрниками при вивченні курсів “Основи психології та педагогіки”, “Психологія трудових відносин”, “Етика спілкування”, «Конфліктологія», «Комунікативний менеджмент» та “Психологія управління”;

• формуванні системи професійно-педагогічних умінь, необхідних майбутньому науково-педагогічному працівнику – викладачу вищої школи, основні елементи якої складають:

а) конструктивні уміння – уміння добирати навчальний матеріал і проектувати його у відповідності з конкретними завданнями навчання і виховання студентів, знаходити такі засоби плідної взаємодії з ними, які забезпечать прогнозовані педагогічні результати;

б) гностичні уміння – уміння накопичувати і систематизувати новітні наукові теорії, факти, гіпотези, систематизувати їх, використовувати різноманітні джерела інформації і передовий педагогічний досвід;

в) комунікативні уміння – уміння за допомогою мови, міміки, жестів здійснювати педагогічно доцільні контакти зі студентами, колегами, а також конструктивно перебудовувати їх у процесі педагогічної діяльності;

г) організаторські уміння – уміння організовувати студентів на різноманітні види навчально-пізнавальної діяльності, спрямовувати їх активність у відповідності з метою навчання і виховання, особливостями майбутньої професійної діяльності;

д) прикладні (методичні) уміння – уміння творчо адаптувати отримані психолого-педагогічні знання до викладання конкретного навчального предмету.

Важливим завданням педагогічної практики магістрантів є розвиток їх індивідуальних творчих здібностей. Для вирішення цього завдання передбачається індивідуалізація і диференціація змісту і організації практики з урахуванням специфіки факультету, індивідуальних особливостей магістрантів, конкретних умов діяльності університету або іншого навчального закладу, де проходить педагогічна практика. Так, поряд із завданнями, обов’язковими для виконання, передбачається виконання індивідуальних завдань, пропонованих магістрантам з урахуванням даних діагностування рівня їх підготовленості до науково-педагогічної діяльності. Індивідуалізація педагогічної практики передбачає також можливість вибору студентів магістратури об’єкта і видів діяльності в процесі педагогічної практики в залежності від проектованої в майбутньому професійної діяльності.

Термін педагогічної практики – два тижні.

В результаті проходження практики студенти повинні:

• засвоїти і уміти використовувати в практичній діяльності нові технології, традиційні та інноваційні методи навчання студентів фаховим дисциплінам;

• уміти аналізувати особливості навчально-виховного процесу у вищій аграрній школі і творчо використовувати передовий педагогічний досвід на практиці;

• уміти аналізувати науково-дослідну та методичну роботу кафедри (або інших підрозділів ВНЗ) і використовувати отримані знання і уміння в практичній діяльності.