Студенти

І ряд ІІ ряд ІІІ ряд

103

? ? 8

4

Дошка

Викладач

Рис.1. Схема фотографування навчального процесу

2.2. Після завершення заняття подякуйте викладачеві за можливість вивчити його досвід, обговоріть основні моменти заняття. При цьому:

а) зупиняйтесь на суттєвому і важливому;

б) доброзичливо аргументуйте власну точку зору;

в) намагайтесь глибоко осмислити побачене і подумайте як використати отримані знання в майбутній практичній діяльності.

2.3. Проведіть аспектний аналіз заняття за схемою:

Аспектний аналіз навчального заняття.

Діяльність викладача по реалізації принципів дидактики вищої школи.

1. Загальні дані: дата, група, курс, прізвище, ім’я, по батькові викладача; кількість студентів, які присутні на занятті; місце проведення заняття: аудиторія, лабораторія, кабінет; обладнання приміщення, його відповідність санітарно-гігієнічним та педагогічним вимогам; тема та завдання заняття.

2. Реалізація принципу спрямованості навчання на вирішення у взаємозв’язку дидактичних, виховних завдань та завдань розвитку особистості студента:

• відповідність завдань, які запланував викладач для вирішення на занятті, вимогам навчальних програм, змісту навчального матеріалу, сучасному стану наукової думки;

• конкретність і взаємозв’язок завдань навчання, виховання та розвитку особистості студента, їх відповідність рівню знань та вихованості студентів, їх індивідуальним особливостям;

• методи і прийоми пояснення сутності дидактичних завдань, стимулювання навчально-пізнавальної активності студентів;

• наявність етапу актуалізації опорних знань та суб’єктивного досвіду студентів, мотивації самостійної роботи, постановки мети її виконання.

• урахування інтересів та потреб студентів при організації їх самостійної роботи (пропозиції альтернативних, добровільних, самопризначених завдань тощо).

3. Реалізація принципу створення необхідних умов для навчання:

• санітарно-гігієнічні умови: чистота і освітленість приміщення, забезпечення оптимального температурного режиму, наявність побічних звуків, вентиляція приміщення тощо;

• обладнання: підготовка до заняття наочності, дошки (крейда, ганчірка), технічних засобів, їх використання на занятті (відповідність віку студентів, ефективність, доцільність);

• готовність студентів до заняття (запізнення, наявність на столах підручників, конспектів тощо);

• готовність викладача до заняття; пунктуальність у початку занять, підготовка робочого місця, позитивний емоційний настрій та створення психологічної комфортності в процесі спілкування зі студентами, темп і тембр мовлення;

• педагогічна доцільність розподілу часу на занятті. Чи були помічені нераціональні витрати часу? Чим можна їх пояснити?

4. Реалізація принципу науковості навчання. Відповідність навчального матеріалу змісту навчальної програми дисципліни:

• актуальність матеріалу, дібраного викладачем для обговорення, його відповідність історії науки та сучасній науковій думці. Використання на заняттях інформації про останні досягнення в конкретній науковій галузі;

• використання виховних можливостей навчального матеріалу для формування наукового світогляду студентів;

• розвиток у студентів умінь наукового пошуку (планомірно спостерігати і аналізувати явища, фіксувати і узагальнювати результати спостережень, раціонально використовувати наукову літературу, науково-бібліографічний апарат, INTERNET-ресурси і т.д.), ознайомлення з засобами наукової організації праці, формування умінь вести наукову дискусію тощо.

5. Реалізація принципу систематичності і послідовності навчання:

• логіка і послідовність розкриття викладачем (чи студентами під його керівництвом) змісту навчального матеріалу;

• використання раніше вивченого матеріалу, суб’єктивного досвіду студентів для подальшого руху вперед;

• система організації повторення раніше вивченого матеріалу;

• використання міжпредметних зв’язків;

• забезпечення на занятті послідовності у використанні студентами знань і умінь;

• навчання студентів прийомам раціонального планування навчальної діяльності (складання опорних конспектів, структурно-логічних схем вивченого матеріалу, тез доповідей і т.п.).

6. Реалізація принципу доступності навчання:

• система і логічна послідовність запитань і завдань, запропонованих викладачем;

• раціональність проектування завдань заняття. Оптимальність визначення викладачем змісту, методів і прийомів, темпів навчання з урахуванням реальних навчальних можливостей студентів і перспектив їх подальшої професійної діяльності;

• методи індивідуальної допомоги “проблемним” студентам в організації аудиторної і позаудиторної самостійної роботи.

7. Реалізація принципу свідомості, активності і самостійності студентів в навчально-пізнавальній діяльності:

• використання викладачем різноманітних методів стимулювання творчої активності студентів (ділові ігри, дискусії, вирішення проблемних ситуацій, прийомів “гірлянда асоціацій”, брейн-стормінг та ін.);

• організація репродуктивно-творчої, творчої та науково-дослідницької роботи студентів;

• роль і місце самостійної роботи студентів у процесі заняття;

• використання на занятті результатів самостійної та науково-дослідної роботи студентів.

8. Реалізація принципу наочності навчання:

• педагогічна доцільність використання різних варіантів словесних, наочних і практичних методів навчання;

• раціональність використання наочності, технічних засобів навчання, комп’ютерна підтримка навчального процесу.

9. Реалізація принципу зв’язку теорії з практикою.

• демонстрація практичної значущості теми, яка вивчається;

• звернення до новітніх досягнень науки, техніки, проблем соціально-економічного життя України, області, міста;

• використання життєвого досвіду студента у вирішенні конкретних навчально-пізнавальних проблем;

• виконання завдань, які мають практичну значущість для розвитку сільськогосподарської галузі, науки, техніки;

• пропозиція студентам завдань, виконання яких вимагає звернення до аналізу науково-популярної, технічної, довідкової літератури, INTERNET – ресурсів тощо.

10. Висновки і рекомендації:

• вирішення викладачем прогнозованих завдань навчання, виховання та розвитку студентів;

• реалізація викладачем у взаємозв’язку принципів дидактики вищої школи;

• Ваші пропозиції щодо удосконалення навчально-виховного процесу.

Завдання 3. Вивчення впливу стилю педагогічного спілкування на психологічний клімат у студентській групі.

При виконанні завдання використовується модифікована методика “Психологічне кліматичне коло” (“Кліматична хмара”), запропонована А.Лутошкіним і адаптована іншими авторами (Г.С.Никифорова, М.А.Дмитрієва, В.М.Снєтков). Вказана методика полягає в оцінці настрою і активності навчально-пізнавальної діяльності студентів на заняттях.

При цьому під “психологічним кліматом” розуміють як загальний соціально-психологічний стан студентського колективу, безпосередніми складовими якого є емоційна атмосфера, превалюючий в аудиторії настрій та рівень активності студентів. Сутність оцінювання полягає в тому, що кожному студенту пропонується оцінити свій стан після проведеного навчального заняття (лекції, лабораторно-практичного, семінарського заняття тощо) за двома параметрами.

Перший параметр, стан якого буде демонструвати горизонтальна вісь, оцінюється по відповіді на запитання: “Який настрій був у Вас на протязі заняття?”. Для оцінки тональності настрою використовується наступна шкала (табл. 3).

Другий параметр – активність навчально-пізнавальної діяльності студентів (вертикальна вісь) потребує відповіді на запитання: “Наскільки активним я був (була) на занятті?”. Рекомендована шкала оцінювання активності студентів на заняття показана в таблиці 4.

Таблиця 3

Шкала оцінювання

тональності настрою студентів на занятті

НАСТРІЙ (Н)
Підне-сений	Радісний	Приємний,спокійний	Не знаю	Сумний	Тривожний, з ознаками занепокоєння	Пригнічений
+ 3	+ 2	+ 1	0	- 1	- 2	- 3

Таблиця 4

Шкала оцінювання

активності навчально-пізнавальної діяльності студентів на занятті

АКТИВНІСТЬ(А)
Висока, творча	З проявами елементів ініціативи	Епізодичні прояви активності	Діяльність за вказівками та вимогою викладача	Ухилення від діяльності	Повна пасивність	Протидія викладачу
+ 3	+ 2	+ 1	0 - 1		- 2	- 3

Варіанти підрахунку значень показників та інтерпретація результатів.

І варіант (експрес-діагностика).

Дані опитування студентів заносяться в таблицю 5, за результатами якої (при з’єднанні координатних точок між собою) будується “кліматична хмара”.

Таблиця 5

№ студента за списком	А	Н
1.	-2	-2
2.	+2	+1
3.	-2	+1
4.	+3	+2
5. і.т.д.	і т.д.	і т.д.

Після нанесення на координати площину точок та їх сполученяя отримуємо обриси„Кліматичної хмарини” (рис. 1)

		Висока активність
зона тривожного, песимістичного настрою І			А`	зона бадьорого, мажорного настрою ІІ
			+3
			+2
			+1
-3	-2	-1	0	+1	+2	+3
зона песимізму IV			-1	зона приємного настрою ІІІ
			-2
			-3

Настрій

Низька

активність

Рис.1. „Кліматична хмарина”

Інтерпретація результатів.

За розташуванням “кліматичної хмари” можна говорити про настрій і активність студентів групи на занятті. Зміщення більшого об’єму “хмарини” в квадрант І свідчить про високу активність студентів на фоні тривожного настрою, що може викликатися авторитарним стилем спілкування викладача зі студентами.

Квадрант ІІ	Висока навчально-пізнавальна активність студентів у поєднанні з гарним, піднесеним настроєм спостерігається при демократичному стилі спілкуванні викладача зі студентами.
Квадрант ІІІ	Низька навчально-пізнавальна активність студентів у поєднанні з гарним, приємним настроєм (можливий ліберальний стиль спілкування).
Квадрант ІV	Низька активність та песимізм, що може мати місце в результаті лібералізму при відсутності розумної вимогливості викладача та низькому рівні його педагогічної майстерності.

За результатами виконання завдання студенти формулюють та обговорюють з викладачем рекомендації щодо встановлення оптимального стилю взаємодії викладача зі студентами.

ІІ варіант (лонгітюдне спостереження).

Після кожного заняття слід підрахувати середнє значення обох показників (настрою та активності) за формулою:

,

де n – кількість студентів, які були на занятті.

Ця процедура повторюється після кожного заняття викладача, а після 10-12 відвіданих занять будується “кліматична хмаринка”.

Для вивчення динаміки зміни стилю спілкування викладача зі студентами бажано виконати два варіанти завдань, співставити отримані дані та обговорити з викладачем засоби вдосконалення стилю педагогічного спілкування чи заходи щодо впровадження передового педагогічного досвіду в навчально-виховний процес ВНЗ.