- •Передмова
- •Розділ 1
- •1.1. Основні поняття економічної діагностики та економічного аналізу
- •1.2. Предмет, об'єкт, завдання та методологія економічної діагностики
- •1.3. Структурно-логічна схема вивчення дисципліни «Економічна діагностика»
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 2
- •Питання для розгляду і засвоєння
- •2.1. Зміст діагностичних процесів в галузі оцінювання конкурентного середовища підприємства
- •2.2. Система показників оцінки конкурентного середовища підприємства
- •2.3. Вибір і оцінка стратегічної позиції підприємства на ринку
- •2.4. Оцінка привабливості стратегічних зон господарювання підприємства на ринку
- •2.5. Оцінка конкурентного статусу підприємства (ксп) на ринку
- •Матриця фірми General Electric
- •2.6. Особливості управління портфелем стратегічних зон господарювання підприємства на ринку Балансування набору сзг
- •Стратегічна гнучкість підприємства
- •Оцінка синергізму набору сзг
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ з
- •Питання для розгляду і засвоєння
- •3.1. Особливості формування стратегічної позиції підприємства в конкурентному середовищі
- •3.2. Застосування swot-аналізу в діагностиці протистояння підприємств-конкурентів на досліджуваному ринку
- •3.3. Особливості pims-аналізу для визначення конкурентної стратегії підприємства на ринку
- •1. Привабливість ринкових умов:
- •Ключові терміни і поняття
- •4.2. Фактори впливу на конкурентоспроможність підприємства
- •4.3. Аналітична оцінка конкурентоспроможності підприємства на ринку
- •4.4. Графічна оцінка конкурентоспроможності підприємства та її інтерпретація
- •Розв'язання практичної ситуації
- •Індивідуальне завдання
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства
- •5.1. Поняття конкурентоспроможності продукції підприємства
- •5.2. Фактори впливу на конкурентоспроможність продукції підприємства
- •5.3. Методологічні засади оцінки конкурентоспроможності продукції
- •5.4. Компенсаційна і некомпенсаційна оцінки конкурентоспроможності продукції
- •Практична ситуація
- •Розв'язання практичної ситуації
- •Компенсаційна оцінка конкурентоспроможності продукції
- •Некомпенсаційна оцінка конкурентоспроможності продукції
- •5.5. Напрямки підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 6
- •6.1. Нормативно-правова основа оцінки ринкової вартості майна
- •6.2. Основні поняття діагностики ринкової вартості майна
- •6.3. Підготовчий етап до оцінки майна
- •6.4. Порядок погодження та затвердження оцінки
- •6.5. Оцінка розміру статутного фонду відкритого акціонерного товариства (ват), що створюється в процесі приватизації
- •6.6. Особливості оцінки цілісних майнових комплексів
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 7
- •7.1. Основи управлінської діагностики на підприємстві
- •7.2. Ефективна модель управління підприємством на засадах маркетингу
- •7.3. Діагностика антикризового управління підприємством
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 8
- •8.1. Сутність, зміст та складові елементи виробничого потенціалу підприємства
- •8.2. Діагностика виробничої програми підприємства
- •8.3. Ресурсне обґрунтування виробничо-господарської діяльності підприємства
- •Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю
- •8.4. Оцінка ефективності виробничого потенціалу підприємства
- •Оцінка витратності виробничої програми підприємства
- •Індивідуальне завдання
- •Послідовність виконання роботи
- •1 Етап. Коротка характеристика діяльності підприємства на ринку
- •2 Етап. Моніторинг виробничої програми підприємства
- •4 Етап. Аналіз виробництва в системі «витрати - обсяги виробництва - прибуток» на підприємстві
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 9
- •Питання для розгляду і засвоєння
- •9.1. Поняття фінансової діагностики підприємства, необхідність її здійснення
- •9.2. Мета, завдання і методологічна основа фінансової діагностики
- •9.3. Інформаційне забезпечення фінансової діагностики підприємства
- •9.4. Сутність горизонтального, вертикального та аналізу за допомогою коефіцієнтів
- •Практична ситуація
- •Розв'язання практичної ситуації
- •II. Елементи операційних витрат
- •III. Розрахунок показників прибутковості акцій
- •9.5. Аналіз фінансових проблем діяльності підприємства
- •9.6. Основи фінансового планування і прогнозування діяльності підприємства
- •Практична ситуація
- •Розв'язання практичної ситуації
- •Питання для повторення
- •Індивідуальне завдання
- •Ключові терміни і поняття
- •Розділ 10
- •Питання для розгляду і засвоєння
- •10.1. Безпека як економічна категорія
- •10.2. Поняття економічної безпеки підприємства, її види та характеристика складових елементів
- •10.3. Аналіз рівня економічної безпеки підприємства
- •10.5. Роль бізнес-розвідки в забезпеченні ефективної діяльності підприємства на ринку
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Питання для розгляду і засвоєння
- •11.1. Передумови становлення корпоративної культури на підприємстві
- •11.2. Аналіз факторів впливу на формування корпоративної культури
- •11.3. Оцінка корпоративної культури підприємства
- •11.4. Значення відмінностей національних культур в управлінні підприємством
- •Питання для повторення
- •Ключові терміни і поняття
- •Тестові завдання з дисципліни «Економічна діагностика»
- •Рекомендована література
- •Додатки
- •Вихідні дані для обчислення потужності та ступеня збалансованості виробничої програми підприємства
- •Вихідні дані для розрахунку балансу робочого часу, чисельності та заробітної плати виробничих працівників
- •Вихідні дані для розрахунку фонду заробітної плати керівників, спеціалістів та службовців
- •Вихідні дані для обчислення середньорічної вартості основних виробничих фондів
- •Вихідні дані по сировині для обчислення собівартості продукції
- •Допоміжні матеріали та напівфабрикати для обчислення собівартості виготовлення продукції
- •Вихідні дані для розрахунку умовно-постійних витрат в собівартості продукції та ефективного обсягу її виготовлення
- •Вихідні дані для розрахунку змін щодо удосконалення чинного економічного стану підприємства
- •II. Елементи операційних витрат
- •III. Розрахунок показників прибутковості акцій
- •Гетьман Оксана Олександрівна
Некомпенсаційна оцінка конкурентоспроможності продукції
Слід зауважити, що порядок урахування кількісних і якісних параметрів при обчисленні загально) корисності від придбання одиниці продукції із застосуванням некомпенсаційної оцінки конкурентоспроможності продукції підприємства визначається їх пріоритетністю для споживача. В першу чергу враховуються показники, які є найсуттєвішими для споживача, а вже потім - другорядні.
Для розв'язання даної практичної ситуації при здійсненні некомпенсаційної оцінки параметри (факторні характеристики) необхідно враховувати з тим пріоритетом, який визначений порядком їх чергування в табл. 5.2-5.3, починаючи з ціни споживання продукції.
Нагадаємо, що методика розрахунку параметричних показників д, при некомпенсаційній оцінці аналогічна методиці при компенсаційній оцінці з тією тільки різницею, що індекси д,не можуть перевищувати значення 0,9.
Як видно з компенсаційної оцінки конкурентоспроможності продукції майже всі показники, розраховані для підприємств-товаровиробників, перевищують значення 0,9 (табл. 5.4). Але відповідно до умов некомпенсаційної оцінки індекси одиничних параметричних показників о,, розраховані для всіх груп показників, які перевищують значення 0,9, слід нормувати. Нормування здійснюється з урахуванням всіх постачальників продукції на ринок для однорідних груп показників. Нормовані значення розраховується за формулою (5.15).
Нормовані параметричні показники «ціни споживання» при некомпенсаційній оцінці:
Нормовані параметричні показники «іміджу» при некомпенсаційній оцінці:
Нормовані параметричні показники «дизайну» при некомпенсаційній оцінці:
Нормовані параметричні показники «режиму роботи» при некомпенсаційній оцінці:
Нормовані параметричні показники «гарантійного строку» при нвкомпенсаційній оцінці:
Нормовані параметричні показники «робочого простору» при некомпенсаційній оцінці:
Нормовані параметричні показники «навантаження» при некомпенсаційній оцінці:
Нормовані параметричні показники «потужності» при некомпенсаційній оцінці:
Нормовані параметричні показники «викиду шкідливих речовин» при некомпенсаційній оцінці:
Розраховані рангові значення нормованих параметричних індексів відповідності бажаним значенням показників при некомпенсаційній оцінці систематизовані відповідним чином у табл. 5.8.
Після цього, скориставшись формулою (5.14), необхідно визначити одиничну корисність всіх товарів підприємств-товаровиробників при некомпенсаційній оцінці на ринку.
Враховуючи специфіку формули визначення корисності продукції для споживача відповідно до умов некомпенсаційної методики оцінки конкурентоспроможності продукції, вагомими будуть лише перші чотири атрибути, тобто «ціна споживання продукції», «імідж продукції», «дизайн продукції» та «режим роботи продукції». Адже, подальший вплив факторів відповідно до формули (5.14) буде обчислюватися десятитисячними, стотисячними і так далі частками одиниці, що з огляду на порядок розрахунку показника є несуттєвим.
Таблиця 5.8
Рангові значення параметричних показників відповідності продукції бажаним значенням при некомпенсаційній оцінці
Одинична корисність продукції першого підприємства при некомпенсаційній оцінці:
Одинична корисність продукції другого підприємства при некомпенсаційній оцінці:
Одинична корисність продукції третього підприємства при некомпенсаційній оцінці:
Одинична корисність продукції четвертого підприємства при некомпенса ційній оцінці:
Одинична корисність продукції п'ятого підприємства при некомпенсаційній оцінці:
Одинична корисність продукції шостого підприємства при некомпенсаційній оцінці:
Одинична корисність продукції сьомого підприємства при некомпенсаційній оцінці:
Одинична корисність продукції восьмого підприємства при некомпенсаційній оцінці:
Одинична корисність продукції дев'ятого підприємства при некомпенсаційній оцінці:
Одинична корисність продукції десятого підприємства при некомпенсаційній оцінці:
Результати розрахунків одиничної корисності продукції підприємств на ринку представимо у вигляді табл. 5.9.
Таблиця 5.9
Значення одиничної корисності продукції за умов некомпенсаційної оцінки
Постачальник |
Одинична корисність вироблених товарів |
1 |
0,9006 |
2 |
0,8368 |
3 |
0,6871 |
4 |
0,8509 |
5 |
0,8169 |
6 |
0,8606 |
7 |
0,0974 |
8 |
0,4251 |
9 |
0,5559 |
10 |
0,4308 |
При некомпенсаційній оцінці корисність «ідеального» товару, який займає лідируючі позиції, дорівнює U'i = 0,99...9, де кількість знаків після коми співпадає з кількістю параметрів (факторів) впливу. Відповідно до похідних умов оцінки конкурентоспроможності продукції на ринку (табл. 5.2) впливовими є дев'ять параметрів. Отже, U'i = 0,999999999.
Загальну оцінку конкурентоспроможності конкретної продукції (KСі) можна здійснити за допомогою співвідношення (5.19), яке у даному випадку набуде вигляду (5.26):
(5.26)
З метою порівняння конкурентоспроможності аналізованої продукції необхідно здійснити її ранжирування по мірі зменшення одиничної корисності у табл. 5.10.
Таблиця 5.10
Вибір стратегії конкурентоспроможності продукції підприємства на ринку при некомпенсаційній оцінці
Підприємство-постачальник |
Одинична корисність |
Конкурентоспроможність продукції |
Стратегія |
1 |
0,9006 |
0,9006 |
Лідер |
6 |
0,8606 |
0,8606 |
Претендент (0,5 <КС< 0,9)
|
4 |
0,8509 |
0,8509 | |
2 |
0,8368 |
0,8368 | |
5 |
0,8169 |
0,8169 | |
3 |
0,6871 |
0,6871 | |
9 |
0,5559 |
0,5559 | |
10 |
0,4308 |
0,4308 |
Новачок (КС < 0,5)
|
8 |
0,4251 |
0,4251 | |
7 |
0,0974 |
0,0974 |
Вищенаведена інформація дає змогу зробити висновок про те, що відповідно до некомпенсаційної оцінки, на даному ринку лідером є продукція першого підприємства-постачальника, якому відповідає максимальний коефіцієнт конкурентоспроможності (КС = 0,9006) та максимальна одинична корисність (U = 0,9006).
Конкурентоспроможність продукції всіх інших підприємств зменшується по мірі віддалення від початку рангового списку. Так, просування продукції шостого, четвертого, другого, п'ятого, третього та дев'ятого товаровиробників відповідає стратегії ринкових претендентів, а просування продукції всіх інших постачальників відповідає стратегії новачків на даному ринку.
Для подальшого позиціонування пропозиції продукції на ринковому сегменті слід використати дві характеристики:
- характеристику відповідності продукції вимогам споживача;
- характеристику відповідності різних видів продукції між собою.
Одинична корисність продукції, розрахована за компенсаційною та некомпен-саційною методиками оцінки, визначає першу характеристику позиціонування. Ранжирування аналізованої продукції зі зменшенням значень одиничної корисності визначає позицію окремого продукту в загальній масі.
Чим вищим є значення одиничної корисності, тим більш конкурентоспроможною є продукція. Однак значення одиничної корисності не відтворює ступінь відповідності продукції між собою.
Другу характеристику позиціонування визначають для кожної аналізованої продукції шляхом розрахунку відстані між нею і товаром з «ідеальними» для споживача параметрами. При оцінці «ідеального» товару значення всіх одиничних параметричних показників відповідності дорівнюватимуть: 1 (одиниці) - при компенсаційній оцінці (тобто gi = 1) та 0,9 - при некомпенсаційній оцінці (тобто gi = 0,9).
Відстань між досліджуваною продукцією та «ідеальним» товаром (li) слід визначати за формулою (5.17) по всій сукупності оцінюваних параметрів п:
Компенсаційна оцінка:
Некомпенсаційна оцінка:
Для ілюстрації здійснених розрахунків необхідно позиціонувати продукцію за умов її компенсаційної та некомпенсаційної оцінок так, як це представлено на рис. 5.4-5.5. Зведені значення координат позиціонування продукції при компенсаційній та некомпенсаційній оцінках попередньо заносимо до табл. 5.11.
Таблиця 5.11
Зведені значення координат позиціонування продукції
Підприємство-постачальник |
Компенсаційна оцінка |
Некомпенсаційна оцінка | ||
одинична корисність |
відстань |
одинична корисність |
відстань | |
1 |
0,6410 |
1,7748 |
0,9006 |
1,5900 |
2 |
0,5131 |
2,1168 |
0,8368 |
1,9655 |
3 |
0,7458 |
1,6668 |
0,6871 |
1,4991 |
4 |
0,6525 |
1,8016 |
0,8509 |
1,7297 |
5 |
0,7561 |
2,0095 |
0,8169 |
1,8158 |
6 |
0,6549 |
1,7612 |
0,8606 |
1,6176 |
7 |
0,5608 |
1,4228 |
0,0974 |
1,3938 |
8 |
0,5145 |
1,4793 |
0,4251 |
1,4621 |
9 |
0,6169 |
1,7548 |
0,5559 |
1,5367 |
10 |
0,4637 |
2,1092 |
0,4308 |
1,9096 |
|
|
|
|
|
Рис. 5.4. Позиціонування пропозиції продукції при компенсаційній оцінці
Рис. 5.5. Позиціонування пропозиції продукції при некомпенсаційній оцінці
На рис. 5.4-5.5 наглядно представлена процедура позиціонування продукції за умови компенсаційної та некомпенсаційної оцінок.
Координатами оцінки кожного виду продукції стали дві наступні характеристики:
1. Одинична корисність
(характеристика відповідності продукції вимогам споживача);
2. Відстань між досліджуваною продукцією та «ідеальним» товаром (характеристика відповідності різних видів продукції між собою).
Як видно з рис. 5.4-5.5, точки, що відповідають координатам позиціонування продукції, групуються. Це свідчить про те, що в загальній масі є групи продукції, які займають різні позиції на ринковому сегменті і відповідно - сповідають різні стратегії поведінки. Для більш детальної оцінки конкурентоспроможності продукції на ринку необхідно:
- виявити структуру її конкурентних переваг;
- визначити ринкову силу продукції.
При компенсаційній оцінці продукції її внутрішні та зовнішні конкурентні переваги визначаються за допомогою формул (5.20-5.21), які набувають вигляду формул (5.27-5.28):
(5.27)
(5.28)
Внутрішні конкурентні переваги продукції при компенсаційній оцінці:
Зовнішні конкурентні переваги продукції при компенсаційній оцінці:
При компенсаційній оцінці ринкова сила продукції, що займає i-ту конкурентну позицію, може бути визначена за формулами (5.24-5.25):
Ринкова сила продукції при компенсаційній оцінці:
За умов некомпенсаційної оцінки продукції її внутрішні та зовнішні конкурентні переваги визначаються за допомогою формул (5.22-5.23):
Внутрішні конкурентні переваги продукції при некомпенсаційній оцінці:
Зовнішні конкурентні переваги продукції при некомпенсаційній оцінці:
При некомпенсаційній оцінці ринкова сила продукції, що займає /-ту конкурентну позицію, може бути визначена за формулами (5.25-5.26):
Ринкова сила продукції при некомпенсаційній оцінці:
Визначивши величину внутрішніх і зовнішніх конкурентних переваг, а також ринкову силу продукції за умов компенсаційної та некомпенсаційної оцінок, представимо отримані показники у вигляді табл. 5.12-5.13.
Таблиця 5.12
Структура конкурентних переваг та ринкова сила продукції за умов компенсаційної оцінки
Постачальник продукції |
Одинична корисність продукції |
Конкурентні переваги |
|
Ринкова сила | ||
Внутрішні |
Зовнішні | |||||
абсолютне |
% |
абсолютне |
% | |||
1 |
0,6410 |
0,3333 |
52,00 |
0,3077 |
48,00 |
191,90 |
2 |
0,5131 |
0,3200 |
62,37 |
0,1931 |
37,63 |
190,35 |
3 |
0,7458 |
0,2400 |
32,18 |
0,5058 |
67,82 |
-15,45 |
4 |
0,6525 |
0,3133 |
48,02 |
0,3392 |
51,98 |
283,25 |
5 |
0,7561 |
0,3000 |
39,68 |
0,4561 |
60,32 |
208,80 |
6 |
0,6549 |
0,3067 |
46,83 |
0,3482 |
53,17 |
3,55 |
7 |
0,5608 |
0,0000 |
0,00 |
0,5608 |
100,0 |
- 277,50 |
8 |
0,5145 |
0,1333 |
25,91 |
0,3812 |
74,09 |
-210,55 |
9 |
0,6169 |
0,1800 |
29,18 |
0,4369 |
70,82 |
153,60 |
10 |
0,4637 |
0,1340 |
28,90 |
0,3297 |
71,10 |
- 265,95 |
Приймаючи до уваги вагомість ціни споживання та якості продукції (d1 = 0,3 та d2 = 0,7) на базі попередніх розрахунків, здійснимо її ранжирування за показниками внутрішньої та зовнішньої корисності задля визначення її конкурентних переваг на ринку.
Таблиця 5.13
Структура конкурентних переваг та ринкова сила продукції за умов некомпенсаційної оцінки
Постачальник продукції |
Одинична корисність продукції |
Конкурентні переваги |
|
Ринкова сила | ||
Внутрішні |
Зовнішні | |||||
абсолютне |
% |
абсолютне |
% | |||
1 |
0,9006 |
0,9000 |
99,93 |
0,0006 |
0,07 |
123,71 |
2 |
0,8368 |
0,8640 |
103,25 |
-0,0272 |
-3,25 |
467,76 |
3 |
0,6871 |
0,6480 |
94,31 |
0,0391 |
5,69 |
-9,67 |
4 |
0,8509 |
0,8460 |
99,42 |
0,0049 |
0,58 |
66,94 |
5 |
0,8169 |
0,8100 |
99,16 |
0,0069 |
0,84 |
70,20 |
6 |
0,8606 |
0,8280 |
96,21 |
0,0326 |
3,79 |
107,07 |
7 |
0,0974 |
0,0000 |
0,00 |
0,0974 |
100,0 |
- 206,32 |
8 |
0,4251 |
0,3600 |
84,69 |
0,0651 |
15,31 |
-79,90 |
9 |
0,5559 |
0,4860 |
87,43 |
0,0699 |
12,57 |
107,60 |
10 |
0,4308 |
0,3618 |
83,98 |
0,0690 |
16,02 |
40,76 |
Підсумкові результати ранжирування продукції за умови здійснення компенсаційної та некомпенсаційної методик оцінки наведені в табл. 5.14.
Таблиця 5.14
Ранжирування продукції підприємств за ії внутрішніми і зовнішніми конкурентними перевагами на ринку
Компенсаційна оцінка |
|
Нєкомпенсаційна оцінка | ||||||
Постачальник |
UBH d1=0,3 |
Постачальник |
UЗОBH d2=0,7 |
Постачальник |
UBH d1=0,3 |
Постачальник |
UЗОBH d2=0,7 | |
7 |
0,0000 |
7 |
0,5608 |
7 |
0,0000 |
7 |
0,0974 | |
8 |
0,1333 |
3 |
0,5058 |
8 |
0,3600 |
9 |
0,0699 | |
10 |
0,1340 |
5 |
0,4561 |
10 |
0,3618 |
10 |
0,0690 | |
9 |
0,1800 |
9 |
0,4369 |
9 |
0,4860 |
8 |
0,0651 | |
3 |
0,2400 |
8 |
0,3812 |
3 |
0,6480 |
3 |
0,0391 | |
4 |
0,3133 |
6 |
0,3482 |
5 |
0,8100 |
6 |
0,0326 | |
5 |
0,3000 |
4 |
0,3392 |
6 |
0,8280 |
5 |
0,0069 | |
6 |
0,3067 |
10 |
0,3297 |
4 |
0,8460 |
4 |
0,0049 | |
2 |
0,3200 |
1 |
0,3077 |
2 |
0,8640 |
1 |
0,0006 | |
1 |
0,3333 |
2 |
0,1931 |
1 |
0,9000 |
2 |
- 0,0272 |
Як бачимо, найбільші конкурентні переваги за умови компенсаційної оцінки має продукція четвертого, п'ятого, першого, другого, дев'ятого і шостого підприємств, оскільки базову ціну на продукцію цих підприємств можна підвищувати, не втрачаючи ринкової позиції. Ціни на продукцію всіх інших підприємств слід зменшувати. За умови некомпенсаційної оцінки найбільші конкурентні переваги належать продукції першого, другого, четвертого, п'ятого, шостого, дев'ятого і десятого підприємств, оскільки ціни на ці види продукції можна збільшувати в межах розрахованих величин, не втрачаючи здобутої ринкової позиції. На продукцію третього, сьомого і восьмого підприємств ціни на продукцію слід зменшувати, щоб підвищити конкурентоспроможність їх продукції і власне підприємств на ринку.
Всі постачальники продукції розташовані у табл. 5.14 в порядку збільшення внутрішніх конкурентних переваг та одночасно в порядку зменшення їх зовнішніх конкурентних переваг. Щодо позиції продукції першого, другого і сьомого підприємств за внутрішніми і зовнішніми перевагами і компенсаційна, і некомпенсаціна оцінки приходять до однакового висновку, що свідчить про правомірність застосування обох методик.
Ринкова сила характеризує можливість збільшення вже існуючої ціни на зазначену продукцію. Якщо показник «ринкової сили» є позитивною величиною, підприємство може збільшувати ціну на продукцію до зазначеного рівня без загрози втрати своїх ринкових позицій та споживачів. Тобто таке підприємство має запас підвищення ціни. Від'ємне значення показника «ринкової сили» свідчить про те, що ціна підприємства на зазначену продукцію є завищеною, тому для підвищення її конкурентоспроможності на ринку треба вживати заходи щодо зменшення ціни продукції до відповідного рівня (на основі зниження собівартості продукції, зменшення планової норми рентабельності, скорочення торговельних націнок на продукцію тощо).
З метою аналізу показника «ринкова сила продукції» наведемо результати здійснених розрахунків у вигляді табл. 5.15.
Таблиця 5.15
Порівняння ринкової сили продукції підприємств при компенсаційній та некомпенсаційній оцінках
Компенсаційна оцінка |
|
Некомпєнсаційна оцінка | ||
Постачальник |
Ринкова сила |
Постачальник |
Ринкова сила | |
4 |
283,25 |
2 |
467,76 | |
5 |
208,80 |
1 |
123,71 | |
1 |
191,90 |
9 |
107,60 | |
9 |
153,60 |
6 |
107,07 | |
2 |
190,35 |
5 |
70,20 | |
6 |
3,55 |
4 |
66,94 | |
3 |
-15,45 |
10 |
40,76 | |
8 |
-210,55 |
3 |
-9,67 | |
10 |
-265,95 |
8 |
-79,90 | |
7 |
-277,50 |
7 |
- 206,32 |
За умов компенсаційної оцінки четверте, п'яте, перше, друге, дев'яте та шосте підприємства-товаровиробники мають запас для підвищення ціни на свою продукцію. Так, найбільшою ринковою силою володіє продукція четвертого підприємства, якому властивий найбільший запас для підвищення ціни в розмірі 283,25 грн, що забезпечує стійке положення даного підприємства на аналізованому ринку.
Ціни на продукцію третього, восьмого, десятого і сьомого підприємств є зависокими, отже, повинні бути зменшені. Найгіршу конкурентну мобільність має продукція сьомого підприємства (через найвищу на ринку ціну, не виправдану якістю).
За умов некомпенсаційної оцінки наявність запасу для підвищення ціни на продукцію характерна для першого, другого, дев'ятого, шостого, п'ятого, четвертого та десятого товаровиробників. Найсильнішу конкурентну позицію на ринку має продукція другого підприємства.
Ціни на продукцію третього, восьмого і сьомого товаровиробників є зависокими, а найнижчу конкурентну позицію на ринку, як і за умов компенсаційної оцінки, має продукція сьомого підприємства.
Як бачимо, результати проведених розрахунків дещо відрізняються за умов здійснення компенсаційної та некомпенсаційної оцінок конкурентоспроможності продукції різних підприємств. Але з огляду на те, що результати компенсаційної оцінки є більш точними, при оцінці конкурентоспроможності продукції та при виборі стратегії діяльності підприємства на ринку треба спиратися саме на них.