Лабораторна робота №5 десмургія

Мета: ознайомитися з методами накладання пов’язок.

Завдання: відпрацювати навички накладання пов’язок.

Устаткування: універсальна аптечка, фантоми.

Хід роботи:

1. Ознайомитися з основними видами перев’язочного матеріалу.

2. Ознайомитися з основними правилами і способами накладання перев’язок.

3. накласти пов’язку«чепець», «рукавицю», «рукавичку», «Дезо».

Теоретичне обґрунтування

Десмургія (від грецьк. desmos - пов'язка + ergon - справа) - навчання про медичні пов'язки. Пов'язка складається із двох частин:

1. властиво пов'язка, або перев'язний матеріал, що накладає на рану;

2. фіксуюча частина, що зміцнює перев'язний матеріал на поверхні тіла. Залежно від застосовуваного матеріалу пов'язки ділять на м'які й тверді.

М’які пов'язки по способу фіксації підрозділяються на клейові (клеолові, колоїдні, лейкопластирну); пов'язки, укріплені еластичним сітчасто-трубчастим бинтом; бинтові; марлеві й косиночну. При наданні першої медичної допомоги варто використати такі способи й прийоми накладення захисних пов'язок, які відрізняються надійністю й простотою по своєму виконанню й можливістю застосування в самій складній обстановці. Крім того, ці пов'язки при накладенні на деякі області тіла людини повинні забезпечувати більш-менш надійну іммобілізацію (фіксацію).

Досвід використання прийомів десмургії в практиці надання першої медичної допомоги вчить, що найбільше викладеним вище вимогам відповідають косиночну або бинтові пов'язки, а також пов'язки, виконані із застосуванням еластичних трубчастих бинтів.

При накладенні пов'язок варто пам'ятати, що людина, яка надає допомогу перебуває особою до постраждалого, пов'язку конструює від периферії до тулуба, бинтує з рівномірним натягом, кожен наступний хід бинта повинен покривати на 1/2 або 1/3 попередній і надійно втримувати перев'язний матеріал до надходження потерпілого в лікувальну установу. При накладенні пов'язки хворий перебуває в горизонтальному або сидячому положенні.

Косиночні пов'язки. Косинка являє собою рівне стегновий трикутник, викроєний з відносно міцної тканини. Варто пам'ятати, що в критичній ситуації до синка можна швидко зробити шляхом складання по діагоналі чотирикутного шматка матерії, викроєного з будь-якої тканини. Для накладення простої пов'язки косинку кілька разів складають і пов'язують у вигляді смужки.

Косиночні пов'язки використовуються для фіксації плечового пояса й верхньої кінцівки. Вони також застосовуються Для фіксування ватно-марлевих подушок і серветок, накладених на рани після їхнього туалету.

Прийоми накладення косиночних пов'язок на різні області тіла людини й сегменти кінцівок нескладний (мал. 4). Ними легко опанувати після нетривалого тренування.

Бинтові пов'язки. При наданні долікарською допомоги найчастіше рани закривають за допомогою марлевих бинтів раз особистих розмірів: вузькі 3-7 см, середні 10-12 см і широкі 14-16 см. Іноді використають інсмідуальний перев'язні пакет, що складається із двох ватно-марлевих подушок, прикріплених до бинта.

Правила накладення ындивыдуального перев'язного пакета наступні:

• необхідно розірвати прогумовану оболонку по надрізі й зняти її;

• зі складки паперової оболонки вийняти шпильку, а саму оболонку зняти й викинути;

• лівою рукою взяти за кінець бинта й розгорнути його до скатки;

• взяти скатку правою рукою й розгорнути пакет;

• руками можна доторкатися тільки до тих поверхням ватно-марлевих подушок, які маркіровані кольоровими нитками;

• накласти ватно-марлеві подушки на рану, зміцнити їхнім бинтом, а кінець бинта закріпити шпилькою.

При самостійному накладенні будь-яких пов'язок людиною без медичного утворення на глибокі або великі рани необхідно дотримувати наступні умови:

1. Не доторкатися руками до рани, не намагатися видалити з її обривки, що потрапили туди, одягу, сторонні предмети, не промивати рану.

2. Шкірний покрив в окружності рани необхідно змазати настойкою йоду й тільки після цього закрити рану пов'язкою.

3. Не доторкатися руками або чим-небудь іншим до тієї частини пов'язки, що буде стикатися з раною.

4. Одяг розріжуть тільки в області рани для її оголення.

При проникаючих пораненнях грудної клітини рану закривають герметизуючою пов'язкою. Для цього можна використати внутрішню сторону прогумованої оболонки ындивыдуального перев'язного пакета або чистий поліетиленовий пакет.

При пораненнях живота іноді внутрішні органи випадають через раневий отвір назовні. Вправляти їх у черевну порожнину не можна. органи, Що Випали, варто обкласти стерильними серветками або ватно-марлевими подушками, а потім зміцнити бинтовою пов'язкою, використовуючи для цього самий широкий бинт.

Основні правила накладення бинтових пов'язок:

1. кінцівки варто додати функціонально вигідне положення;

2. м'язи частини тіла, що бинтується повинні бути розслаблені, щоб згодом пов'язка лежала щільно й міцно;

3. при накладенні пов'язки на область ліктя рука повинна бути зігнута під прямим кутом у ліктьовому суглобі;

4. при перев'язці колінного суглоба нозі треба додаючи напівзігнуте положення в цьому суглобі;

5. при бинтуванні кисті пальці повинні бути в напівзігнутому положенні. Для цього в долоню кладуть грудку вати, обгорнену марлею. Великий палець повинен бути в положенні відведення.

Техніка бинтування: лівою рукою фіксують кінець бинта а правої - розгортають його голівку. Останній тур бинта не повинен лежати напроти рани або вогнища запалення. Рулон бинта повинен як би "котитися" по поверхні, що бинтується. Для зав'язування бинта його кінець розріжуть по довжині, одну половину ведуть по ходу бинта, іншу - у зворотному напрямку й зав'язують на протилежній стороні вище або нижче рани. Кінцеву частину бинта можна закріпити шпилькою або підкрутити під пов'язку. Бинтова пов'язка повинна робити рівномірний тиск на тканині й не викликати неприємних відчуттів (мал. 5-13).

Пов'язка Дезо (мал. 1) застосовується при різних травма» верхнього плечового пояса й верхньої кінцівки: переломи ключиці, плечовий кістки, костей передпліччя, вивих плеча, пневмоторакс, ушкодження молочної залози в жінок і т.д.

Пов'язка "чепець" (мал. 2) накладається при пораненнях волосистої частини голови. При правильному накладенні ця по в'язання повинна якщо буде потреба легко зніматися мети кому, без послідовного розбинтовування. Модифікована "шапочка Гіппократа" може застосовуватися при ушкодженнях очей.

Посиніння, поява набряку нижче пов'язки, посилення бра лий найчастіше пов'язане з тугим накладенням пов'язки. У таких випадках варто зняти бинт і знову перев'язати. Пов'язка повинна бути гладкої, довгостроково втримуватися й не заважати при рухах.

Пов'язка "рукавиця" (мал. 3) може використатися при опіках кисті. У цьому випадку, прокладаючи перев'язний матері червоний між пальців, ми попереджаємо їхнє злипання.

У випадку незначних ушкоджень виступаючих частин голови й особи, таких як чоло, ніс, підборіддя, потилиця й тім'я, можливе накладення пращевидної пов'язки (мал. 10-13), що дуже швидко готується зі шматка бинта й має форму пращі. Важливим моментом у накладенні пращевидної пов'язки є перехрещування верхньої й нижньої зав'язок відразу ж після того місця, де закінчується поверхня для перев'язного матеріалу.

Пов'язки, що накладають за допомогою еластичних трубчастих бинтів. Еластичні трубчасті медичні бинти залежно від розміру рекомендується застосовувати для фіксації пов'язок на наступні частини тіла:

• для пальців;

• для кисті, передпліччя, стопи, ліктьового, променезап’ясної й гомілковостопного суглобів дорослих або плеча, гомілки й колінного суглоба дітей;

• для передпліччя, плеча, гомілки й колінного суглоба дорослих, голови дітей;

• для голови й стегна дорослих, груди, живота, таза дітей;

• для грудей, живота, таза дорослих.

До твердих пов'язок належать гіпсові пов'язки, шини транспортні й імпровізовані, кістякове витяжіння й імобілізуючі апарати.

Засвоїти правила накладення перерахованих пов'язок.

Косиночні - на голову, на кисть руки, на верхню кінцівку для її підтримки.

Бинтові - на голову пов'язку "чепець", на кисть руки "рукавицю" й "рукавичку", на область суглоба збіжну й розбіжну пов'язки, на верхній плечовий пояс пов'язку "Дезо".

Пращевидні - на виступаючі частини голови: підборідка, чоло, ніс, потилицю, тім'я.

Малюнок. 1. Пов’язка Дезо.

Малюнок 2 - Пов'язка на голову у вигляді «чіпця».

Малюнок. 3. Пов’язка «рукавичка»

Контрольні питання по темі:

1. Що таке десмургія? З яких частин складається пов'язки

2. Види м'яких пов'язок.

3. Правила накладення інсмідуального перев'язного пакета.

4. Яку пов'язку застосовують при проникаючі поранення грудної клітини?

5. Правила накладення бинтових пов'язок. Техніка бинтування.

6. Що таке пращевидні пов'язки й коли вони застосовуються?