- •1. Вказівки загального характеру
- •2. Характеристика вугленосного району
- •2.1. Загальні відомості про вугільний район
- •2.2. Геологічна вивченість району
- •2.3. Геологічна будова родовища
- •2.3.1. Вугленосність
- •2.3.2. Якісні властивості вугілля
- •2.3.3. Гідрогеологічні умови
- •2.3.4. Гірничотехнічні умови експлуатації
- •3. Характеристика ділянки шахтного поля
- •3.1. Розміри та ступінь вивченості
- •3.2. Вік та склад порід
- •3.3. Залягання порід
- •3.4. Загальна вугленосність та якість вугільного пласта
- •4. Результати геологорозвідницьких робіт
- •4.1. Методика детальної розвідки вугільного пласта
- •4.2. Виділення і оконтурювання запасів вугілля різних груп і категорій
- •4.3. Виділення підрахункових геологічних блоків
- •4.4. Методика підрахунку запасів вугілля
- •4.5. Розрахунок запасів вугільного пласту
- •5. Охорона надр навколишнього середовища
- •Висновки
- •Джерела інформації
2. Характеристика вугленосного району
2.1. Загальні відомості про вугільний район
Боково-Хрустальний вугленосний район – один з основних районів Донбасу з видобутку високоякісних антрацитів, розташований на території Краснолуцького, Грацітовского і Ровеньківського районів Луганської області. Протяжнність району 60 км, ширина 25 км. Район приурочений до головного вододілу басейну. Максимальні відмітки поверхні складають +369 м, +357 м, мінімальними є +80 м (в руслі р.Міус).
2.2. Геологічна вивченість району
З 1910 року співробітниками Геолкома під керівництвом Л. І. Лутугіна проведена геологічна зйомка масштабу 1:42000. У період 1936-1988 роках проведена великомасштабна геологічна зйомка трестом "Донбассуглеразведка", а в 1955р. за матеріалами цієї зйомки, гірських та геологорозвідувальних робіт складена геолого-промислова карта району. До теперішнього часу розвіданість площі району досить висока.
2.3. Геологічна будова родовища
Площа району приурочена до Боково-Хрустальської сінкліналі та є центральною частиною Головної сінкліналі Донбасу. Вона простягається в напрямку, близькому до широтного: від с. Юскіно на сході до станції Дебальцеве на заході. Ось сінкліналі навантажується на північний захід під кутом 3°. Довжина - 15 км, ширина – 15км. Породи північного крила падають під кутом до 40 °, а південного до 30°.
На площі району розвинені відклади середнього карбону (свити -), перекриті малопотужним чохлом четвертинних відкладень. Літологічний склад порід наведено в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1
Літологічний склад порід Богово-Хрустального району
Свита |
Літологічний склад,%
| ||||
Пісковики
|
Алевролітові сланці |
Глинисті сланці |
Вапняк |
Вугілля | |
21 |
45 |
31,8 |
1,7 |
1,5 | |
36 |
47 |
14 |
1,5 |
1,5 | |
29,1 |
34,5 |
35 |
0,8 |
0,6 | |
35 |
20 |
43 |
0,5 |
1,5 |
Свита простежується на невеликій площі в північно-східній частині району. Розвідувальними свердловинами розкрита тільки верхня частина розрізу, складеного сланцями глинистими з нестійким пластом.
Свита (Максимовська) вузькою смугою простежується на обох крилах сінкліналі. Потужність свити становить 850-900 м. У свиті нароховується до 32 вугільних пластів та пропластов, з них промислове значення мають 7.
Свита (Білокалитвинського) також розвинута на обох крилах, сінкліналі. Потужність її коливається від 410 до 440 м. Маркувальні горизонти свити – вапняки І1, І2, ,, І3, І4 потужністю до 2-3 м. Свита не має промислового значення. Пласт досягає потужності 0,35-0,45 м.
Свита (Кам’янська) розвідана на північному та південному крилах сінкліналі. Потужність її відкладень складає 730-750 м. Маркувальні горизонти свити є вапняки: К1, К2, К3, , К4, К5, К6, , К7, К8, К9 і кварцові різнозернисті пісковики: табачконий, К2 (лисий), К5 (боковскій). У розрізі свити міститься до 23 вугільних пластів та пропластов, з них промислове значення мають лише 7.
Свита (Алмазна) має потужність в районі 390-400 м. Вугленосність свити характеризується наявністю 17 вугільних пластів та пропластов, з яких промислове значення мають 6. Маркувальними горизонтами є вапняки. Частина пластів розробляється шахтами.
Свита (Горлівська) виходить на денну поверхню широкою смугою по осі сінкліналі від західного кордону района.до замикання її біля с. Кришталевого. Маркувальними горизонтами свити є вапняки. Потужність свити коливається від 600 до 650 м. Вугленосність визначається наявністю в ній 17 вугільних пластів та пропластов, з яких робочої потужності досягають тільки 4.
Четвертинні відкладення в північній частині району мають потужність 10-30 м, в південній – 4-5 м. Представлені вони жовто-бурими суглинками, іноді з включеннями у вигляді вапняних почок.