5. Охорона надр навколишнього середовища

Щорічно із надр Землі добувають понад 100 млрд. т різноманітних руд, горючих копалин, будівельних матеріалів та інших видів мінеральної сировини. Попутно в процесі видобутку корисних копалин, переробляють і так звані пусті породи, які залишаються на місці розробок. Господарська діяльність людини дістала глобальний характер і стала співмірною із геологічними процесами, які приймають участь в формуванні ландшафтів Землі. Тривале споживацьке відношення до природи призвело до різкого скорочення запасів багатьох видів мінеральної сировини, посилюється негативний вплив техногенних процесів на навколишнє середовище. У зв'язку із порушеннями природного довкілля в процесах розвідки та експлуатації родовищ корисних копалин особливої актуальності набувають питання охорони надр і раціонального використання природних багатств.

Охорона надр – комплекс заходів, здійснюваних з метою найповнішого (комплексного) видалення корисних копалин із надр і максимально можливого, економічно доцільного зменшення втрат при їх розробці.

Основні вимоги українського законодавства в галузі Охорони надр:

• забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

• дотримання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами;

• раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

• недопущення шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин , гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд;

• охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

• запобігання необґрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;

• запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод;

• додержання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Рідкісні геологічні відшарування, мінералогічні утворення, палеонтологічні об’єкти та інші ділянки надр, які становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошені у встановленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду. У разі виявлення при користуванні надрами рідкісних геологічних відшарувань і мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об’єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі надр згідно з українським законодавством зобов’язані зупинити роботи на відповідній ділянці і повідомити про це заінтересовані державні органи.

Жоден з видів промисловості не має такої комплексної негативної дії на навколишнє природне середовище, як гірниче виробництво. Будівля і експлуатація вугледобувних підприємств супроводжується видачею на поверхню порід, деформуванням вміщуючих гірничих масивів, викидами пилу і шкідливих газів, відкачкою кислих шахтних вод, забрудненням поверхневих, ґрунтових і підземних вод, покрівлі і атмосфери. В зонах багатолітніх розробок утворюються депресійні воронки, міліють і зникають річки, затопляються або заболочуються підроблені місцевості.