- •Передмова
- •Програма
- •Вступ. Витоки українського народу
- •Тема.Київська Русь, її піднесення. Втрата політичної єдності Київської Русі та державності
- •Тема. Українські землі у складі іноземних держав (хіv-XVI ст.) Козацтво та його місце в системі соціально-економічних та політичних відносин в Україні (XV- I пол. Хvіі ст.)
- •Тема. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б. Хмельницького. Формування української держави в ході української національної революції хvіі ст.
- •Тема. Україна в другій половині хvіі ст. “Руїна”: її соціально-політична сутність та наслідки
- •Тема. Гетьманщина у складі Російської імперії. Остаточна ліквідація української державності хvіі-хvііі ст.
- •Тема. Капіталістична еволюція України у складі Австро-Угорської та Російської імперії, її особливості у хіх столітті
- •Тема. Україна на початку хх століття. Українська національно-демократична революція. 1917 – 1920 рр.
- •Тема. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1939 рр.)
- •Тема. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.)
- •Тема. Становище України в повоєнний період (1945 - 1953 рр.)
- •Тема. Соціально-економічний розвиток України в умовах “відлиги” та в період загострення кризи радянської системи (1954-1985 рр.)
- •Тема. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний та економічний розвиток України в умовах незалежності
- •«Історія України»
- •Основні етапи державного розвитку Київської Русі
- •Тема 2. Суспільно-політичні процеси в Україні та її соціально-економічне становище у другій половині XIV – першій половині xvіі ст. ( 2 години)
- •Тема 3. Національно-визвольна війна українського народу середини xvіі ст. Під проводом б. Хмельницького. Українська козацька держава та її характерні ознаки ( 2 години )
- •Тема 4. Суспільно-політичне становище України у xvііі ст. Остаточна ліквідація української державності (2 години)
- •Тема 5. Особливості капіталістичного розвитку українських земель у хіх столітті ( 2 години)
- •Тема 6. Українська національно-демократична революція (1917-1920 рр.) (2 години) План
- •Тема 7. Україна в 20 – 30 роки хх століття ( 2 години)
- •Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.) (2 години)
- •Тема 9. Соціально-економічний розвиток України у повоєнні роки (1946-1953 рр.) (2 години)
- •Тема 10. Соціально-економічний розвиток України в умовах “відлиги” та в період загострення кризи радянської системи (1954-1985 рр.) (2 години)
- •Тема 11. Відродження незалежності України. Суспільно-політичний та економічний розвиток України кінця хх – початку ххі ст. (4 години)
- •Питання до рейтингового контролю з курсу «Історія України» Перша контрольна робота
- •Друга контрольна робота
- •Карта самостійної роботи студента
- •З дисципліни: і с т о р і я у к р а ї н и
- •Для студентів денної форми навчання всіх спеціальностей
- •Кількість годин срс згідно з навчальним планом – 60 годин
- •Завдання для самостійної роботи студента (срс)
- •Завдання для індивідуальної роботи
- •Виконання індивідуального завдання з теми:
- •Типові питання для підготовки до іспиту з курсу «Історія України»
- •Критерії екзаменаційного виміру знань студентів з курсу «Історія України»
- •Критерії
- •Оцінювання знань студентів
- •В умовах рейтингової системи
- •З курсу «Історія України»
- •Рекомендована література
Тема 7. Україна в 20 – 30 роки хх століття ( 2 години)
План
Міжнародно-правовий статус УСРР на початку 20-х рр. Нова економічна політика та її здійснення в Україні. 1921-1928 рр.
Утвердження тоталітарного режиму в Україні. Голодомор 1932-33 рр. та його трагічні наслідки.
Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30 рр.
Методичні рекомендації
Розглядаючи перше питання семінарського заняття, важливо визначити дійсні причини переходу більшовиків до нової економічної політики, її зміст, показати особливості, реальну практику і наслідки її здійснення в Україні.
Як відомо, нову економічну політику було запроваджено у 1921 р. Вона базувалася на відносно широкому використанні ринкових механізмів і стимулів. Х з’їзд РКП(б) у березні 1921 р. прийняв постанову «Про заміну розкладки натуральним податком». Будучи комплексом заходів перехідного періоду, нова економічна політика включала: заміну продрозкладки продподатком; використання товарно-грошових відносин; формування інфраструктури ринку; кооперування трудящих; запровадження госпрозрахунку, особистої зацікавленості трудівника у результатах праці; тимчасовий допуск капіталістичних елементів в економіку. Наукові основи нової економічної політики розроблялися українськими вченими-економістами С. Солнцевим, Г. Тіктіним, Т. Осадчим, А. Бориневичем та ін.
Однак з другої половини 20-х років поступово почали змінюватися головні принципи економічної політики, що потребувало застосування інших методів управління економікою. НЕП з його спрямованістю на госпрозрахунок, матеріальні стимули, ініціативу людей підмінявся командно-адміністративною системою керівництва. В період хлібозаготівельної кризи 1927-1928 рр. нову економічну політику було остаточно відкинуто, хоча завдяки НЕПу було відновлено господарство, зруйноване за роки війни, зросло промислове та сільськогосподарське виробництво, пожвавилася торгівля і товарообмін, була знята соціальна напруга. Проте НЕП базувався на протилежностях і ті галузі важкої промисловості, які залишалися під контролем держави, значно відставали.
Розкриваючи друге питання, необхідно зазначити, що індустріалізація в Україні, збігаючись із загальносоюзними тенденціями, мала цілий ряд особливостей: вкладання у промисловість республіки, особливо у початковий період, значної частини коштів; зведення в Україні у роки перших п’ятирічок більшості запланованих промислових об’єктів; нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу республіки; поява у промисловості України нових галузей; витіснення приватного сектора в економіці України йшло вищими темпами, ніж у СРСР у цілому. У результаті індустріалізації Україна з аграрної перетворилася на індустріальну країну.
Однак форсована індустріалізація стимулювала появу негативних тенденцій в економіці: домінуюче становище виробництва засобів виробництва; побудова й реконструкція підприємств-монополістів; незавершене будівництво багатьох об’єктів через нестачу сировини, палива, обладнання, робочої сили; нерівномірне формування промислового потенціалу України; централізація економіки.
Переходом до політики суцільної колективізації у 1929 р. покладено початок кардинальним змінам у сільському господарстві. При цьому були визначені надзвичайно жорсткі строки. Основною формою об’єднання селян стала сільськогосподарська артіль, яка пізніше увійшла в історію СССР під назвою “колгоспи”. Проголосивши політику суцільної колективізації, радянська влада почала насильно заганяти селян до колгоспів. Насильницька колективізація зруйнувала продуктивні сили села, призвела до страшних людських втрат, голодомору 1932-1933 рр.
Зробити висновок, що розвиток народного господарства України у 1928-1939 рр. свідчить про те, що саме в ці роки в нашій країні формувалася адміністративно-командна система управління. У період становлення командної системи управління на зміну товарно-грошовим, ринковим відносинам прийшла жорстока система централізації, яка відобразилась в абсолютизації ролі держави в господарському житті, ліквідації свободи і самостійності товаровиробника, зміцненні основ тоталітарного режиму, невід’ємною частиною якого став репресивний апарат.
Питання для самоконтролю
У чому сутність нової економічної політики 1921-1928 рр.?
Коли і чому більшовицьке керівництво вдалося до політики коренізації і в чому її сутність?
Опишіть процеси модернізації економіки та сутність політки індустріалізації в Україні.
Покажіть становище західноукраїнських земель у міжвоєнний період.