4. Економія витрат за рахунок удосконалення організації виробництва

і праці.

а) економія витрат за рахунок поглиблення спеціалізації виробництва і расширення кооперованих зв’язків (передача виробництва окремих вузлів, деталей, лиття на другі підприємства):

Е = (( С - (Ц + Тр) * Q₁

де: С – виробнича собівартість вузла, деталі, лиття, що передається для виробництва іншим підприємствам; Ц - ціна, по якій вузол, деталь чи лиття буде поступати по кооперації від інших підприємств; Тр – транспортні витрати на один вузол, деталь які будуть поступати по кооперації від інших підприємств; Q₁ - кількість вузлів, деталей, лиття, яка буде отримана по кооперації від других підприємств до кінця року.

б) економія витрат за рахунок вивільнення працівників, які знаходяться на почасовій оплаті праці:

С

Е = Л х Ф ( 1 + ------ ) х М,

100

де Л - кількість працівників, що вивільнюються; В - середньомісячна заробітна плата одного працівника даної категорії; С - установлений процент відрахувань на соціальні заходи; М – кількість місяців роботи від початку введення заходу до кінця року.

Зведений розрахунок змін витрат на гривну товарної продукції по техніко-економічним факторам

Після розрахунків впливу техніко-економічних факторів складається зведений розрахунок зниження витрат на гривну товарної продукції. Цей процес підрозподіляєтся на ряд етапів.

1. Витраты на 1 грн. ТП в базисному році (Зб):

Зб = Сб / ТПб

2. Собівартість товарної продукції планового року в цінах і умовах базисного року:

С^бп.б. = Зб * ТП^бп

3. Собівартість товарної продукції планового року в умовах планового року і базисних цінах:

С^бп.п. = С^бп.б. +Е

4. Собівартість товарної продукції планового року в умовах і цінах планового року:

Сп = С^бп.п. +(-) ΔС(ц)

5. Товарна продукція планового року в планових цінах:

ТПп = ТП^бп +(-) ΔТП(ц)

6. Витрати на 1 грн. ТП в плановому році (з урахуванням впливу техніко-економічних умов і змін цін на готову продукцію і матеріальні ресурси):

Зп = Сп / ТПп

7. Зміна витрат на 1 грн. ТП в плановому році:

Зб - Зп

ΔЗ = -------------- х 100%

Зб

Методика калькуляції собівартості окремих видів продукції

Калькуляція собівартості продукції заключається у відношенні прямих та непрямих затрат (згрупованих по калькуляційним статтям) на собівартість одиниці окремих видів продукції. Для складення планових калькуляцій необхідно підготувати специфікації на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, а також ряд кошторисів комплексних непрямих витрат.

Порядок віднесення прямих витрат

1. Прямі матеріальні витрати розподіляються на собівартість окремих видів продукції (одиниці продукції) на основі планових норм витрат, специфікацій, тарифів і цін з урахування всіх витрат по заготовці і доставці сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів і палива ( що йде на технологічні цілі) на склад підприємства. Зворотні відходи (відходи матеріалів, які ще можуть бути використані самим підприємством в якості матеріалів, палива, на інші виробничі потреби або реалізовані на сторону) виключаються із вартості прямих матеріальних витрат.

2. В статтю «Основна заробітна плата виробничих робочих» включається заробітна плата виробничих робочих, які безпосередньо беруть участь у виготовленні продукції. Дані витрати відносяться на собівартість методом прямого рахунку, виходячи з технологічної трудомісткості продукції, почасових тарифних ставок виробничих робочих, індивідуальних і комплексних відрядних розцінок.

3. В статтю «Додаткова заробітна плата виробничих робочих» включаються виплати, передбачені законодавством про працю і колективними угодами. Дані витрати включаються в собівартість окремих виробів пропорційно основній заробітній платі виробничих робочих.

4. Відрахування на соціальні заходи визначаються у відповідності з встановленою нормою в процентах до витрат на основну і додаткову заробітну плату виробничих робочих.

5. Кошторис витрат на підготовку і освоєння виробництва нової продукції складається по кожному виду продукції, що освоюється. Сюди включається частини витрат по проектуванню продукції, технологічній підготовці виробництва, проведенню дорозвідкових і вскришних робіт (в добувній промисловості), що відносяться на собівартість продукції. Дані витрати називають витратами майбутніх періодів. Друга частина витрат по освоєнню виробництва продукції покривається за фонду розвитку виробництва.

Витрати майбутніх періодів включаються в собівартість продукції методом прямого рахунку протягом встановленого строку їх покриття з початку їх серійного або масового випуску, виходячи з кошторису цих витрат і кількості продукції, що випускається в цьому періоді.