Методика калькуляції собівартості окремих видів продукції

Калькуляція собівартості продукції заключається у відношенні прямих та непрямих затрат (згрупованих по калькуляційним статтям) на собівартість одиниці окремих видів продукції. Для складення планових калькуляцій необхідно підготувати специфікації на сировину, матеріали, покупні комплектуючі вироби і напівфабрикати, а також ряд кошторисів комплексних непрямих витрат.

Порядок віднесення прямих витрат

1. Прямі матеріальні витрати розподіляються на собівартість окремих видів продукції (одиниці продукції) на основі планових норм витрат, специфікацій, тарифів і цін з урахування всіх витрат по заготовці і доставці сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів і палива ( що йде на технологічні цілі) на склад підприємства. Зворотні відходи (відходи матеріалів, які ще можуть бути використані самим підприємством в якості матеріалів, палива, на інші виробничі потреби або реалізовані на сторону) виключаються із вартості прямих матеріальних витрат.

2. В статтю «Основна заробітна плата виробничих робочих» включається заробітна плата виробничих робочих, які безпосередньо беруть участь у виготовленні продукції. Дані витрати відносяться на собівартість методом прямого рахунку, виходячи з технологічної трудомісткості продукції, почасових тарифних ставок виробничих робочих, індивідуальних і комплексних відрядних розцінок.

3. В статтю «Додаткова заробітна плата виробничих робочих» включаються виплати, передбачені законодавством про працю і колективними угодами. Дані витрати включаються в собівартість окремих виробів пропорційно основній заробітній платі виробничих робочих.

4. Відрахування на соціальні міри визначаються у відповідності з встановленою нормою в процентах до витрат на основну і додаткову заробітну плату виробничих робочих.

5. Кошторис витрат на підготовку і освоєння виробництва нової продукції складається по кожному виду продукції, що освоюється. Сюди включається частини витрат по проектуванню продукції, технологічній підготовці виробництва, проведенню дорозвідкових і вскришних робіт (в добувній промисловості), що відносяться на собівартість продукції. Дані витрати називають витратами майбутніх періодів. Друга частина витрат по освоєнню виробництва продукції покривається за фонду розвитку виробництва.

Витрати майбутніх періодів включаються в собівартість продукції методом прямого рахунку протягом встановленого строку їх покриття з початку їх серійного або масового випуску, виходячи з кошторису цих витрат і кількості продукції, що випускається в цьому періоді.

Порядок розподілу непрямих витрат

6. Витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання (ВУЕМО) можуть розподілятися 3-ма способами.

а) на спеціалізованих виробництвах, що випускають тільки один вид продукції, ВУЕМО розподіляються методом прямого рахунку;

б) на підприємствах, що випускають продукцію з однаковими (приблизно рівними) рівнями механізації виробництва і структурою машиноемності продукції, ВУЕМО можуть розподілятися у відповідності з рекомендаціями СБО 16 «Витрати»:

0. пропорційно сумі основної зарплати виробничих робочих;

1. пропорційно прямим витратам на оплату праці;

2. пропорційно прямим матеріальним витратам;

3. пропорційно всій сумі прямих витрат на одиницю продукції.

в) на підприємствах, що випускають продукцію з різним рівнем механізації виробництва і/чи різноманітною структурою машиноємності продукції ВУЕМО повинні розподілятися на основі кошторисних ставок. Останні розраховуються на основі:

• машинного часу (в розрізі окремих груп обладнання), що витрачається на виготовлення одного виробу;

• вартості однієї машино-години (верстато-години) відповідного обладнання.

Свуео = Σ (Тij * Вгi),

Тij - нормативні витрати машинного часу i-ой групи обладнання, що затрачується на виготовлення одного j-го виробу; Вгi - вартості одної машино-години обладнання i-ой групи.

7. Загальновиробничі витрати. Якщо підприємство (цех) випускає один вид продукції, то ЗВВ будуть прямими витратами і не потребують розподілу по видам продукції. В других випадках необхідно вибрати базу розподілу (СБО 16 «Витрати»).

8. Адміністративні витрати розподіляються аналогічно загальновиробничим витратам.

9. Витрати на збут. Частина витрат, пов’язаних із збутом продукції, являються прямими (тобто можуть бути віднесені до конкретних видів продукції) і розподіляються методом прямого рахунку. Друга частина, яка відноситься до непрямих витрат, розподіляється пропорційно виробничій собівартості одиниці продукції.