Порівняння електронних грошей і наявних

Порівняння	Легітимність	Анонім- ність	Входження до складу грошових агрегатів	Матеріаль-ність	Мікро-платежі	Контроль ЦБ
Електронні гроші	+/ -	+/ -	+/ -	-	+	+/ -
Наявні	+	+	+	+	+	+

Електронні платіжні системи в інтернету служать для проведення швидких і безпечних розрахунків між численними його користувачами: клієнтами, маркетами, різними довідковими бюро. Сьогодні на українському ринку платіжних технологій існують практично всі аналоги світових систем інтернет - платежів.

Готівково-грошовий оборот являє собою частину сукупного грошового обігу з використанням готівки як засіб звертання і засоби платежу. Наявний грошовий обіг включає всі платежі готівкою за визначений період часу (місяць, квартал, рік).

В Україні готівково-грошовий оборот, на відміну від держав з розвитий економікою, займає понад 40% сукупного грошового обігу. Це обумовлено наступними причинами:

- по-перше, в умовах хитливої економіки більшість суб'єктів господарської діяльності і населення воліють мати готівка;

- по-друге, у тіньовій економіці готівково-грошовий оборот важко контролюючим, тому розрахунки готівкою дозволяють ухилятися від податків і здійснювати інші незаконні дії;

- по-третє, нерозвиненістю кредитної системи країни.

Між готівково-грошовими та безготівковими обігами існує взаємозв’язок: гроші постійно переходять з однієї сфери в іншу

Грошовий обіг в Україні формується з окремих каналів руху грошей, головним організатором якого виступає банківська система.

НБУ та комерційними банками

банками другого рівня

підприємствами та організаціями

банками та населенням

підприємствами, організаціями та населенням

фізичними особами

банками та фінансовими інститутами різного значення

Фінансовими інститутами різного значення та населенням

Сучасний грошовий обіг в Україні має визначені особливості.

Обслуговування переважно ринкових відношень в господарстві і тільки в незначній частині - розподільчі відношення

Відсутнє чітке законодавчий розподіл між безготівковими та готівковими грошовими обігами

служить об’єктом прогнозного планування господарством , комерційними банками, юридичними та фізичними особами

Функціонує в умовах існування різних форм власності

децентралізований — його вихідний та заключний етап, які розсредоточені в різних комерційних та державних банках

Безготівкові та готівкові грошові обороти тісно зв’язані один з одним

Емісію безготівкових грошей здійснюється система комерційних банків, НБУ; емісію готівкових грошей - НБУ

2. Грошова маса і грошові агрегати

Єдність грошей у наявній і безготівковій формі дозволяє них розглядати як загальну величину – грошової маси.

У сучасній економічній літературі існують різні підходи до визначення структури грошової маси, її ролі і місці в системі економічного регулювання.

Під грошовою масою розуміють сукупність купівельних, платіжних і накоплених засобів (всі готівкові і безготівкові гроші), обслуговуючих економічні зв’язки і приналежних населенню, господарюючим суб’єктам, державі

Грошова маса в звертанні характеризується величиною грошових агрегатів (М), склад і число яких значно розрізняються в окремих країнах. Під грошовими агрегатами розуміються вимірники (показники) грошової маси.

Грошовий агрегат – специфічне поєднання ліквідних фінансових активів, що відрізняються

друг від друга ступенем ліквідності і що є

альтернативними вимірювачами об’єму і структури грошової маси в державі

Принцип побудови агрегатів заснований на тім, що грошові кошти можна ранжировать від абсолютно ліквідних до абсолютно неліквідних і потім, послідовно приєднуючи до найбільш ліквідних засобів менш ліквідні, можна одержати відповідно показники М1, М2, М3 ... Мn. Кожен наступний показник маси включає попередній плюс новий елемент грошової маси по ступені ліквідності.

В останні роки Центральні банки приділяють велику увагу темпам приросту грошової маси в обороті, використовуючи так називане таргетирование грошової маси – установлення верхньої і нижньої границь змін грошових агрегатів на визначений період часу. У США і Німеччині таргетирование було використано на початку 70 років ХХ століття, у Канаді – у 1975 році, у Франції й в Англії – у 1977 р., у Японії – у 1978 р.

Національний Банк України у своїй практичній роботі використовував з 1993 року три грошових агрегати: М0, М1, М2.

З 1995 року Національним банком України став використовуватися при визначенні грошової маси четвертий агрегат – М3. (мал. 3.2).