Дія банківського мультиплікатора

Тыс.грн.

Банки	Отримані резерви (нові депозити)	Обов'язковий (нормативний) резерв	Надлишковий резерв	Знову створені платіжні засоби
А	10	1,0	9,0	9,0
Б	9	0,9	8,1	8,1
У	8,1	0,81	7,29	7,29
Інші банки разом	72,9	7,29	65,61	65,61
Разом по банківській системі в цілому	100	10	90	90

З таблиці видно, що надлишкові резерви які втрачає окремий банк, здійснюючи відповідні інвестиції, не втрачає банківська система в цілому. Крім того, банківська система багаторазово (у нашому прикладі в 10 разів) збільшує депозитні ресурси з 10 тисяч гривень до 100 тис. гривень. На основі 9 тисяч гривень надлишкових резервів, отриманих банківською системою, система комерційних банків у цілому здатна надати позичку в розмірі 90 тисяч гривень.

При цьому відбувається нескінченний переклад депозитів від одного банку до іншого, але з кожним разом ресурс в окремих банків скорочується.

Фактичний грошовий мультиплікатор представляє собою відношення грошової маси (пропозиція грошей) до грошової бази і відображає практичну реалізацію можливостей банківської системи по мультиплікативному розширенню грошової маси

Величина фактичного грошового мультиплікатора визначається по формулі:

Ms (M1, M2, M3)

м' = -і-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і-і- ,

У

де Мs – пропозиція грошей, вимірювана агрегатами M1, M2, M3;

В - грошова база.

Тоді, пропозиція грошей можна відбити в наступному виді:

Ms = м' × У

Грошову базу можна визначити як суму наступних складових:

У = M0 + R ,

де R – резерви (обов'язкові + надлишкові);

M0 – готівка.

Пропозиція грошей можна визначити як суму наступних складових :

Ms(M1) = M0 + D ,

де M0 – готівка;

D - депозити до запитання.

Виходячи їхніх представлених залежностей, величину фактичного грошового мультиплікатора можна визначити по формулі:

M0 +D

m` = ------------------

M0 + R

Поділяємо почленно чисельник і знаменник рівняння на D:

M0 + D

D D Kд + 1

м' = ------------------ = ---------------,

M0 + R Kд + Kp

D D

де Кд – коефіцієнт депонування, що визначається відношенням готівки до депозитів. Величина Кд визначається головним чином поводженням фізичних і юридичних осіб, що вирішують у якій пропорції будуть знаходиться М0 і D.

Кр – коефіцієнт (норма) ефективного резервування, що визначається відношенням резервів до депозитів. Величина коефіцієнта залежить від норми обов'язкових резервів, установлений Центральним банком і від норми (величини) надлишкових резервів, що комерційні банки створюють понад необхідну суму.

Модель пропозиції грошей має такий вигляд:

Kq + 1

Ms = -і-і-і-і-і-і-і- ? У

Kq + Kp

Таким чином, пропозиція грошей прямо залежить від величини грошової бази і грошового мультиплікатора (мультиплікатора грошової бази), що показує, як зміниться пропозиція грошей при збільшенні В на одиницю.

Збільшення Kд і норми обов'язкового резервування зменшує грошовий мультиплікатор.

І етап: початкова модифікація грошової бази шляхом зміни зобов’язань Центрального банку перед банківською системою, фізичними і юридичними особами ( вплив на величину резервів і величину наявності)

ІІ етап: наступні зміни пропозиції грошей через процес мультиплікації в системі комерційних банків