- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •18. Якщо аналіз, спрямований на розробку рекомендацій, що сприяють досягненню поставленої мети, то це:
- •19. Позитивна економічна теорія вивчає:
- •Тема 2. Ринкова організація: зміст та структура
- •1. Економічною системою називають:
- •2. Ринкова система – це:
- •3. Керуючись питанням „для кого виробляти?", підприємці повинні враховувати в першу чергу:
- •Тема 5. Аналіз поведінки споживача
- •25. Коли ціна товару збільшується, ефект заміщення означає:
- •Тема 6. Мікроекономічна модель фірми
- •Тема 7. Витрати виробництва та прибуток фірми
- •Тема 8. Модель фірми в умовах досконалої конкуренції
- •Тема 9. Модель фірми в умовах недосконалої конкуренції
- •11. Монополіст, прагнучий максимізувати прибуток, повинен вибрати такий об'єм виробництва і продажу при якому:
- •Тема 10. Ринки факторів виробництва
- •10.1. Ринок праці
- •10.2. Ринок капіталу
- •10.3. Ринок землі
- •Тема 11. Загальна рівновага та ефективність
- •Коректор: а. О. Ковальова
Тема 5. Аналіз поведінки споживача
ТЕСТИ
Укажіть єдину правильну відповідь
1. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач прагне максимізувати:
а) різницю між загальною і граничною корисністю;
б) загальну корисність;
в) середню корисність;
г) граничну корисність;
д) кожну з названих величин.
2. Принцип раціональності поведінки людини означає, що остання в своїй діяльності:
а) турбується тільки про задоволення власних потреб;
б) бажає досягти підвищення суспільного добробуту;
в) намагається максимізувати корисність;
г) усі відповіді правильні;
д) правильної відповіді немає.
3. Щоб опинитися у стані рівноваги, споживач повинен:
а) не купувати неякісні товари;
б) бути впевненим, що ціни усіх придбаних ним товарів пропорційні загальним корисностям;
в) урівноважити граничні корисності останніх одиниць придбаних ним товарів;
г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;
д) розподілити доход таким чином, щоб остання гривня, витрачена на купівлю будь-якого товару, принесла такий же приріст корисності, як і гривня, витрачена на купівлю іншого товару.
4. Одне з наступних тверджень неправильне, Укажіть його:
а) кожна точка на кривій байдужості означає комбінацію двох товарів;
б) кожна точка на бюджетній лінії означав комбінацію двох товарів;
в) усі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень задоволення потреб;
г) усі точки на бюджетній лінії відбивають однаковий рівень доходу;
д) усі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень доходу.
5. Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що споживач,
який вважає набір К привабливішим за М, а набір М привабливішим за Н:
а) віддасть перевагу набору К перед набором Н;
б) віддасть перевагу набору Н перед набором К;
в) буде байдужим між цими виборами;
г) не може зробити вибору без інформації про рівень його доходу;
д) правильної відповіді немає.
6. Нахил кривої байдужості в кожній її точці є геометричною інтерпретацією:
а) спадної граничної норми заміщення;
б) альтернативних витрат виробництва одного з двох товарів;
в) межі бюджетного простору;
г) граничної норми заміщення одного товару іншим товаром;
д) комбінацій двох товарів, що мають однакову корисність для споживача.
7. Якщо споживач обирає комбінацію товарів, яка представлена точкою торкання бюджетної лінії і кривої байдужості, то він:
а) максимізує граничну корисність;
б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;
в) не повністю використовує свій бюджет;
г) використовує свій бюджет нераціонально;
д) усі відповіді неправильні.
8. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється:
а) його бажаннями та розмірами доходу;
б) лише цінами товарів, які він купує;
в) бажаннями, розмірами доходу споживача та цінами товарів, які він купує;
г) лише його бажаннями;
д) цінами товарів, які купує споживач, та розмірами його доходу.
9. Збільшення доходу споживача графічно виражається у:
а) зміні нахилу бюджетної лінії;
б) паралельному зрушенні бюджетної лінії ліворуч;
в) паралельному зрушенні бюджетної лінії праворуч;
г) зменшенні нахилу бюджетної лінії;
д) збільшенні нахилу бюджетної лінії.
10. Рівновага споживача на карті байдужості - це:
а) будь-яка точка на найвищій з кривих байдужості;
б) будь-яка точка на бюджетній лінії;
в) будь-яка точка у просторі, обмеженому бюджетною лінією;
г) точка дотику бюджетної лінії до кривої байдужості;
д) будь-яка точка поза бюджетною лінією.
11. Розкриває суть поняття «гранична норма заміщення» такий варіант:
а) відношення, в якому споживач готовий замінювати одне благо на інше;
б) кількість, на яку споживання одного блага повинно бути збільшено, щоб компенсувати споживачу втрату корисності від скорочення споживання іншого блага на одну одиницю;
в) відношення цін двох товарів в точці оптимуму споживача;
г) усі відповіді правильні;
д) правильні відповіді б) і в).
12. Якщо ціна товару Х складає 12 грн., а ціна товару У – 3 грн., то споживач в умовах обмеженого бюджету досягне рівноваги, коли відношення граничної корисності товару У до граничної корисності товару Х буде дорівнювати:
а) 4;
б) 1/6;
в) 1/4;
г) 1/3;
д) – 0,25.
13. Якщо гранична норма заміщення блага У благом Х протягом усієї кривої байдужості дорівнює – 2/3, це означає, що:
а) ці два блага є абсолютними субститутами;
б) ці два блага абсолютно доповнюють один одного;
в) крива байдужості, яка відбиває набори з цих двох благ характеризується спадною граничною нормою заміщення;
г) крива байдужості, яка відбиває набори з цих двох благ, має випуклість відносно до початку координат;
д) крива байдужості, яка відбиває набори з цих двох благ має вигляд вертикальної лінії.
14. У стані рівноваги раціональний споживач споживає 2 кг помідорів за ціною 3 грн. і 4 кг груш за ціною 5 грн. Чому дорівнює для нього гранична норма заміщення груш помідорами?
а) 2/4;
б) 4/2;
в) 3/5;
г) 5/3.
д) 1/2.
15. Положення бюджетної лінії не зміниться, якщо:
а) ціни двох товарів знизяться, а доход у тій же пропорції зросте;
б) ціна товару Х знизиться у стільки разів, у скільки ціна товару Y зросте за незмінного доходу;
в) ціни і доход зміняться в одному напрямку і в однаковій пропорції;
г) ціна товару Х зросте на стільки ж, на скільки знизиться ціна товару У за незмінного доходу;
д) правильної відповіді немає.
16. Споживчий вибір є оптимальним, якщо:
а) в межах бюджетного обмеження споживач обирає такий набір товарів, для якого відношення граничних корисностей благ дорівнює відношенню їхніх цін;
б) споживач задовольняє усі свої потреби;
в) споживач максимізує граничну корисність у межах свого бюджету;
г) споживач купує товари в межах свого бюджету за найнижчими цінами;
д) споживач максимізує загальну корисність.
17. Рента споживача – це сума грошей:
а) яка не потрібна споживачу;
б) яку держава забирає у споживача за допомогою податків;
в) яку виграє споживач із-за різниці між ціною, яку він готовий заплатити,
і ринковою ціною товару;
г) яку споживач бажає віддати тим фірмам-виробникам, у яких
найбільш високоякісна продукція;
д) усі відповіді правильні.
18. Якщо для обраного споживачем кошика МUX /МUу=9, а Рх/Ру=7, то:
а) споживач знаходиться у стані рівноваги;
б) для досягнення рівноваги споживачу слід купувати більше товару Х і менше товару У;
в) для досягнення рівноваги споживачу слід купувати більше товару У і менше товару Х;
г) споживач не має стимулу для зміни структури споживання.
д) правильної відповіді немає.
19. Щоб опинитися у стані рівноваги, споживач повинен:
а) бути впевненим, що ціни куплених ним товарів пропорційні сукупній корисності;
б) не купувати недоброякісних товарів;
в) розподілити доход таким чином, щоб остання гривня, витрачена на придбання будь-якого товару, надавала йому однакову граничну корисність;
г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;
д) досягти максимального задоволення своїх потреб.
20. Після зміни доходу та ринкових цін благ споживач знову досягає стану рівноваги. У новому рівноважному кошику граничні корисності усіх благ стали нижчими, ніж були в початковому. Уподобання споживача не змінилися. Можна стверджувати, що:
а) добробут споживача знизився;
б) добробут споживача підвищився;
в) доход споживача зменшився;
г) доход споживача не змінився;
д) доход споживача підвищився.
21. Для споживача товари Х і Y є абсолютними замінниками в пропорції 1:1, ціна товару Х - 1 грн., а товару Y - 1,5 грн. Споживач максимізує користь, якщо:
а) гранична норма зміни товару Х товаром У становить 2/3;
б) споживач витрачає весь свій дохід на товар Х;
в) споживач витрачає весь свій дохід на товар У;
г) гранична норма заміни товару Х товаром У становить 3/2;
д) споживач витрачає свій дохід у пропорції 1:1.
22. Готовність купувати додаткові одиниці товару тільки за нижчою ціною найкраще пояснює:
а) ефект заміщення;
б) еффект доходу;
в) закон спадної граничної корисності;
г) закон пропозиції;
д) закон попиту.
23. Ефект доходу виникає у зв'язку з тим, що:
а) зниження ціни товару збільшує (при інших рівних умовах) реальний дохід споживача; б) підвищення ціни товару збільшує номінальний дохід споживача;
в) зниження ціни товару (за інших рівних умов) зменшує реальний дохід споживача;
г) зниження ціни товару збільшує попит на цій товар;
д) усі відповіді неправильні.
24. Ефект заміщення – це зростання попиту на товар, яке викликане: а) зміною загального рівня цін на усі товари;
б) зміною в смаках споживачів;
в) зміною в реальному доході, викликаному зниженням цін на придбані товари;
г) зміною споживання даного товару;
д) усі відповіді неправильні.