Кїнословник-Мисливскїі
.pdf
|
|
|
|
|
|
машини |
ставляться так, |
щоб, |
||
ДИСТРИБ'ЮТОР |
[англ. |
сидячи в них, було зручно ба |
||||||||
Distributor |
— |
розподільник, |
чити те, що відбувається на гі |
|||||||
прокатник] — дистриб'ютори — |
гантському екрані. В автомобілі |
|||||||||
власники |
ліцензії |
на прокат |
встановлюється репродуктор, а |
|||||||
кінотворів |
— |
важлива |
ланка |
якщо на вулиці холодно — елек |
||||||
просування кінокартин від ви |
тричний рефлектор. У великих |
|||||||||
робника (студій) до споживача |
кінопаркінгах на 500 і більше |
|||||||||
(кінотеатрів, телемереж, |
віде- |
машин |
встановлюються |
два |
||||||
оринків |
тощо). Дистриб'ютор |
або три екрани. Дітей можна |
||||||||
займається |
також |
рекламою |
доручити кваліфікованій вихо |
|||||||
фільму |
(в |
обумовлених |
про |
вательці, |
яка опікуватиметься |
|||||
порціях з власником фільму). |
ними у спеціально обладнаному |
|||||||||
Прибуток від прокату ділиться |
залі з іграшками. Тут же діє рес |
|||||||||
з кіновиробником |
на підставі |
торан, з якого в машини прино |
||||||||
договорів. |
|
|
|
|
сять гарячі страви. Якщо фільм |
|||||
|
|
|
|
|
|
викликає |
нудьгу, |
можна |
ви |
|
ДРАЙВІН [англ. Drive-in- |
мкнути репродуктор, щоб звук |
|||||||||
«заїжджай усередину» — |
кіно |
не заважав розмовляти і вечеря |
||||||||
театри для автомобілістів] — кі- |
ти. Кінопаркінги створюють об |
|||||||||
нопаркінги з'явилися на півдні |
становку, що найбільш нагадує |
|||||||||
і на заході США, тобто всюди, |
домашні |
умови, |
де |
від глядача |
||||||
де цьому сприяють кліматичні |
не вимагається |
ніяких зусиль. |
||||||||
умови. Вони являють собою ве |
Ця обстановка має всі переваги |
|||||||||
личезний майданчик, на якому |
клубу і ресторану. |
|
|
«ЕММІ» [англ. Emmy] — пре стижна американська премія за телевізійні фільми.
«ЗОЛОТИЙ ГЛОБУС» [англ. Golden Globe Awards]
— голлівудська кінопремія. З 1944 року щорічна премія Золо тий глобус нагороджує фільми та кінематографістів у тринад цяти номінаціях і є своєрідною генеральною репетицією перед участю церемонії «Оскара». Див. «Оскар».
259
258
ІНДИЧКА [англ. Turkey] - погано зроблені фільми, що за своїми художніми і профе сійними показниками не до тягують до стандартів «серед нього кіно». Подібні фільми, як
правило, мають погані касові збори. Див. «Бомба».
ІКСЧЕНДЖ [англ. Exchan ge — обмін] — прокатна конто ра, що забезпечує кінофільма ми тих, хто їх демонструє.
|
|
|
|
|
|
вчительські і т. д. Виникла не |
|||||
КІНОКЛУБ |
[англ. |
Film |
обхідність |
координації роботи |
|||||||
Club] — масова організація кі |
кіноклубів. У зв'язку з цим були |
||||||||||
ноглядачів |
і любителів |
кіно |
створені |
спочатку |
|
національ |
|||||
мистецтва. |
Кіноклуби |
фінан |
ні федерації, а в |
1947 р. Між |
|||||||
суються за рахунок членських |
народна федерація |
кіноклубів |
|||||||||
внесків. Діяльність кіноклубів |
(МФКК). До її складу входить |
||||||||||
полягає в організації кінопере- |
понад |
ЗО |
країн. |
Національні |
|||||||
глядів, лекцій, |
дискусій. Пер |
федерації |
великих |
|
країн |
об'єд |
|||||
ший |
кіноклуб |
«Друзі |
сьомого |
нують сотні кіноклубів кожна. |
|||||||
мистецтва» |
виник у |
Франції |
Див. |
«Міжнародна |
федерація |
||||||
в 1920 р. за ініціативою фран |
кіноклубів». |
|
|
|
|||||||
цузького кінокритика Р. Ка- |
|
|
|
|
|
|
|||||
нудо, потім під назвою «Сіне- |
КІНОРИНОК |
[англ. |
Film- |
||||||||
клуб» був створений К. режи |
Market] |
|
|
|
|
||||||
сером Л. Деллюком. |
|
|
1. Загальна назва всієї сфери |
||||||||
У 20-і pp. кіноклуби об'єд |
продажів кінопродукції; |
|
|||||||||
нували навколо себе головним |
2. Регулярні спеціалізовані |
||||||||||
чином людей мистецтва. З по |
ярмарки з розповсюдження кі |
||||||||||
явою |
звукового кіно |
(кінець |
нофільмів, де після переглядів |
||||||||
20-х pp.) склався новий тип |
кіновиробники можуть переда |
||||||||||
кіноклубів для роботи з масо |
вати права на показ прокатни |
||||||||||
вим глядачем. Виникали вони |
кам і демонстраторам. |
|
|||||||||
крім Франції і в інших країнах |
|
|
|
|
|
|
|||||
під різними |
назвами: «Фільм |
КІНОФЕСТИВАЛЬ |
[англ. |
||||||||
фройнде» в Німеччині, «Фільм- |
Film-Festival] — огляд, творче |
||||||||||
ліга» в Нідерландах, «Філм арт |
змагання |
творів |
|
кіномисте |
|||||||
гілд» у США і т. д. У багатьох |
цтва — художніх, хронікально- |
||||||||||
великих містах ентузіасти кіно |
документальних, |
науково-по |
|||||||||
почали відкривати спеціальні |
пулярних, |
навчальних, |
спор |
||||||||
кінозали, де демонструвалися |
тивних, |
мультиплікаційних, |
|||||||||
кращі |
фільми |
світового |
кіно |
телевізійних. Проводяться як |
|||||||
мистецтва. Особливо |
розвину |
міжнародні кінофестивалі, так |
|||||||||
лася |
мережа кіноклубів |
після |
і національні та регіональні. |
||||||||
Другої світової війни. З'явилася |
|
|
|
|
|
|
|||||
безліч спеціальних кіноклубів: |
КІНОФІКАЦІЯ |
- у радян |
|||||||||
студентські, |
шкільні, |
дитячі, |
ський |
період система заходів, |
260 |
261 |
спрямованих на розвиток кі |
у |
Великобританії, |
дещо від |
|||||||||||
номережі |
(будівництво |
кіно |
різняється |
від |
американської: |
|||||||||
театрів і створення пересувних |
U (Universal) — для будь-якої |
|||||||||||||
кіноустановок) |
для |
обслугову |
аудиторії; PG — діти допуска |
|||||||||||
вання населення. Нині з роз |
ються у супроводі батьків; 12, |
|||||||||||||
витком відеотехніки |
під |
кіно |
15 і 18 — діти до вказаного віку |
|||||||||||
фікацією слід розуміти розпо |
не допускаються; 18R — діти до |
|||||||||||||
всюдження кінематографічних |
18 років не допускаються (для |
|||||||||||||
засобів з навчальною, виробни |
порнографічних фільмів у спе |
|||||||||||||
чо-технічною, |
дослідницькою, |
ціальних кінотеатрах). У США |
||||||||||||
рекламною та іншою метою. |
отримання рейтингу не є фор |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
мально обов'язковим для філь |
|||||||
КЛАСИФІКАЦІЯ |
|
ФІЛЬ |
му, |
але |
відсутність рейтингу |
|||||||||
МІВ — офіційна класифікація |
сильно |
обмежує |
вірогідність |
|||||||||||
фільмів, |
що |
визначає |
можли |
замовлення |
|
картини |
кіно |
|||||||
вість їх демонстрації для ди |
театрами. |
У |
|
Великобританії |
||||||||||
тячої та |
підліткової |
аудиторії. |
фільм без рейтингу може бути |
|||||||||||
У США |
систему |
рейтингів |
показаний у кінотеатрах лише |
|||||||||||
було введено в 1968 р. і зараз |
за |
рішенням |
органів місцевої |
|||||||||||
вона включає |
такі |
рейтинги: |
влади, що фактично зводиться |
|||||||||||
G (General) |
— |
для |
будь-якої |
до заборони на прокат картин, |
||||||||||
аудиторії; PG (Parental Guidan |
що не отримали рейтингу. Вка |
|||||||||||||
ce) — діти допускаються на роз |
зані рейтинги |
розповсюджу |
||||||||||||
суд батьків; PG-13 — для дітей |
ються також на прокат і продаж |
|||||||||||||
до 13 років потрібен особливий |
відеокасет. |
|
|
|
|
|
||||||||
дозвіл батьків; R (Restricted) — |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
діти до 17 років допускаються |
КЛІРЕНС [англ. Clearance] — |
|||||||||||||
тільки у |
супроводі |
дорослих; |
термін, |
протягом якого |
фільм |
|||||||||
Хабо NC-17 (No Children)- |
може демонструватися тільки в |
|||||||||||||
діти до 17 років не допускають |
даному |
кінотеатрі. На початку |
||||||||||||
ся. Різниця між останніми дво |
століття |
У. Ходкінсон, |
керів |
|||||||||||
ма рейтингами полягає в тому, |
ник кінокомпанії «Парамаунт», |
|||||||||||||
що рейтинг X привласнюється |
установив чітку прокатну сис |
|||||||||||||
відверто порнографічним філь |
тему. Всі кінотеатри, що стали |
|||||||||||||
мам, що демонструються в спе |
клієнтами «Парамаунту», були |
|||||||||||||
ціальних |
кінотеатрах. |
Систе |
поділені на п'ять категорій: пер |
|||||||||||
ма рейтингів, |
запроваджена |
ший екран (великі кінотеатри |
в центрі, на жвавих місцях), які |
янських |
священнослужителів |
|||||||||||
одержували нові фільми відра |
у поганому світлі, на включен |
||||||||||||
зу; другий екран — кінотеатри |
ня у фільми сексуальних сцен, |
||||||||||||
трохи менші, в житлових райо |
поз і жестів, на вживання на |
||||||||||||
нах, |
куди фільми |
надходили |
віть |
м'яких |
богохульственних |
||||||||
пізніше, і так далі. Щоб захис |
виразів, |
на сексуальні стосун |
|||||||||||
тити |
клієнтів |
від |
одночасного |
ки між представниками чорної |
|||||||||
показу одного і того ж фільму |
та білої раси тощо. |
|
|
||||||||||
в сусідніх кінотеатрах, Ходкін |
Згідно з цим кодексом, у гол |
||||||||||||
сон увів «кліренс». Від Ходкін- |
лівудських |
фільмах |
не допус |
||||||||||
сона бере свій початок і «блок- |
калися критика яких-небудь |
||||||||||||
букінг» — продаж права на по |
релігійних |
переконань, показ |
|||||||||||
каз усіх фільмів без винятку, |
хірургічних |
операцій, уживан |
|||||||||||
що прокатувалися «Парамаун- |
ня наркотиків, пияцтва, а та |
||||||||||||
том». Див. «Блок-букінг». |
кож жорстокості щодо дітей чи |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
тварин. Використання лайок, |
|||||||
КОДЕКС ХЕЙСА [англ. Hays |
навіть не грубих, теж заборо |
||||||||||||
Code] — система самоцензури, |
нялося. Не можна було показу |
||||||||||||
запроваджена |
|
голлівудськи- |
вати деталі пограбувань і актів |
||||||||||
ми студіями, |
|
що |
регулювала |
насильства, щоб не заохочувати |
|||||||||
зміст |
американських |
фільмів |
до порушень законності, а зло |
||||||||||
з 1934 по 1968 |
pp. Кодекс був |
чинцям не дозволялося вбива |
|||||||||||
розроблений |
|
Організацією |
ти поліцейських, хоча їх самих |
||||||||||
американських |
кінопродюсе- |
можна |
було вбивати залюбки. |
||||||||||
рів і прокатників на чолі з Уїл- |
Суворі |
|
обмеження |
наклада |
|||||||||
лом |
X. Хейсом у 1930 р. і вве |
лися на все, що було пов'язано |
|||||||||||
дений у дію |
1 |
липня |
1934 p.. |
із сексом. Голі актори на екра |
|||||||||
Причиною |
його |
ухвалення |
ні, |
показ |
одностатевих |
або |
|||||||
стала низка гучних скандалів, |
міжрасових |
любовних зв'язків |
|||||||||||
пов'язаних з |
приватним жит |
і навіть |
пристрасні |
поцілунки |
|||||||||
тям голлівудських знаменитос |
категорично заборонялися. |
|
|||||||||||
тей, і численні вимоги про вве |
Всі |
фільми, |
що |
виходили |
|||||||||
дення цензури в кіно. Кодекс |
в американський |
прокат, |
по |
||||||||||
містив конкретні заборони: на |
винні |
були |
дістати |
схвалення |
|||||||||
вказівку методів скоєння зло |
«офісу Хейса», як називали ад |
||||||||||||
чинів, на висміювання святості |
міністрацію, що стежила за ви |
||||||||||||
шлюбу, на зображення христи |
конанням кодексу. До контр- |
262 |
263 |
актів кінозірок були |
включе |
О. Премінджер |
— |
знаходили |
|||
ні пункти про право студій |
різні способи обходити кодекс |
||||||
звільняти |
їх |
за скандальну |
Хейса, а соціальні зміни в сус |
||||
поведінку |
у |
приватному жит |
пільстві |
поступово приводили |
|||
ті. Так, актриса І. Бергман, що |
до його |
неофіційного пом'як |
|||||
кинула чоловіка заради італій |
шення, хоча офіційно він був |
||||||
ського режисера Р. Росселліні, |
переглянутий лише в 1966 р. |
||||||
упродовж семи років була по |
Двома роками |
пізніше кодекс |
|||||
збавлена |
можливості |
працю |
був скасований, і йому на зміну |
||||
вати в Голлівуді. Деякі режи |
прийшла |
система |
вікових об |
||||
сери — А. Хічкок, П. Стерджес, |
межувальних рейтингів. |
ЛІЦЕНЗІЯ [англ. License від |
|
|
||
лат. Licentia — право, дозвіл] — |
МАЛТІПЛЕКС [англ. Mul |
|||
оформлена належним |
чином |
tiplex — складний, складений] |
||
передача |
власником |
(напри |
— сучасний кінотеатр з кілько |
|
клад, власником кінофільму) |
ма комфортабельними залами, |
|||
обмеженого права на викорис |
оснащеними |
системами долбі. |
||
тання (на |
певний термін або |
Малтіплекси |
відрізняються |
|
|
|
на певну кількість копій) його |
широким асортиментом філь |
|
мів і високою економічністю. |
||
твору. |
||
Зали мають загальне фойє, бу |
||
|
||
|
фети і єдину технологічну пет |
|
|
лю. Див. «Сінеплекс». |
МАРКЕТИНГ [від англ. Ma rket — ринок, збут] — пристосу вання кінопродукції до ринку на основі вивчення споживчого попиту. Активний маркетинг
— низка заходів (включаючи рекламу), що мають на меті під вищити попит на той або інший фільм.
МІЖНАРОДНА ФЕДЕ РАЦІЯ КІНОАРХІВІВ [фр. International Federation of Film Archives, Federation Inte rnationale des Archives du Film FIAF] — Міжнародна федера ція кіноархівів, ФІАФ створе на в 1938 році в Парижі з ме тою збереження фільмів як до кументів, що мають художнє та історичне значення. Один з розділів ФІАФ включає без коштовні електронні версії, що висвітлюють проблеми збе-
264 |
265 |
реження |
кінодокументів Jour |
Cinematographique] — |
Міжна |
|||||||||
nal of Film Preservation (з 1995 |
родна |
федерація |
кінопреси, |
|||||||||
no 2003 pp.), |
віртуальний |
ФІПРЕСИ. Створена в 1930 ро |
||||||||||
«книжковий магазин», де мож |
ці в Парижі з метою пропаган |
|||||||||||
на оформити |
передплату, |
пе |
ди кіномистецтва, а також для |
|||||||||
релік журналів про кіно і теле |
захисту професійних інтересів |
|||||||||||
бачення у форматі PDF (понад |
кінематографістів. |
Генераль |
||||||||||
300 видань), |
а також |
платні |
на асамблея |
ФІПРЕСИ |
зна |
|||||||
електронні бази даних, зокре |
ходиться в |
Італії. |
Президент |
|||||||||
ма по періодичних виданнях на |
(з 2005 року) — Андрій Плахов. |
|||||||||||
тему кіно і телебачення на CD |
ФІПРЕСИ часто вручає спеці |
|||||||||||
з анотаціями 300 тис. статей. |
альні |
призи |
на міжнародних |
|||||||||
Див. «Фільмотека». |
|
|
кінофестивалях. |
|
|
|
||||||
МІЖНАРОДНА |
|
ФЕДЕ |
МЕРЧАНДАЙЗИНГ [англ. |
|||||||||
РАЦІЯ |
КІНОКЛУБІВ |
[фр. |
Merchaintdizing] — частина ре |
|||||||||
International |
Federation |
of Film |
кламної кампанії, що включає |
|||||||||
Societies — |
IFFS, |
Federation |
випуск супутніх товарів з ло |
|||||||||
Internationale |
des |
Cine-clubs — |
готипами або образами, що ма |
|||||||||
FICC] — |
Міжнародна федера |
ють відношення до фільму, та |
||||||||||
ція кіноклубів, МФКК |
була |
їх продаж (авторучки, |
майки, |
|||||||||
створена в 1947 році в Парижі |
бейсболки, канцелярські това |
|||||||||||
з метою сприяти співпраці між |
ри тощо). |
|
|
|
|
|||||||
кіноклубами різних країн. Див. |
|
|
|
|
|
|
||||||
«Кіноклуби». |
|
|
|
|
МУЛЬТИПЛЕКС |
|
- |
див. |
||||
|
|
|
|
|
|
|
«Малтіплекс». |
|
|
|
||
МІЖНАРОДНА |
|
ФЕДЕ |
|
|
|
|
|
|
||||
РАЦІЯ |
КІНОПРЕСИ |
[абр. |
МЕЙНСТРІМ [англ. Main |
|||||||||
FIPRESSI |
- |
фр. |
Federation |
stream] — основний потік кіно- |
||||||||
Internationale |
de |
la |
Presse |
продукції. |
|
|
|
|
НІКЕЛЬОДЕОН |
|
|
[англ. |
зараз є одним з наріжних каме |
||||||||||||
|
|
нів американської кіноіндустрії. |
||||||||||||||
Nickelodeon від Nickel — монета |
||||||||||||||||
І, по-друге, в 1905 році в Піт- |
||||||||||||||||
в п'ять центів + грец. Odeon — |
сбурзі екзибіторьі, |
підбадьоре |
||||||||||||||
театр] |
— |
назва |
кінотеатрів, |
ні можливостями, |
які пропо |
|||||||||||
що з'явилися в Америці на по |
нувало їм |
введення |
прокату, |
|||||||||||||
чатку XX століття. |
|
|
|
|
зважилися на нову форму по |
|||||||||||
Перші |
десять років |
(1895— |
казу. Розрахувавши, |
що тепер |
||||||||||||
1905), |
кінематограф |
провадив |
на демонстрації |
одержуваних |
||||||||||||
бродячий спосіб. Тобто егзи- |
порівняно дешево фільмів зна |
|||||||||||||||
бітор |
(«exhibitor», |
людина, |
що |
чно менше |
шансів |
|
прогоріти, |
|||||||||
демонструє фільми) |
їздив |
з |
а можна і заробити, Джон Гарріс |
|||||||||||||
набором картин по різних ра |
та його зять Гарі Девіс ризик |
|||||||||||||||
йонах і показував свої фільми. |
нули зняти порожній магазин |
|||||||||||||||
Іноді це були |
спільні |
поїздки |
і пристосувати його виключно |
|||||||||||||
з «театром-водевілем», і тоді |
для показу |
кінострічок. |
Щоб |
|||||||||||||
демонстрація фільмів |
поєдну |
підкреслити дешевизну |
квит |
|||||||||||||
валася з |
різними |
естрадними |
ків і водночас |
респектабель |
||||||||||||
номерами. Ремісничу |
систему |
ність свого закладу, прикраше |
||||||||||||||
підірвали |
два |
найважливіші |
ного театральними |
|
аксесуара |
|||||||||||
нововведення. |
|
|
|
|
|
|
ми і забезпеченого піаніно для |
|||||||||
По-перше, енергійні брати |
музичного |
супроводу |
сеансів, |
|||||||||||||
Майлз винайшли прокат. Вони |
власники назвали його «Ніке- |
|||||||||||||||
зміркували, |
що |
|
егзибіторів |
льодеоном». З цієї миті почався |
||||||||||||
можна |
спокусити |
брати |
біль |
«нікельодеоновий» |
бум. Кіне |
|||||||||||
ше фільмів і частіше змінювати |
матограф |
вирвався |
|
з театру- |
||||||||||||
програму, якщо запропонувати |
водевілю на власні |
підприєм |
||||||||||||||
не купувати фільми, а брати на |
ницькі простори. |
|
|
|
|
|
||||||||||
якийсь час, усього за 20% їх ціни. |
Про цей період історії дуже |
|||||||||||||||
Перший |
«exchange» |
— |
обмін |
цікаво розповів |
чудовий |
аме |
||||||||||
ний або прокатний пункт бра |
риканський режисер і критик |
|||||||||||||||
тів Майлз відкрився в 1903 році |
Пітер Богданович у фільмі «Ні- |
|||||||||||||||
у Сан-Франциско. Через |
чоти |
кельодеон» |
(1970). |
|
|
|
|
|||||||||
ри роки таких пунктів було вже |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
150 по всій країні. Так було за |
НОВЕЛІЗАЦІЯ |
|
[від |
англ. |
||||||||||||
кладено ту могутню посеред- |
Novel — роман] — створення лі |
|||||||||||||||
шщько-прокатну |
система, яка |
тературного твору за сюжетом |
266 |
267 |
популярного фільму. Є одним з вторинних ринків кінопродукції.
«ОСКАР» [Oskar] - пре стижна премія Американської кіноакадемії. Присуджується з 1927 року (назва «Оскар» — з 1931 p.). Являє собою позо
268
лочену статуетку заввишки 32,5 см. Передбачені різні номі нації премії — за кращу режи суру, кращу чоловічу роль і т. д., але найголовніша — за кращий фільм, яку вручають його про дюсеру. Отримання «Оскара» на 30—40% збільшує доходи від прокату фільму.
|
|
|
|
|
|
ПОСТЕР [англ. Poster — афі |
|||||
«ПАЛЬМОВА ГІЛКА» |
[фр. |
ша] — перша афіша була виго |
|||||||||
Palme d'Or] — головний приз |
товлена |
на замовлення |
братів |
||||||||
Каннського |
міжнародного кі |
Люм'єр |
перед першою |
публіч |
|||||||
нофестивалю. Найбільш |
пре |
ною демонстрацією |
сінемато |
||||||||
стижний приз після «Оскара». |
графа |
|
в |
паризькому |
«Гранд |
||||||
|
|
|
|
|
|
кафе» в грудні 1895 року. По |
|||||
П АРФУ МОВАНИЙ ФІЛЬМ |
чинаючи з 1896 року афіші ви |
||||||||||
[англ. Aroma-Rama] — система |
готовлялися в друкарнях на за |
||||||||||
для |
додавання |
відчуття |
запа |
мовлення |
кінодемонстраторів. |
||||||
ху, винайдена в США Чарльзом |
З появою кінотеатрів їх влас |
||||||||||
Веїссом, вперше була викорис |
ники |
замовляли афіші |
в дру |
||||||||
тана в документальному фільмі |
карнях або у художників. З роз |
||||||||||
«Позаду великої стіни» (Вепі- |
витком системи кінопрокату на |
||||||||||
nd the Great Wall, 1959). Під час |
початку 10-х років XX ст. посте |
||||||||||
демонстрації |
фільму в |
певний |
рів до окремих фільмів почи |
||||||||
час |
системи |
кондиціонування |
нають |
виготовляти |
виробничі |
||||||
наповнювали зал для глядачів |
і дистриб'юторські компанії. |
||||||||||
східними ароматами. Експери |
|
|
|
|
|
|
|||||
мент широкого розповсюджен |
ПРЕМ'ЄРА [від фр. Рге- |
||||||||||
ня не дістав. |
|
|
|
|
тіега — перша; англ. Premiere] — |
||||||
|
|
|
|
|
|
перший публічний показ твору, |
|||||
ПЕННІ АРКАДИ [англ. Pe |
якому передує звичайно могут |
||||||||||
nny of Arcade] — попередники |
ня рекламна компанія, |
а сама |
|||||||||
кінотеатрів. Будочки, |
що на |
прем'єра перетворюється в шоу |
|||||||||
гадували автомати для |
прода |
за участю творців фільму, акто- |
|||||||||
жу газованої води. Опустивши |
рів-зірок, представників масме- |
||||||||||
монету, глядач |
діставав |
мож |
діа, лідерів громадської думки. |
||||||||
ливість подивитися в щілинку |
|
|
|
|
|
|
|||||
невеликий |
фільм або |
навіть |
ПРЕС КИТ [англ. Press - |
||||||||
цілу кінопрограму. У пенні ар |
преса, англ. Kit — комплект] — |
||||||||||
кадах використовувалися кі- |
матеріали про новий фільм, ви |
||||||||||
нетоскопи Едісона, призначені |
готовлені |
студією виробником |
|||||||||
для |
індивідуального перегля |
для використання |
на |
телеба |
|||||||
ду |
невеликих |
за тривалістю |
ченні і в пресі. Прес кит скла |
||||||||
фільмів. |
|
|
|
|
дається із змонтованого блоку, |
||||||
|
|
|
|
|
|
до якого |
входять |
фрагменти |
269
з фільму та інтерв'ю учасни ків зйомки. Також на відеока сеті записані окремо інтерв'ю, фрагменти з фільму, рекламні ролики. Крім відеокасети до комплекту прес кита входять фотографії з фільму і текстова інформація про його творців.
ПРИЙНЯТНЕ НАСИЛЬ СТВО — термін, що означає пом'якшення ефекту від по казу у фільмах жорстоких сцен. Наприклад, британське телебачення практикує показ так званого «прийнятного на сильства» (лиходій сам падає у прірву, замість того, щоб за гинути від кулі героя).
ПРОКАТНИК - див. «Дис триб'ютор».
ПРОМОУШН [англ. Prom otion — просування] — комп лекс інформаційних, реклам них та ін. заходів, що мають на меті підготувати сприятливі умови для створення фільму (його фінансування, залучен ня зірок тощо), а згодом і мак симально велику аудиторію глядачів фільму. Просуванням фільму займаються як кіновиробники, так і прокатники та демонстратори.
|
|
|
|
|
|
|
|
Позастудійні: |
підпільні - |
|||||
|
РЕЙТИНГ |
[англ. |
Rati |
андеграунд, паралельні, експе |
||||||||||
ng] — оцінка фільмів за різни |
риментальні — авангард. |
|
||||||||||||
ми ознаками, привласнення їм |
За художнім рівнем, скоріше |
|||||||||||||
категорій, |
своєрідного |
знаку |
орієнтація |
на |
публіку, |
катего |
||||||||
якості, класу. |
|
|
|
|
рію глядачів: |
масова |
продук |
|||||||
|
За витратами на виробни |
ція та елітарне кіно (авторське, |
||||||||||||
цтво: високо-, середньо- і низь- |
тобто коли |
особлива |
манера, |
|||||||||||
кобюджетні. |
Раніше |
в амери |
почерк, стиль |
режисера |
часто |
|||||||||
канському кіно фільми ділили |
переважують |
умовності |
жан |
|||||||||||
на клас А — продукція провід |
ру) або високохудожнє — арт- |
|||||||||||||
них голлівудських студій-мей- |
кіно — |
для |
підготовленого |
|||||||||||
джорів, що складають мейн- |
глядача. Див. «Віковий обмеж |
|||||||||||||
стрім — основний потік, і клас |
увальний рейтинг». |
|
|
|||||||||||
Б — малобюджетні, другорядні |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
вироби, |
що |
демонстрували |
РЕКЛАМНА |
КАМПАНІЯ |
||||||||||
ся |
в дешевих |
кінотеатрах або |
ФІЛЬМУ |
[англ. |
Promotional |
|||||||||
як |
доважок |
до |
фільму |
класу |
Campaign] — комплекс реклам |
|||||||||
А. Сьогодні клас Б — фільми, |
них заходів широкого спектра |
|||||||||||||
що випускаються для |
відео |
(повідомлення в пресі, по радіо |
||||||||||||
і |
кабельної |
телемережі. |
Іно |
і телебаченню, |
демонстрація |
|||||||||
ді |
зустрічається |
поняття |
клас |
рекламних роликів і кліпів пе |
||||||||||
Z — ще дешевші стрічки, які |
ред сеансами і по телебаченню, |
|||||||||||||
робляться дуже швидко і роз |
розклеювання афіш, пристрій |
|||||||||||||
раховані |
на |
певну |
категорію |
всіляких |
презентацій, |
шоу, |
||||||||
глядачів, наприклад, молодь. |
скандалів, створення легенд і т. |
|||||||||||||
|
За |
умовами |
виробництва: |
д., і т. п.) з метою максимальної |
||||||||||
студійні, тобто випущені в сис |
популяризації |
рекламованого |
||||||||||||
темі, як правило, великих гол |
фільму. |
Рекламна кампанія |
||||||||||||
лівудських студій. Або Інді — |
фільму є складовою частиною |
|||||||||||||
відносно |
незалежні, |
оскільки |
промоушн — його просування |
|||||||||||
співпрацюють на певних етапах |
на ринок. Часто витрати на ре |
|||||||||||||
з голлівудською системою, але |
кламну кампанію в загальному |
|||||||||||||
формально не підкоряються їй, |
бюджеті |
фільму |
перевищують |
|||||||||||
тому |
можуть |
проводити |
гнуч |
витрати |
на |
створення |
самого |
|||||||
кішу політику, частіше йти на |
фільму. Див. «Промоушн». |
|||||||||||||
ризик, експеримент. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
270 |
271 |
РЕКОНСТРУКЦІЯ ФІЛЬ МУ [англ. Reconstructed Film] — фільми, які зазнали впливу цензури — для розши рення аудиторії. «Реконстру йовані фільми» не поліпшу ються, а лише зазнають вида лення або зміни деяких сцен, які явно говорять про орієнта цію фільму-оригіналу (насиль ство, секс, нагота, нецензурні вирази). Реконструкції можуть також зазнавати фільми, які виявилися більш або менш не обхідної тривалості. Телефіль ми перетворюються для показу на великому екрані, а кінофіль ми — для показу по телебачен ню. Іноді виготовляються дві версії (реконструкції) фільму для різних ринків прокату.
РЕЛІЗ [англ. Release — ви пуск] — перший показ фільму в кінотеатрі, з цієї миті почина ється широкий прокат.
РЕСТАВРАЦІЯ ФІЛЬМУ [англ. Film Restoration] — низка заходів, зроблених фахівцями фільмосховища для відновлен ня і збереження фільму. Три валий і дорогий процес покадрової реставрації зображення на кіноплівці (негатив або по зитив) і звуку для подальшого перекладу фільму на цифрові або відеоносії, для подальшо го зберігання. Іноді в процесі реставрації використовують реконструкцію — виготовлен ню на комп'ютері кадрів, яких бракує у фільмі.
РЕТРОСПЕКТИВА [лат. Retro — зворотний, назад + Spectare — дивитися] — звер нення до минулого — напри клад, показ фільмів якого-не- будь періоду або присвячених якій-небудь темі.
ПАРТАЧ — так жартівливо |
ОПЕРАЦІЯ ПІДХОПЛЕН- |
|
в СРСР називали кіномеханіка |
НЯ — продаж пакету іншому |
|
в разі неякісної демонстрації |
кіновиробнику. Придбаваючи |
|
пакет, кіновиробник стає влас |
||
фільмів. |
||
ником прав на кінотвір, вклю |
||
|
||
|
чаючи права прокату. |
272 |
273 |
CIHEMATEKA [Cinemateka] — див. «Фільмотека».
СІНЕПЛЕКС [англ. Cineplex] — кінозал або мережа кіно залів, розміщених у торгових центрах. Найбільш широкого поширення сінеплекси набули в США. Див. «Малтіплекс».
СПОЙЛЕР [англ. Spoilerбуквально той, що псує] — ін формація про фільм, яка, за за
думом творців фільму, не пови нна розкриватися до певного моменту. Інакше задоволення від кіно може бути зіпсоване. Типовим прикладом спойлера може бути інформація про кін цівку фільму. Чи, наприклад, у детективі інформація про те, хто є вбивцею (якщо, за заду мом автора, це повинно з'ясува тися тільки в кінці).
ТЕГЛАЙН [англ. Tegline від Teg — ярлик + Line — лінія]
— рекламний слоган фільму, який звичайно пишеться на по стерах або супутніх просуван ню фільму товарах (наприклад футболках).
ТІЗЕР [англ. Tiesser — ко роткий] — короткий трейлер, який звичайно випускається за декілька місяців до безпосе реднього випуску фільму. Дає коротку інформацію про те, яким буде фільм, і привертає увагу публіки до нього. Тізери звичайно набагато коротші за трейлерії, які більше говорять глядачам про сюжет. Див. та кож «Трейлер».
ТРЕЙЛЕР [англ. Trailer - йти позаду, прокладати шлях — рекламні ролики кінофіль мів] — короткий кліп фільму, зроблений з рекламною метою. Трейлери завжди клеїли на кінці плівки фільму, що демон струвався, і прокручували їх звичайно в перерві між сеанса ми. Вперше трейлери застосу вали в Нью-Йорку, і були вони просто мальованими застав ками з титрами. Значна кіль кість треилерів як і раніше ви робляється в Нью-Йорку. Але
це тому, що там працює біль шість компаній, що займають ся випуском «комершиалс», що рекламують будь-які товари, і студії укладають з цими ком паніями договори на постачан ня необхідних треилерів.
Практика ця набула широ кого розмаху. Дрібні підпри ємства зникли, поступаючись місцем величезним рекламним агентствам, що діяли у спілці з підприємствамиіндустріїрозваги. Власні відділи треилерів збереглися лише на кіностуді ях «Уолт Дісней продакшенс», «Уорнер Бразерс» і «Юніверсал», хоча останні дві компа нії користуються і сторонніми послугами. Трейлерії стали важливим елементом кіно мар кетингу, їх створюють промис лові компанії, що спеціалізу ються в розробці і виробництві складних треилерів. Трейлери демонструються в кінотеатрах за декілька місяців до прем'єри рекламованого фільму.
Трейлерії одного фільму ви готовляються в кількох варіан тах: для внутрішнього ринку, Європи, теле- і кіноверсії. Див. «Тізер».
274 |
275 |
УТРАЧЕНИЙ ФІЛЬМ [англ. Lost Film] — до 1950 року фільми знімали на кіноплівку з нітратною (займистої) осно вою. Нітроплівка дуже недов говічна, і після 70-ти років збе
рігання виникає безповоротна хімічна реакція — гідроліз, що приводить до руйнування осно ви або займання плівки. Багато фільмів, знятих на нітроцелю лозі, з метою пожежної безпеки були знищені.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пресу та ін. Фільмотеки випус |
|||||
|
ФІЛЬМОТЕКА |
[фільм + |
кають довідники, каталоги, по |
|||||||||||
грец. Theke — сховище, ящик; |
кажчики, періодичні бюлетені, |
|||||||||||||
англ. Stock Library] — устано |
тематичні збірки |
— |
результат |
|||||||||||
ва, що займається збиранням, |
фільмографічної праці із систе |
|||||||||||||
зберіганням, |
технічною |
об |
матизації фондів та історії кіно. |
|||||||||||
робкою кінофільмів, а також їх |
Важливу частину роботи філь |
|||||||||||||
вивченням |
і |
популяризацією. |
мотек |
складає |
упорядкування |
|||||||||
У |
1938 р. організувалася Між |
і відновлення |
старих стрічок. |
|||||||||||
народна федерація |
кіноархівів |
Фільмоматеріали |
піддаються |
|||||||||||
(FIAF), до завдання якої вхо |
регулярній технічній перевірці |
|||||||||||||
дить |
популяризація |
кращих |
і реставрації, |
удосконалюєть |
||||||||||
творів |
світового |
кіно, |
міжна |
ся технологія методів обробки |
||||||||||
родний обмін |
фільмів. Серед |
і профілактики плівки. Багато |
||||||||||||
найбільших |
фільмотек: |
Гос- |
фільмотек мають у своєму роз |
|||||||||||
фільмофонд |
Росії, |
Французь |
порядженні |
кінозали, де де |
||||||||||
ка |
сінематека, |
Національна |
монструють |
стрічки |
минулих |
|||||||||
кінобібліотека |
|
Британського |
років. |
Фільмотеки |
влаштову |
|||||||||
кіноінституту, |
|
Центральний |
ють цикли лекцій і переглядів |
|||||||||||
фільмархів |
Польщі, |
Кинобі- |
з історії кіно, ведуть популя |
|||||||||||
бліотека музею сучасного мис |
ризаторську |
роботу |
в тісному |
|||||||||||
тецтва в США. У фільмотеках |
зв'язку з діяльністю кіноклубів |
|||||||||||||
зберігаються |
художні, |
науко |
та інших громадських органі |
|||||||||||
во-популярні, |
|
документаль |
зацій. Див. «Міжнародна феде |
|||||||||||
ні |
і навчальні |
фільми. |
Багато |
рація кіноархівів». |
|
|
||||||||
фільмотек |
зберігають |
також |
|
|
|
|
|
|
||||||
фотографії, |
книги, |
журнали, |
ФІПРЕСИ |
[FIPRESSI] - |
||||||||||
сценарії, монтажні |
листи, |
ес |
див. «Міжнародна |
|
федерація |
|||||||||
кізи декорацій, костюмів, кіно- |
кінопреси». |
|
|
|
|
276 |
277 |
|