- •1. Предмет і завдання курсу "Історія педагогіки". Основоположні принципи розвитку історико-педагогічного процесу
- •2. Виховання як категорія суспільного існування. Виховання у первісному суспільстві. Особливості виховання у різних суспільствах
- •3. Виховання дітей і молоді на нашій території в додержавний період /IX ст./
- •4. Християнство і поширення знань в Європі та Київській Русі /х-хііі ст./
- •5. Розвиток писемності і шкільної освіти в Київській Русі /іх-хііі ст./
- •6. Педагогічна думка в Київській Русі /іх-хііі ст./
- •7. Просвітництво в період Володимира Мономаха в Київській Русі /хіі ст./
- •8. Поширення знань в епоху Ярослава Мудрого /хі ст./
- •9. Українські першодрукарі. "Пересопницьке Євангліє" як чудова пам*ятка українського книгодрукування
- •10. Братські школи в Україні і Білорусії (xyi-xyii ст.)
- •12. Києво-Могилянська академія. Зміст освіти. Навчально-виховний процес.
- •13. Виховання молоді України в козацьку добу
- •14. Січові сотенні і полкові козацькі школи в епоху Українського відродження
- •15. Типи шкіл і виховання дітей та молоді в епоху Українського відродження.
- •16. Фізичне виховання дітей в київській русі.
- •17. Вплив києво-могилянської академії на розвиток освіти, культури і науки.
- •18. Педагогічна діяльність та ідеї о. Духновича /1803-1865./
- •19.Педагогічна спадщина г. Сковороди в контексті /XVIII ст./
- •21. Освітня програма Кирило-Мефодіївського товариства /1845-1847./.
- •22. Внесок т. Шевченка в розвиток моралі та освіти.
- •23. Педагогічна діяльність боротьби за українську національну школу .
- •24. К.Ушинський про зміст освіти.
- •25. Розробка к.Ушинським принципу народності виховання ("Про народність у суспільному вихованні").
- •26. Школа виховання в стародавній Греції…
- •27. Освітні та виховні ідеали в стародавній Греції і Римі /порівняльний аналіз/.
- •28. Педагогічні погляди філософів Стародавньої Греції: Сократа, Платона, Аристотеля, Демокрита
- •29. Освіта та педагогічна думка у Стародавньому Римі.
- •30. Рицарство в середні віки. Суспільно-педагогічна характеристика.
- •31. Середньовічні міські школи і перші університети в Європі.
- •32. Система освіти в Європі в середні віки.
- •33. Започаткування демократичних освітніх ідеалів в західноєвропейских і вітчизняних перших університетах.
- •34. Навчання українців в середньовічних Європейських університетах. П.Русин, ю.Дрогобич та ін.
- •35. Гуманістична педагогіка в епоху Європейського відродження хiv-XVI ст.
- •36.Система шкіл і зміст освіти в працях Коменського.
- •37. "Велика дидактика" я.А.Коменського - узагальнення досвіду теорії і практики освіти і виховання попередніх епох.
- •38. Реальна освіта у визначеннях представників педагогічної думки Західної Європи (д.Локк, я.Коменський, ж-ж.Руссо).
- •39. Теорія вільного виховання Жан-Жака Руссо та її послідовники - л.Толстой,к.Вевтиель, я.Корчак, м.Монтессорі, в.Сухомлинський, ш.Амонашвіл
- •40. Теорія розвиваючого навчання за й.Г.Песталоцці і а.Дістервегом
- •41. Педагогічні ідеї Локка, його погляди на мету виховання та реальну освіту.
- •42.Проблема підготовки вчителя в зарубіжній історії педагогіки(XVII-XIX ст.)
- •43. Педагогічна діяльність та ідеї Песталоцці. Основи початкової освіти, фізичного, морального і розумового виховання.
- •44. Принцип природо відповідності виховання в історії педагогіки.
- •45. Представники руху «нове виховання» в зарубіжній педагогіці (о.Декролі, Дж.Дьюї та ін.).
- •46. Дидактика розвиваючого навчання і теорія національного виховання.
- •47. Теорія «трудової школи» і «громадського виховання»
- •48. Навчання та виховання за вальдорфською системою /хх ст./
- •49.Основні тенденції розвитку світової освіти в хх ст.
- •50. К. Ушинський про вивчення рідної ті інших мов у дитинстві.
- •51.Ушинський про підготовку вчителя. Стаття проект "учительських семінарій".
- •52. Науково-педагогічна школа к. Ушинського.
- •53.Громадсько-педагогічний рух в Україні /60-ті роки хіх ст./
- •54. Зміст освіти тенденції національного виховання в Колегії Павала Ґалаґана і Чернігівській семінарії.
- •55. Педагогічна діяльність та ідеї Драгоманова про розвиток української школи і національне виховання.
- •56. Освіта і педагогічна думка України в кінці хіх- на поч. Хх ст.
- •57. Розвиток українського шкільництва на Буковині, Галичині, Закарпатті
- •58. Система освіти в царській Росії і Україні.
- •59. Просвітницькі ідеї і громадсько-політична діяльність м. Драгоманова.
- •60.Українська національно-визвольна революція 1917-1922.
- •61. Відродження і розвиток козацько-лицарських традицій виховання в західній Україні хуі ст.
- •62. Боротьба за народну освіту в кінці хіх ст.
- •63.Просвітницька культурно-освітня і духовно-моральна діяльність і.Огієнка (після 1917р.)
- •64. Основні тенденції розвитку освіти в радянській Україні в 20-30-ті рр. Хх ст.
- •65. Гуманізм педагогіки і новаторство в. Сухомлинського /1910-1970/.
- •66. Педагогічна діяльність а. Макаренка 20-30-ті рр. Хх ст.
- •67. Педагогічна діяльність і педагогічні ідеї с. Русової і г. Ващенка.
- •68. Тенденції розвитку радянської освіти і виховання в 40-80-ті рр. Хх ст.
- •69. В. Сухомлинський про виховання громадянина. Книга "Народження громадянина"
- •71. Шляхи і засоби виховання любові до Батьківщини в працях Сухомлинського
- •72Національний педагогічний університет імені м.Драгоманова. Етапи становлення
- •73. Українське шкільництво в діаспорі
48. Навчання та виховання за вальдорфською системою /хх ст./
Вальдорфська педагогіка — це концепція виховання і навчання дітей. Головною метою вальдорфської педагогіки є надання допомоги особистості у власному становленні та розкритті талантів «у гармонії із закономірностями і тенденціями розвитку природи, людини та світу». Автором методу вальдорфської педагогіки є австрійський вчений і філософ Рудольф Штайнер і базується на його езотерично-філософській концепції — антропософії. Перша вальдорфська школа була відкрита у Штуттґарті 7 вересня 1919 р. для дітей робітників фабрики «Вальдорф-Асторія» (звідси назва).
Власна концепція методики
Реалізація мети вальдорфської педагогіки створює передумову для всебічного і гармонійного розвитку особистості, збереження і розвитку усіх прихованих здібностей дитини, розкриття її неповторного індивідууму. Разом з тим, переслідується завдання виховання дитини як соціальної особи, готової до співпраці з іншими людьми, яка вміє знайти своє місце в суспільстві, відчуває взаємозв'язок з природним життєвим середовищем. В основі вальдорфської педагогіки покладено християнські релігійні цінності. Навчання у школах проводиться відповідно до спеціально розроблених планів, що складені із врахуванням спеціальних ритмів. Поділ людини на різні компоненти та поділ природи на періоди був розроблений Рудольфом Штайнером.
Методом вальдорфської педагогіки користуються близько 900 освітніх закладів у 60-ти країнах світу, більшість — у Німеччині. З 1919 року вони розвиваються у Європі, Америці, Африці, Австралії, Азії, пострадянських країнах, а з 1990 року — в Україні.
49.Основні тенденції розвитку світової освіти в хх ст.
Освіта — процес і наслідки засвоєння систематизованих знань, умінь і навичок‚ потрібних для практичної діяльності. Це — необхідна умова підготовки до життя і праці, основний засіб залучення до культури. Головний шлях одержання освіти — навчання і виховання в навчальних закладах. Слід зазначити, що зміст освіти, її рівень визначаються вимогами суспільного виробництва, зумовлюються суспільними відносинами, станом науки, техніки й культури та рівнем розвитку шкільної справи і педагогічної думки.
До початку XІX ст. абсолютна більшість людей у світі була неосвіченою. Це ставала великим гальмом на шляху подальшого розвитку індустріального суспільства. Щоб подолати це негативне явища з кінця XІX ст. в країнах Західної Європи та Америки почали вводити систему загальної обов’язкової початкової освіти, а з початку ХХ ст. – загальна обов`язкова середня освіта. Існували різні типи шкіл: духовні, світські, платні та безплатні, початкові, середні, вищі, державні, приватні. У XX ст. у зв’язку зі значним розвитком педагогічної науки було зроблено певні вдосконалення системи освіти — проведено чітку диференціацію навчальних закладів, запроваджено міжнародні дипломи, для спілкування вчителів та учнів використовувалися здобутки психології.
Так, у Великобританії 1918 р. було прийнято закон про обов’язкове навчання до 14 років, а 1944 р. — до 15 років. Активно розвивалася система професійного навчання (початкова й середня). Центрами вищої освіти були університети: Кембриджський, Оксфордський, Единбурзький та ін., які одночасно стали й центрами розвитку світової науки.
У США закони про обов’язкову початкову освіту було прийнято 1918 р. в усіх штатах. Із 1920-х рр. почався процес диференціації освіти. Усіх учнів було поділено на "академічно здібних" і "практично мислячих", а програми пристосовано до практичних потреб людини в житті. Крім того, розвивалася університетська система. Найбільш відомими стали Гарвардський, Колумбійський, Каліфорнійський, Іллінойський, Станфордський університети. У 30-ті рр. зазнала змін і система освіти Франції. Там було запроваджено безкоштовне навчання в державних школах. Обов’язковим стало навчання дітей до 14 років. Французькі університети стали визнаними світовими центрами освіти. Світової слави зажив, зокрема, університет у Сорбонні.