2.1.2. Роль післядипломної педагогічної освіти у розвитку професійної компетенції вчителя.

Українські педагоги щонайменше 1 раз на 5 років підвищують свою кваліфікацію в ІППО на курсах підвищення кваліфікації. Вчителі та керівники навчальних закладів, методиси підвищують кваліфікацію в ІППО на базі здобутої вищої педагогічної освіти. При цьому групи слухачів комплектуються диференційовано за стажем роботи (до 5 років, від 5 до 10 років, понад 10 років).

В залежності від категорії слухачів обсяг курсів становить від 72 до 144 годин.

Особи, які пройшли курси підвищення кваліфікації в ІППО, отримують державний документ, що є підставою для їх чергової атестації.

2.2. Стандарти вищої педагогічної освіти.

З метою збереження єдиного освітнього простору в державі, забезпечення високого рівня надання освітніх послуг і вироблення єдиних засобів діагностики їх якості та розширення автономії навчальних закладів у визначенні змісту освіти в Україні запроваджено стандартизацію освіти, у т.ч. й вищої освіти.

Державний стандарт вищої освіти - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього (освітньо-кваліфікаційного) рівня.

Державнi стандарти педагогiчної освiти розробляються Мiнiстерством освiти і науки України для рiзних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв. Їх змiст визначається, виходячи з вимог пiдготовки педагогiчних працiвникiв.

Виконання вимог державних стандартiв педагогiчної освіти є обов'язковим при присвоєннi квалiфiкацiї педагогiчного працiвника з вiдповiдної спецiальностi

2.2.1. Зміст стандартів вищої педагогічної освіти.

Розробка державних стандартів вищої педагогічної освіти здійснюється уже впродовж кількох років. На сьогодні розробка двох складових стандартів - освітньо-кваліфікаційних характеристик і нормативної частини змісту освіти - завершується; засоби діагностики в остаточному варіанті можуть бути представлені після апробації змісту освіти. Треба зазначити, що створення національних стандартів вищої освіти справа не проста і тривала. Підготовлені проекти потребуватимуть ретельної експертизи та експериментальної апробації для подальшого їх запровадження на тривалий період - до 10 років.

Змiст педагогiчної освiти включає нормативну частину як складову державного стандарту, і вибіркову, що визначається вищим навчальними закладом і передбачає соцiально-гуманiтарну, психолого-педагогiчну, фахову i практичну пiдготовку.

Змiст соцiально-гуманiтарної пiдготовки передбачає подальше поглиблення та професiоналiзацiю знань з таких напрямiв: українознавчого; фiлософського; полiтологiчного; соцiологiчного; iсторичного; правознавчого; економiчного; фiзкультурно-оздоровчого; екологiчного; культурологiчного; релiгiєзнавчого; етико-естетичного; мовознавчого;

Реалiзацiя визначених напрямiв на вiдповiдних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях забезпечується вiдповiдно такими нормативними навчальними дисциплiнами: українознавство, фiлософiя, полiтологiя, соцiологiя, iсторiя України, правознавство, економiка, фiзична культура, основи медичних знань i охорона здоров'я дiтей (валеологiя), екологiя, культурологiя, релiгiєзнавство, етика i естетика, українська мова (українська дiлова мова), iноземна мова тощо.

Перелiк навчальних дисциплiн та обсяг навчального часу на їх вивчення визначається для кожного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня i є однаковим для всiх педагогiчних спецiальностей.

Соцiально-гуманiтарнi навчальнi дисциплiни, що є фаховими з вiдповiдної спецiальностi, вилучаються з перелiку соцiально-гуманiтарних навчальних дисциплiн i вносяться до перелiку фахових навчальних дисциплiн.

Змiст психолого-педагогiчної пiдготовки визначається такими фундаментальними навчальними дисциплiнами:

* педагогiка (освiта-школа-вчитель (вступ до спецiальностi); дидактика; теорiя виховання; iсторiя педагогiки; педагогiчна майстернiсть; порiвняльна педагогiка; соцiальна педагогiка; сучаснi педагогiчнi технологiї; основи педагогiчного експерименту; педагогiчна квалiметрiя тощо);

* психологiя (загальна психологiя; вiкова психологiя; педагогiчна психологiя; соцiальна психологiя; iсторiя психологiї; психологiя управлiння; психологiя професiйної дiяльностi тощо).

Перелiк навчальних дисциплiн та обсяг навчального часу на їх вивчення визначається окремо для кожного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня i груп спецiальностей.

Фахова пiдготовка передбачає набуття студентами теоретичних знань з основ наук вiдповiдної спецiальностi та спецiалiзацiї, вироблення практичних умiнь i навичок, необхiдних для здiйснення професiйної педагогiчної дiяльностi.

Змiст фахової підготовки визначається:

* навчальними дисциплiнами фахового спрямування;

* навчальними дисциплiнами з методик викладання шкiльних предметiв (навчальних дисциплiн вищих навчальних закладiв).

Фахова пiдготовка, виходячи зі ступеневостi вищої освiти, диференцiюється за вiдповiдними освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями з урахуванням специфiки спецiальностей.

Зі спецiальностей "Дошкiльне виховання", "Початкове навчання", "Соцiальна педагогiка", з яких на всiх освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях передбачено присвоєння однакових за функцiональним призначенням квалiфiкацiй (вихователь дiтей дошкiльного вiку, вчитель початкової школи, соцiальний педагог), диференцiацiя фахової пiдготовки забезпечується через послiдовне поглиблення науково-теоретичних (фундаментальних) фахових знань та пiдвищення рiвня вмiнь i навичок творчої педагогiчної дiяльностi.

З iнших спецiальностей педагогiчного напряму диференцiацiя фахової пiдготовки на рiзних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях здiйснюється як через послiдовне поглиблення фундаментальних знань i професiйно-практичної пiдготовки, так i через розширення функцiонального призначення педагогiчних працiвникiв.

Змiст фахової пiдготовки магiстрiв з усiх спецiальностей визначається з урахуванням функцiонального призначення (магiстр-викладач, магiстр-дослiдник) та освiтньо-квалiфiкацiйним рiвнем, на базi якого здiйснюється їх пiдготовка.

Навчальнi дисциплiни спецiальностi та навчальнi дисциплiни фахового спрямування вивчаються протягом усього термiну навчання з дотриманням структурно-логiчної послiдовностi пiдготовки фахiвцiв вiдповiдних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв.

З поєднаних (подвiйних) спецiальностей фахова фундаментальна пiдготовка здiйснюється паралельно з обох спецiальностей i на освiтньо-квалiфiкацiйному рiвнi "Бакалавр" завершується з першої спецiальностi.

Вивчення фахових навчальних дисциплiн з другої спецiальностi та спецiалiзацiй розпочинається з урахуванням специфiки їх поєднання i завершується на етапi пiдготовки фахiвця освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня "Спецiалiст".

Змiст навчальних дисциплiн з методик викладання шкiльних предметiв, термiни їх вивчення визначаються особливостями спецiальностей та спецiалiзацiй i завершуються на вiдповiдних освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнях. З метою актуалiзацiї знань з шкiльного навчального предмета курс методики вивчається як iнтеґрована навчальна дисциплiна, що передбачає вивчення самого шкiльного предмета та методики його викладання.

Змiст фахової пiдготовки реалiзується через iнтеґрованi навчальнi курси, що забезпечує системнiсть у вивченнi навчальних дисциплiн, сприяє уникненню дублювання навчального матерiалу, змiцненню мiжпредметних зв'язкiв та полiпшенню органiзацiї навчального процесу i запровадженню новiтнiх технологiй навчання.

При формуваннi освiтньо-професiйних програм з поєднаних (подвiйних) спецiальностей iнтеґрованi навчальнi дисциплiни фахової пiдготовки об'єднуються в модулi (блоки) з кожної спецiальностi. Такi ж модулi формуються зі спецiалiзацiй.

Практична пiдготовка з педагогiчних спецiальностей - органiчна складова частина професiйного становлення майбутнього педагога. Завданням практичної підготовки є: поглиблення теоретичних знань на основi практичного навчання; вироблення у майбутнiх педагогiв умiнь і навичок практичної дiяльностi у навчально-виховних закладах; формування творчого дослiдницького пiдходу до педагогiчної дiяльностi.

Практична пiдготовка здiйснюється через навчальнi та фаховi (педагогiчнi) практики. Форми, тривалiсть i термiни проведення практики визначаються для кожного освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня з урахуванням специфiки спецiальностей i спецiалiзацiй. Сумарна тривалість усіх видів практики за весь період навчання становить 38-48 тижнів, у т.ч. фахових практик - 23-27 тижнів, i здійснюється безперервно протягом усього терміну навчання, починаючи з третього семестру. У загальному бюджеті часу практика становить до 16 відсотків.