- •Міністерство освіти і науки України
- •Лабораторна робота №1
- •1 Дослідження інгредієнтного та параметричного (емп – мп) забруднення за допомогою датчиків
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •Для постійного електричного поля розраховується за формулою
- •1.3 Експериментальна частина
- •1.4 Висновки
- •1.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота № 2
- •2 Вплив вібрацій на безпеку життєдіяльності людини
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.3. Експериментальна частина
- •2.4. Висновки
- •2.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота № 3
- •3 Визначення експозиційної дози радіації у виробничих приміщеннях
- •3.2 Короткі теоретичні відомості
- •3.3 Експериментальна частина
- •3.4 Висновок
- •3.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота № 4
- •4.3 Експериментальна частина
- •Обробка результатів вимірів
- •4.4. Висновки Вказати, які основні параметри електричного опору тіла людини визначені при виконанні лабораторної роботи, та їх вплив на небезпеку електричного ураження.
- •4.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота № 5
- •5 Знаки безпеки на виробництві і дорожнього руху та перша долікарська допомога
- •5.1. Мета роботи.Вивчити знаки безпеки та сигнальні кольори на виробництві та знаки безпеки дорожнього руху. Навчитись надавати першу долікарську допомогу потерпілим.
- •5.2. Короткі теоретичні відомості
- •5.3 Експериментальна частина
- •5.4 Висновки
- •5.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Іі бжд в умовах надзвичайних ситуацій
- •6.3 Експериментальна частина
- •6.3.4. Визначити за номограмою (рисунок 6.5) ефективну та еквівалентні температури.
- •6.4. Висновки.
- •6.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота № 7
- •7 Пожежна безпека. Газодимозахист. Вивчення ефективності дії кисневих ізолюючих протигазів за визначенням придатності хімічного поглинача хп-в
- •7.2 Короткі теоретичні відомості
- •7.3. Експериментальна частина
- •Висновки
- •7.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №8
- •8 Регіональне забруднення водойм токсичними забруднювачами в умовах аварій
- •8.2 Короткі теоретичні відомості
- •8.3. Експериментальна частина
- •8.4. Висновки
- •8.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №9
- •9 Вивчення приладів для оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •9.2 Короткі теоретичні відомості
- •9.3 Експериментальна частина
- •9.4. Висновки
- •9.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Список скорочень
6.3 Експериментальна частина
6.3.1. Виміряти температуру повітря за допомогою ртутного термометру. При наявності місцевих тепловиділень користуватися парним термометром.
6.3.2. Визначити вологість повітря. Для цього за допомогою піпетки змочити марлю вологого (правого) термометра. Ввімкнути до розетки (завести пружину вентилятора до упору, якщо це механічний) аспіраційний психрометр. Через 7–8 хвилин зняти показання обох термометрів. Визначити відносну вологість за психометричним графіком (рис. 6.2), табл. 6.2, розрахунком. Результати занести в табл. 6.6. Порівняти отримані результати.
Таблиця 6.6 – Відносна вологість повітря
Температура t,0C |
Відносна вологість R, % | |||
за сухим термометром |
за вологим термометром |
за графіком |
за розрахунком |
за таблицею |
|
|
|
|
|
Відносну вологість повітря розраховують за формулою:
R=[pв – 0,5(tс – tв)р/755]100/pc (6.2)
де: pв, pc – тиск насичених водяних парів (табл. 6.7) при температурі вологого і сухого термометрів, мм рт. ст., р – барометричний тиск, мм рт. ст, tв, tс – температура по сухому і вологому термометрах, 0С.
Таблиця 6.7 – Тиск насичених водяних парів
t, 0C |
PH2O, мм рт. ст. |
t, 0C |
PH2O, мм рт. ст. |
10 |
9,2 |
20 |
17,5 |
11 |
9,8 |
21 |
18,7 |
12 |
10,5 |
22 |
19,8 |
13 |
11,2 |
23 |
21,1 |
14 |
12,0 |
24 |
22,4 |
15 |
12,8 |
25 |
23,8 |
16 |
13,6 |
26 |
25,2 |
17 |
14,5 |
27 |
26,7 |
18 |
15,5 |
28 |
28,3 |
19 |
16,5 |
29 |
30,0 |
6.3.3. Виміряти швидкість руху повітря за допомогою крильчастого анемометру. З метою моделювання надзвичайної ситуації рух повітря утворюється за допомогою вентилятору. Методика проведення вимірів наступна: беруть початковий відлік по всім шкалам лічильника крильчастого анемометру (тисячі, сотні, одиниці) і записують, встановлюють анемометр на місці заміру і через 10–15 с (коли крильця почнуть рухатись з постійною швидкістю) вмикають одночасно анемометр і секундомір, через 100 с анемометр вимикають і беруть кінцевий відлік по всім шкалам. Провести три заміри. Після кожного із трьох замірів розраховується різниця між кінцевим та початковим відрахунками. Отримані результати складаються і діляться на сумарний час замірів. Визначив кількість поділок шкали, які приходяться на одну секунду визначають швидкість руху повітря за графіком (рис. 6.4). Результати замірів і оброблені дані занести в табл. 6.8.
Рисунок
6.4
– Графік переводу показань лічильника
анемометра
у
показання швидкості руху повітря
Таблиця 6.8 – Визначення швидкості руху повітря
Відліки за анемометром |
Час заміру, с |
Число поділок ,1/с |
Швидкість руху повітря, м/с | ||
початковий |
кінцевий |
різниця |
|
|
|
|
|
|
|
|
|