- •Міністерство освіти і науки України
- •Лабораторна робота №1
- •1 Дослідження інгредієнтного та параметричного (емп – мп) забруднення за допомогою датчиків
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •Для постійного електричного поля розраховується за формулою
- •1.3 Експериментальна частина
- •1.4 Висновки
- •1.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота № 2
- •2 Вплив вібрацій на безпеку життєдіяльності людини
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.3. Експериментальна частина
- •2.4. Висновки
- •2.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота № 3
- •3 Визначення експозиційної дози радіації у виробничих приміщеннях
- •3.2 Короткі теоретичні відомості
- •3.3 Експериментальна частина
- •3.4 Висновок
- •3.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота № 4
- •4.3 Експериментальна частина
- •Обробка результатів вимірів
- •4.4. Висновки Вказати, які основні параметри електричного опору тіла людини визначені при виконанні лабораторної роботи, та їх вплив на небезпеку електричного ураження.
- •4.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота № 5
- •5 Знаки безпеки на виробництві і дорожнього руху та перша долікарська допомога
- •5.1. Мета роботи.Вивчити знаки безпеки та сигнальні кольори на виробництві та знаки безпеки дорожнього руху. Навчитись надавати першу долікарську допомогу потерпілим.
- •5.2. Короткі теоретичні відомості
- •5.3 Експериментальна частина
- •5.4 Висновки
- •5.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Іі бжд в умовах надзвичайних ситуацій
- •6.3 Експериментальна частина
- •6.3.4. Визначити за номограмою (рисунок 6.5) ефективну та еквівалентні температури.
- •6.4. Висновки.
- •6.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота № 7
- •7 Пожежна безпека. Газодимозахист. Вивчення ефективності дії кисневих ізолюючих протигазів за визначенням придатності хімічного поглинача хп-в
- •7.2 Короткі теоретичні відомості
- •7.3. Експериментальна частина
- •Висновки
- •7.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №8
- •8 Регіональне забруднення водойм токсичними забруднювачами в умовах аварій
- •8.2 Короткі теоретичні відомості
- •8.3. Експериментальна частина
- •8.4. Висновки
- •8.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №9
- •9 Вивчення приладів для оцінки радіаційної та хімічної обстановки
- •9.2 Короткі теоретичні відомості
- •9.3 Експериментальна частина
- •9.4. Висновки
- •9.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Рекомендована література Основна
- •Додаткова
- •Список скорочень
1.3 Експериментальна частина
1.3.1 Кількісний аналіз забрудненості водойм (грунту)
Попередньо за допомогою якісних реакцій встановлюють наявність певного забруднювача у відібраній пробі води (грунту). При визначенні забруднювачів ґрунту попередньо відбирається проба масою 50 г, переноситься до мірної колби 500 мл, яка заповнюється дистильованою водою до мітки. Суміш інтенсивно розмішують на протязі 5-7 хвилин, після чого дають відстоятись 30 хвилин і фільтрують. Отриману водну витяжку ґрунту використовують для подальших досліджень, попередньо врахувавши, що отриману концентрацію при кількісному аналізі забруднювача необхідно помножити на коефіцієнт перерахунку К=10.
Кількісний аналіз відомого забруднювача водойм чи ґрунту проводять за допомогою спеціального датчика резистивного типу. Беруть дві пробірки. В одну з них переносять 2-3 мл досліджуваного розчину, в іншу таку ж кількість дистильованої води (використовується для калібровки датчика). Зачищають і знежирюють робочу поверхню датчика після чого занурюють датчик в пробірку з дистильованою водою. Вмикають прилад і ручкою “Калібровка” встановлюють стрілку приладу на нуль шкали на одному з трьох вибраному діапазоні виміру. Виймають датчик, просушують робочу поверхню за допомогою фільтрувального паперу і занурюють в робочий розчин, слідкуючи на відсутність пухирців повітря між електродами датчика і досліджуваним розчином. Знімають показання за шкалою приладу у відносних одиницях (П). Вимикають прилад. Після вимірів датчик промивають в дистильованій воді, сушать. За калібрувальним графіком визначають концентрацію певного забруднювача (рис. 1.1). Порівнюють фактичну концентрацію з ГДК, роблять висновки про небезпеку для здоров’я людини.
1.3.2 Оцінка напруженості магнітної складової ЕМП
Вимірювання напруженості магнітної складової ЕМП проводиться за допомогою датчика індукційного типу.
Підключити установку до мережі живлення. Встановити датчик впритул до джерела електромагнітного випромінювання (частота f60 кГц), зняти показання приладу П, помножити отриманий результат на коефіцієнт перерахунку К=0,84 і занести до таблиці 1.3.1. Провести аналогічні виміри на відстанях 0,05, 0,1, 0,15...1 м. За вказівкою викладача, для зменшення негативного впливу ЕМП встановити екрани на джерело випромінювання. Провести повторні заміри.
Побудувати графічні залежності Н=f(r). Оцінити кратність послаблення магнітної складової в залежності від відстані. Розрахувати ефективність захисту (е, дБ) для використаних екранів. Отримані результати Н порівняти з допустимим значенням магнітної складової ЕМП встановленим для діапазону частот в якому працює джерело випромінювання. Зробити висновок про можливість безпечного перебування людини біля цього джерела випромінювання.
Таблиця 1.6 – Результати замірів
Відстань r, м |
Без екранування Н, А/м |
Екран з міді (=110–4м) Н, А/м |
Екран зі сталі (=110–4м) Н, А/м |
Екран зі сталі (=210–4м) Н, А/м |
0 |
|
|
|
|
0,05 |
|
|
|
|
0,15 |
|
|
|
|
0,2 |
|
|
|
|
... |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|