70. Функції і повноваження парламенту

До повноважень Верховної Ради України належить:

   -  призначення всеукраїнського референдуму

   -  прийняття законів;

   -  затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього;

   -  визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

   -  призначення виборів Президента України у строки, передбачені цією Конституцією;

   -  оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру

   -  усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту),

Головними функціями Верховної Ради є:

1) законодавча;

2) представницька;

3) установча (державотворча, організаційна);

4) функція парламентського контролю;

5) бюджетно-фінансова функція;

6) зовнішньополітична функція.

Основним змістом законодавчої функції Верховної Ради України є, звичайно, прийняття законів. Із змісту Конституції випливає, що Верховна Рада може приймати закон з будь-якого питання за винятком тих, які вирішуються виключно всеукраїнським референдумом та належать до повноважень інших органів державної влади.

Представницька функція Верховної Ради являє собою вид діяльності парламенту України, що полягає в представництві Українського народу у здійсненні законодавчої влади шляхом виявлення, узагальнення, узгодження, формування, реалізації та захисту його інтересів.

Іншою не менш важливою функцією Верховної Ради України з числа її головних функцій є установча (державотворча) функція. Пріоритетними напрямами діяльності парламенту зі здійснення цієї функції є, звичайно, формування або участь у формуванні органів виконавчої і судової влади. 

71. Поняття та завдання Кабінету Міністрів України

Вищим органом у системі органів виконавчої влади є уряд — Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України, з одного боку, відповідальний перед Президентом України, з іншого — підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. Очолює уряд прем’єр-міністр, який керує ного роботою.

Кабінет Міністрів України координує діяльність міністерств, державних комітетів, інших центральних органів державної виконавчої влади. Кожен із них здійснює керівництво певною сферою державного життя, несе відповідальність за її розвиток. Серед міністерств Украї­ни є такі, що безпосередньо займаються економічними питаннями, зо­крема фінансами, економікою, транспортом тощо, керують окремими сферами соціального розвитку — освіти та науки, охорони здоров’я, культури і туризму та ін. Є силові міністерства — Міністерство обо­рони і Міністерство внутрішніх справ. Важливу раль відіграють Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції тощо. Крім міністерств. V структурі центральних органів державної виконавчої влади діють державні комітети та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом — Державна прикордонна служба. Державна податкова адміністрація тощо.

Для забезпечення виконавчих функцій на місцях створюють місцеві органи державної виконавчої влади. Ними є обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. їх пов­новаження визначає Закон України «Про місцеві державні адмі­ністрації». Голову адміністрації призначає президент за поданням Кабінету Міністрів України.

Виконавча влада на місцях забезпечує виконання Конституції України і законів України, законність і правопорядок, відповідає за здійснення програм соціально-економічного й культурного розвитку свого регіону, складає відповідні місцеві бюджети, подає їх на затвердження органів місцевого самоврядування і звітує про їх виконання.