- •49.Виїзд з України іноземців та осіб без громадянства
- •50.Відповідальність іноземців та осіб без громадянства
- •51.Поняття та основні засади статусу біженця
- •52. Визнання особи біженцем
- •53. Втрата і позбавлення статусу біженця
- •54. Права та обов’язки біженця
- •55. Поняття виборів, виборчого права
- •56. Принципи виборчого права
- •57. Мажоритарна виборча система
- •58. Пропорційна виборча система
- •59. Утворення виборчих округів та дільниць на виборах народних депутатів України
- •60.Висування та реєстрація кандидатів у народні депутати України
- •61. Передвиборна агітація на виборах народних депутатів України
- •62. Організація голосування на виборах народних депутатів України
- •63. Порядок голосування виборців за місцем перебування
- •64.Підрахунок голосів, встановлення результатів виборів та їх оприлюднення на виборах народних депутатів України
- •65. Поняття та загальна характеристика парламенту
- •66. Склад та структура вру
- •67. Поняття правового статусу народних депутатів України
- •68. Права та обов’язки народного депутата Права народного депутата України на пленарних засіданнях Верховної Ради України
- •Обов’язки народного депутата України
- •69. Основні гарантії депутатської діяльності
- •70. Функції і повноваження парламенту
- •71. Поняття та завдання Кабінету Міністрів України
- •72. Склад та порядок формування Кабінету Міністрів України
- •73. Складення повноважень та відставка Кабінету Міністрів України
- •74. Центральні органи виконавчої влади
- •75. Поняття та загальна характеристика місцевих державних адміністрацій
- •76. Формування місцевих державних адміністрацій
- •77. Відносини місцевих державних адміністрацій з Президентом України, органами виконавчої влади
- •78. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади
- •79. Загальна характеристика конституційного статусу Президента України
- •80. Інавгурація Президента України
- •81. Конституційні основи виборів Президента України
- •82. Територіальна організація та фінансування виборів Президента України
- •83. Висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України
- •84. Голосування на виборах Президента України
- •85. Підрахунок голосів, визначення результатів та їх офіційне оголошення на виборах Президента України
- •86. Повноваження Президента України
- •87. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •88. Конституційні засади судочинства в Україні
- •89. Система судів загальної юрисдикції в Україні
- •90. Конституційно-правовий статус суддів
- •91. Поняття, склад і порядок формування Конституційного Суду України
- •92. Повноваження Конституційного Суду України
- •93. Поняття прокуратури України
- •94. Функції та повноваження прокуратури України
- •95. Поняття та загальна характеристика місцевого самоврядування
- •96. Система та принципи місцевого самоврядування
- •97. Сфера відання місцевого самоврядування
- •98. Гарантії місцевого самоврядування
- •99. Конституційні засади адміністративно-територіального устрою України
62. Організація голосування на виборах народних депутатів України
Виборчі округи
Вибори депутатів проводяться у загальнодержавному окрузі, який включає в себе всю територію України та закордонні виборчі дільниці, та у 225 одномандатних округах, що утворюються Центральною виборчою комісією та існують на постійній основі.
Одномандатні округи утворюються в межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя з приблизно рівною кількістю виборців в кожному окрузі.
Виборчі дільниці
Підготовка організації і проведення голосування та підрахунок голосів виборців здійснюється на виборчих дільницях, що утворюються Центральною виборчою комісією або окружною виборчою комісією відповідно до цього Закону та існують на постійній чи тимчасовій основі.
Виборча дільниця може бути:
звичайною,
спеціальною або
закордонною.
Звичайна та закордонна виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією і існують на постійній основі. Спеціальна виборча дільниця може існувати на постійній чи тимчасовій основі у випадках, передбачених цим Законом.
Виборчі дільниці утворюються з чисельністю від 20 до 2500 виборців.
Виборчі дільниці поділяються на:
малі — з чисельністю виборців до 500 осіб;
середні — з чисельністю виборців від 500 до 1500 осіб;
великі — з чисельністю виборців понад 1500 осіб.
Спеціальні виборчі дільниці утворюються у стаціонарних лікувальних закладах, в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярних станціях України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування.
Закордонні виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією при закордонних дипломатичних установах України, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України.
Виборчі комісії
Систему виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення виборів депутатів, становлять:
Центральна виборча комісія;
окружні виборчі комісії;
дільничні виборчі комісії.
Фінансування виборів депутатів
Витрати на підготовку і проведення виборів депутатів здійснюються виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених на підготовку та проведення виборів депутатів, та коштів виборчих фондів партій, кандидати у депутати від яких зареєстровані в загальнодержавному окрузі, кандидатів у депутати в одномандатних округах.
Партія, кандидат у депутати в одномандатному окрузі для фінансування своєї передвиборної агітації зобов'язані утворити власний виборчий фонд.
Фінансування передвиборних агітаційних заходів чи матеріалів з інших джерел забороняється.
63. Порядок голосування виборців за місцем перебування
Відповідати своєму соціальному призначенню вибори можуть лише тоді, коли вони базуються на певних принципах. Можна виділити дві групи таких принципів: по-перше, принципи виборчого права, що визначають статус, положення кожного громадянина на виборах, по-друге, загальні принципи організації виборів. Основні демократичні принципи виборчого права: Загальність — всі громадяни, незалежно від статі, расової, національної. Класової або професійної приналежності, освіти, мови, рівня доходу, багатства, конфесії або політичних переконань мають активне (як виборець) і пасивне (як кандидат) право на участь у виборах. Загальність Обмежується певним набором цензів. Виборчі цензи — вимоги, яким має відповідати громадянин для одержання права брати участь у виборах. Віковий ценз дозволяє участь у виборах лише з певного віку, як правило, при досягненні повноліття. Вік кандидатів має бути трохи вищим. Ценз недієздатності обмежує виборчі права психічно хворих, що повинно бути підтверджено судовим рішенням. Моральний ценз обмежує або позбавляє виборчих прав осіб, що перебувають за вироком суду в місцях позбавлення волі. У багатьох виборчих системах існує ценз осілості, що висувається як умова допуску до виборів громадян, які проживають уданій місцевості певний термін. Наприклад, для парламентських виборів потрібне постійне проживання у відповідному виборчому окрузі: у США — 1 міс., в Ірландії — мати «місце для сну», у Норвегії — проживати в країні не менше 5 років. Рівність — кожен виборець має тільки один голос, що оцінюється незалежно від його приналежності тій або іншій людині. При цьому ні майновий стан, ні посада, ні які-небудь інші статусні або особисті риси не повинні впливати на положення громадянина як виборця. Таємниця виборів — рішення конкретного виборця не має бути кому-небудь відоме. Цей принцип забезпечує свободу вибору, охороняє громадян від можливих переслідувань. Практично таємниця виборів забезпечується закритою процедурою голосування, наявністю спеціальних кабін для голосування, стандартною формою бюлетенів для голосування або ж використанням замість паперових бюлетенів спеціальної техніки, що забезпечує таємницю виборчого рішення й полегшує процес голосування та підрахунок його результатів. Таємниця виборів забезпечується також опечатуванням виборчих урн, строгим покаранням за порушення виборчої таємниці і т. д. Пряме (безпосереднє) голосування — виборець приймає рішення безпосередньо про конкретного кандидата на виборну посаду. Між виборцями й кандидатами немає ніяких посередницьких інстанцій. Принципи організації виборів. Свобода виборів. Має ряд аспектів. Це, насамперед, відсутність політичного, адміністративного, соціально-економічного, психологічного й інформаційного тиску на виборців, активістів, кандидатів й організаторів виборів. Приклади політичного тиску — розправи із супротивниками, з активістами або прихильниками партій-конкурентів; адміністративного — погроза зняття з керівної посади керівників та інших посадових осіб, що не зуміли «організувати» перемогу правлячої партії; соціально-економічного — підкуп цілих категорій населення за допомогою підвищення оплати праці, виплати затриманих зарплат, пенсій, допомог і т. ін., обіцянки пільг і привілеїв для окремих регіонів і т. ін.; психологічного — залякування виборців погрозою громадянської війни, масовими репресіями й т. ін. у випадку перемоги на виборах і приходу до влади партії-опонента; інформаційного — систематична однобока й/або перекручена подача інформації. Наявність вибору альтернативних кандидатів. За самим своїм значенням термін «вибори» припускає відбір з різних пропозицій. У тому випадку, якщо є лише один кандидат (або партія), мова може йти про його (її) схвалення або несхвалення виборцями, а не про вибори в повному сенсі Цього слова. Періодичність і регулярність виборів. Вибори здатні виконувати конструктивні функції, служити інструментом демократії за умови, що носії мандатів обираються на певний, не занадто великий строк. Це необхідно для того, щоб виборці могли контролювати своїх представників, запобігати зловживанню владою й коректувати політичний курс уряду. Рівність можливостей політичних партій і кандидатів. Вона припускає насамперед рівність їх матеріальних й інформаційних ресурсів, На це спрямовані такі заходи, як установлення для будь- якої партії межі витрат на проведення виборів, обмеження розміру внесків організацій та окремих осіб у виборчі фонди партій і кандидатів, надання їм на принцип рівності безкоштовного часу на державному телебаченні і радіо та ін.