- •49.Виїзд з України іноземців та осіб без громадянства
- •50.Відповідальність іноземців та осіб без громадянства
- •51.Поняття та основні засади статусу біженця
- •52. Визнання особи біженцем
- •53. Втрата і позбавлення статусу біженця
- •54. Права та обов’язки біженця
- •55. Поняття виборів, виборчого права
- •56. Принципи виборчого права
- •57. Мажоритарна виборча система
- •58. Пропорційна виборча система
- •59. Утворення виборчих округів та дільниць на виборах народних депутатів України
- •60.Висування та реєстрація кандидатів у народні депутати України
- •61. Передвиборна агітація на виборах народних депутатів України
- •62. Організація голосування на виборах народних депутатів України
- •63. Порядок голосування виборців за місцем перебування
- •64.Підрахунок голосів, встановлення результатів виборів та їх оприлюднення на виборах народних депутатів України
- •65. Поняття та загальна характеристика парламенту
- •66. Склад та структура вру
- •67. Поняття правового статусу народних депутатів України
- •68. Права та обов’язки народного депутата Права народного депутата України на пленарних засіданнях Верховної Ради України
- •Обов’язки народного депутата України
- •69. Основні гарантії депутатської діяльності
- •70. Функції і повноваження парламенту
- •71. Поняття та завдання Кабінету Міністрів України
- •72. Склад та порядок формування Кабінету Міністрів України
- •73. Складення повноважень та відставка Кабінету Міністрів України
- •74. Центральні органи виконавчої влади
- •75. Поняття та загальна характеристика місцевих державних адміністрацій
- •76. Формування місцевих державних адміністрацій
- •77. Відносини місцевих державних адміністрацій з Президентом України, органами виконавчої влади
- •78. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади
- •79. Загальна характеристика конституційного статусу Президента України
- •80. Інавгурація Президента України
- •81. Конституційні основи виборів Президента України
- •82. Територіальна організація та фінансування виборів Президента України
- •83. Висування та реєстрація кандидатів на пост Президента України
- •84. Голосування на виборах Президента України
- •85. Підрахунок голосів, визначення результатів та їх офіційне оголошення на виборах Президента України
- •86. Повноваження Президента України
- •87. Підстави дострокового припинення повноважень Президента України
- •88. Конституційні засади судочинства в Україні
- •89. Система судів загальної юрисдикції в Україні
- •90. Конституційно-правовий статус суддів
- •91. Поняття, склад і порядок формування Конституційного Суду України
- •92. Повноваження Конституційного Суду України
- •93. Поняття прокуратури України
- •94. Функції та повноваження прокуратури України
- •95. Поняття та загальна характеристика місцевого самоврядування
- •96. Система та принципи місцевого самоврядування
- •97. Сфера відання місцевого самоврядування
- •98. Гарантії місцевого самоврядування
- •99. Конституційні засади адміністративно-територіального устрою України
51.Поняття та основні засади статусу біженця
В Україні діє Закон України «Про біженців». Відповідно до якого біженець — це особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обгрунтованих побоювань може стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, та ін. перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом унаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
1. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права на:
- пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України;
- працю;
- провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;
- охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;
- відпочинок;
- освіту;
- свободу світогляду і віросповідання та ін.
2. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах.
3. Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, користується іншими правами і свободами, передбаченими Конституцією та законами України.
52. Визнання особи біженцем
Біженець – особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.
Біженець чи особа, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист, не може бути вислана або примусово повернута до країни, де їх життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, а також з інших причин, що визнаються міжнародними договорами чи міжнародними організаціями, учасниками яких є Україна, як такі, що не можуть бути повернуті до країн походження.
Біженець чи особа, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист, не може бути вислана або примусово повернута до країн, де вони можуть зазнати катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання або з яких вони можуть бути вислані або примусово повернуті до країн, де їх життю або свободі загрожує небезпека за ознаками віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, а також з інших причин, що визнаються міжнародними договорами чи міжнародними організаціями, учасниками яких є Україна, як такі, що не можуть бути повернуті до країн походження.
Особа, яка з наміром бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, перетнула державний кордон України в порядку, встановленому законодавством України, повинна протягом п’яти робочих днів звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
У разі якщо така особа під час незаконного перетинання державного кордону України звернулася із зазначеною заявою до посадової особи Державної прикордонної служби України, вона зобов’язана надати цій посадовій особі пояснення про причини незаконного перетинання державного кордону України. У разі відсутності у такої особи документів, що посвідчують її особу, або якщо такі документи є фальшивими, вона повинна повідомити в поясненні про цю обставину, а також викласти причини зазначених обставин. Під час надання пояснень особою, яка не володіє українською або російською мовами, орган Державної прикордонної служби України повинен забезпечити перекладача з мови, якою така особа може спілкуватися. Після надання пояснень особа, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна бути протягом 24 годин передана посадовими особами Державної прикордонної служби України представнику органу міграційної служби.
Особа, яка на законних підставах тимчасово перебуває в Україні, і під час такого перебування в країні її громадянської належності чи попереднього постійного проживання виникли умови, зазначені в Законі, внаслідок яких вона не може повернутися до країни свого походження і має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна звернутися до відповідного органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до закінчення строку перебування на території України.
Орган міграційної служби може прийняти рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в разі, якщо заявник видає себе за іншу особу або якщо заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за відсутності умов, передбачених Законом, якщо зазначені умови не змінилися.
Вимога про подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, установлена частиною другою цієї статті, а також вимога щодо строку подання такої заяви, передбаченого частиною п’ятою цієї статті, не поширюються на випадки, коли такі заяви подаються законними представниками дітей, розлучених із сім’єю.