57. Мажоритарна виборча система

Виборча система — це сукупність правил, прийомів, процесів, що забезпечують і регулюють легітимне формування органів політичної влади. Виборчі системи пройшли тривалий еволюційний шлях. У наслідок майже трьох століть розвитку представницька демократія виробила дві основні форми участі громадян у формуванні органів державної влади й місцевого самоврядування: мажоритарну й пропорційну виборчі системи. Мажоритарна виборча система характеризується тим, що обраним у той або інший виборний орган вважається кандидат (або список кандидатів), що набрав передбачену законом більшість голосів. Залежно від того, яка більшість потрібна для перемоги на виборах, мажоритарні виборчі системи діляться на систему відносної й абсолютної більшості.Мажоритарна система відносної більшості — це система, при якій обраним уважається той кандидат, який одержав найбільшу кількість голосів, тобто більше голосів, ніж кожний з його суперників. Це найпростіша система. Вона завжди результативна, тому що хто-небудь завжди набирає відносну більшість голосів. Величезна перевага цієї системи — виключення другого туру.Мажоритарна система абсолютної більшості вимагає для обрання абсолютної більшості голосів виборців, тобто більше половини (50 % + 1) загального їхнього числа. Достоїнство даної системи в порівнянні із системою відносної більшості полягає в тім, що обраними вважаються кандидати, підтримані дійсною більшістю виборців, що проголосували, навіть якщо ця більшість становила один голос. У випадку, якщо жоден кандидат не одержав понад половину голосів, проводиться другий тур виборів, на якому, як правило, представлені два кандидати, що одержали найбільшу кількість голосів. У другому турі переможець, як правило, визначається по системі відносної більшості.

58. Пропорційна виборча система

Пропорційна система припускає розподіл мандатів пропорційно голосам, отриманим партіями або партійними блоками.Як і мажоритарна, пропорційна система має різновиди. Існує два її види:• голосування по закритих партійних списках. У цьому випадку виборець голосує за партійний список у цілому, не міняючи порядку розташування кандидатів;голосування за відкритими партійними списками. У цьому випадку виборець має право голосувати не тільки за партійний список у цілому, але й переставляти кандидатів у списку за своїм вибором.Для того, щоб перебороти надмірне партійне дроблення складу парламенту, обмежити можливість проникнення в нього дрібних партій, багато країн використовують так звані «виборчі пороги», що встановлюють необхідний для одержання депутатських мандатів мінімум голосів виборців. У різних країнах, що використовують пропорційну систему цей «поріг» коливається від 1 % до 10 % (в Україні — 3 %). Кандидати тих партій або партійних блоків, які не перебороли цей «поріг», автоматично виключаються зі списку претендентів.Мажоритарна й пропорційна системи мають свої достоїнства й недоліки.При мажоритарній виборчій системі населення голосує за конкретних депутатів. У результаті виникають міцні стійкі зв’язки між депутатами й виборцями. Разом з тим мажоритарна виборча система створює можливість формування уряду, що опирається на більшість у парламенті, але не користується підтримкою більшості населення. Вона сильно обмежує доступ у парламент представників меншості. У результаті мажоритарна виборча система може послабити легітимність влади, викликати в громадян недовіру до політичного ладу, пасивність на виборах.До достоїнств пропорційної виборчої системи відноситься те, що в сформованих за її допомогою органах влади представлена реальна картина розміщення політичних сил. До недоліків цієї системи варто віднести відносно меншу стабільність уряду. Характерне для неї широке представництво в парламенті різних політичних сил дуже часто не дозволяє якій-небудь партії сформувати однопартійний уряд і спонукає до утворення коаліцій. Об’єднання ж різнорідних по своїм цілям партій може приводити до загострення протиріч між ними, до розпаду коаліцій і відставки уряду. Оскільки при пропорційній виборчій системі голосування здійснюється не за конкретних кандидатів, а за списки партій, об’єднань, остільки досить слабкий безпосередній зв’язок між депутатами й виборцями. Ця обставина також сприяє більшій залежності депутатів від своїх партій, чим від виборців.У ряді країн з метою поєднати позитивні сторони різних систем і звести до мінімуму їхні недоліки створюються виборчі системи змішаного типу, у яких тим або іншим способом сполучаються елементи мажоритарної й пропорційної систем. Практична реалізація змішаної виборчої системи в процесі голосування полягає в тому, що кожен виборець одержує два бюлетені. Відповідно в нього два голоси: одним він голосує за конкретного кандидата, що балотується по даному виборчому округу, іншим — за політичну партію, об’єднання.