Питання до екзамену

1. Об’єкт і предмет історіографії як спеціальної історичної дисципліни.

2. Історіографічні джерела. Специфіка історіографічного факту.

3. Фактори історії історичної науки.

4. Поняття “течія”, “напрямок”, “школа” в історіографії та критерії їх визначення.

5. Архаїчна методологія та її роль у формуванні історичної думки.

6. Основні етапи розвитку героїчного епосу.

7. Античне уявлення про предмет і завдання історіографії. Джерельна база історичних творів.

8. Історіографія у Стародавній Греції.

9. Історіографія у Стародавньому Римі.

10. Історичні уявлення у цивілізаціях Давнього Сходу.

11. Провіденціалізм і есхатологія – основи середньовічної історичної думки.

12. Аврелій Августин і формування церковно-історичної концепції історії.

13. Історична думка в період раннього середньовіччя (VІ – сер. ХІ ст.).

14. Історична думка доби розвинутого середньовіччя (кін. ХІ – ХV ст.).

15. Загальні риси гуманістичної історіографії (ХV – ХVІ ст.).

16. Гуманістична історіографія в Італії.

17. Основні центри      гуманістичної історіографії в Західній Європі.

18. Ідеї провіденціалізму в релігійно-історичній думці ХV – ХVІІ ст.

19. “Ерудитські” школи ХVІ – ХVІІ ст. Історіографічна творчість церковних і світських “ерудитів”.

20. Історико-соціологічні теорії ХVІ – ХVІІ ст.

21. Історичні знання в Росії ХV – ХVІ ст.

22. Історичні знання в Росії ХVІІ ст.

23. Історичні фальсифікації

24. Раціоналізм і історичний детермінізм у просвітницькій історіографії. Розум та ідея як основні рушійні сили історії.

25. Ідея закономірності історії в просвітницькій історіографії.

26. Теорії історичного прогресу у творах просвітників.

27. Просвітницька історіографія у Франції.

28. Основні риси і особливості просвітницької історіографії в Англії.

29. Просвітницька історіографія в Німеччині.

30. Основні етапи розвитку просвітницької історіографії в Росії.

31. Критика просвітницької методології у творах романтиків.

32. Історизм як основа методології Романтизму.

33. Основні напрями в історіографії Романтизму.

34. Організаційні основи історичної науки доби Романтизму.

35. Місце і значення історичної романістики.

36. Французька ліберальна історична школа доби Реставрації.

37. Історія Французької революції кін. ХVІІІ ст. у творах Ф.Міньє та А.Тьєра.

38. Філософія історії Г.В.Ф.Гегеля.

39. Історична школа права в Німеччині.

40. Школа Л. фон Ранке.

41. Гейдельбергська школа.

42. Історична наука в Англії доби Романтизму.

43. Основні напрямки історичної думки в Росії в пер. пол. ХІХ ст.

44. Історичні погляди М.М.Карамзіна.

45. Державна школа в Росії пер. пол. ХІХ ст.

46. Історичні погляди слов’янофілів.

47. Історичні погляди С.М.Соловйова.

48. “Скептична” історична школа в Росії.

49. Вплив ідей Романтизму на національно-визвольні рухи слов’янських народів.

50. Історико-філософська концепція західників.

51. Становлення історичної думки в США. Особливості американського романтизму.

52. Позитивна філософія О.Конта та її вплив на становлення позитивістської історіографії.

53. Теорія факторів.

54. Об’єкт та суб’єкт пізнання історії в позитивістській методології.

55. Причини та сутність кризи в позитивістській історіографії.

56. Соціологічна теорія історії К.Маркса і Ф.Енгельса.

57. Неокантіанська філософія і методологія історії.

58. Суб’єктивізм історичних поглядів істориків-неогегельянців.

59. Соціально-політичні та ідейно-теоретичні умови розвитку історичної науки в другій половині ХІХ ст.

60. Розвиток організаційних основ і джерельної бази історичної науки в др. пол. ХІХ ст.

61. Історична наука у Франції др. пол. ХІХ ст.

62. Історична наука у Німеччині др. пол. ХІХ ст.

63. Утвердження позитивізму в історіографії США.

64. Історичні погляди К.Лампрехта. Методологічна дискусія навколо його історичної концепції.

65. Позитивістська історіографія в Англії.

66. В.Й.Ключевський та його школа.

67. Історичні концепції П.М.Мілюкова, М.М.Павлова-Сельванського, О.О.Корнілова, М.О.Рожкова.

68. “Російська історична школа” всесвітньої історії.

69. Становлення марксистської історіографії.

70. Розвиток позитивістської історіографії у слов’янських народів.

71. Соціологія історії Е.Дюркгейма та А.Берра

72. Релігійно-філософські концепції історії в Росії

73. Теорії циклічного розвитку історії

74. Критика позитивізму, неокантіанської методології та теорії циклічного розвитку історії в працях Л.Февра та М.Блока

75. Основні напрямки розвитку історичної науки в пер. пол. ХХ ст.

76. Організаційні основи історичної науки в пер. пол. ХХ ст.

77. Баденська школа істориків-неокантіанців

78. Історико-соціологічна концепція М.Вебера

79. Становлення “Нової історичної науки” у пер. пол. ХХ ст.

80. Марксистська історіографія в пер. пол. ХХ ст.

81. Школа “Анналів”. М.Блок, Л.Февр

82. історичні погляди “євразійців”

83. Абсолютний історизм Б.Кроче

84. Цивілізаційна теорія О.Шпенглера

85. Історія цивілізацій А.Дж.Тойнбі

86. М.М.Покровський та його школа

87. Історичні погляди К.Ясперса та П.Сорокіна

88. Становлення марксистської історіографії в СРСР

89. Дискусії щодо марксистського методу пізнання у 20-30-ті рр..

90. Екзистенціальна філософія історії. М.Хайдеггер

91. Неопозитивістська течія в сучасній історіографії (К.Поппер, К.Фішер)

92. Трансформація методологічних засад “Нової історичної науки” в другій половині ХХ ст.

93. Нові тенденції розвитку історичної науки у другій половині ХХ ст. Постмодерністська філософія історії

94. Ф.Бродель. Ідея глобальної (тотальної) історії

95. Еволюція від соціологічної до антропологічної історії. Третє покоління школи “Анналів”

96. Радянська історична наука у другій половині ХХ ст. Проблематика досліджень

97. Дискусії в радянській історіографії 40-х – 60-х років

98. Розвиток історичної науки у Німеччині, США та Великій Британії у другій половині ХХ – поч. ХХІ ст.

99. Основні напрямки розвитку історичної науки на сучасному етапі (гендерна історія, кліометрія, усна історія, інтелектуальна історія