- •Чернігівський національний педагогічний університет
- •Анотація
- •Структура програми навчального курсу
- •(За вимогами ects)
- •Опис предмета курсу
- •Предмет: Історіографія всесвітньої історії
- •Словник
- •Зміст курсу
- •Змістовий модуль іі
- •Тема 1. Середньовічна історіографія V – хv ст.
- •Тема 2. Гуманістична історіографія
- •Змістовий модуль ііі
- •Тема 1. Історіографія хvііі ст. Просвітництво
- •Тема 2. Історична наука кін. Хvііі – у п. Пол. Хіх ст. Романтизм
- •Змістовий модуль іv
- •Тема 1. Історична наука у др. Пол. Хіх ст. Позитивізм
- •Тема 2. Історичний матеріалізм
- •Змістовий модуль V
- •Тема 1. Історіософія кін. Хіх – п. Пол. Хх ст.
- •Тема 2. Основні тенденції розвитку провідних історіографічних шкіл у п. Пол. Хх ст.
- •Змістовий модуль vі
- •Тема 1. Особливості розвитку історичної науки в др. Пол. Хх – поч. Ххі ст.
- •Тема 2. Основні тенденції розвитку провідних національних історіографічних шкіл у др. Пол. Хх – поч. Ххі ст.
- •Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою
- •Шкала оцінювання якості знань студентів
- •Орієнтовна структура залікового кредиту курсу
- •Плани семінарських занять
- •Семінар 11. Російська історіографія у другій половині хх – поч. Ххі ст.
- •Теми для самостійної роботи:
- •1. Історіографія у Стародавньому Римі
- •2. Традиційно-провіденціалістські течії в історіографії хv – хvіі ст. “Ерудити”.
- •3. Становлення історичної науки в сша
- •9. Марксистська історіографія в країнах Західної Європи та сша
- •Джерела та література:
- •Питання до екзамену
- •Джерела та література
- •Електронні ресурси Історичні сайти
- •Електронні бібліотеки
Змістовий модуль vі
Тема 1. Особливості розвитку історичної науки в др. Пол. Хх – поч. Ххі ст.
Соціально-політичні умови розвитку історичної науки. Науково-технічна революція та її вплив на методологію суспільних наук. Національно-визвольні рухи. Падіння колоніальної системи. Організаційні основи історичної науки. Посилення взаємовпливу національних історіографій. Національні та міжнародні наукові центри, товариства, періодичні видання.
Тема 2. Основні тенденції розвитку провідних національних історіографічних шкіл у др. Пол. Хх – поч. Ххі ст.
Еволюція неокантіанства. Неопозитивістська течія в сучасній історіографії. Релігійно-філософські концепції історичного процесу. Вплив філософії постмодернізму на розвиток історичної науки.
Подальший розвиток теоретичних основ “Нової історичної науки”. Поширення міждисциплінарних зв’язків. Запровадження соціологічних, політологічних та економічних концепцій та методів в історичні дослідження. Ідея глобальної історії та історичного синтезу в працях істориків школи “Анналів”. Структура і напрямки історичних досліджень “Нової історичної науки”: нова соціальна історія, нова економічна історія, нова політична історія. Нові методи вивчення джерел. Центри і школи “Нової історичної науки”. Методологічні проблеми і труднощі подальшого розвитку “Нової історичної науки”.
Марксистська історіографія. Проблематика досліджень радянських істориків. Марксистська історіографія і особливості її розвитку в країнах Східної Європи, США, Англії і Франції. Криза марксистської історіографії та її еволюція наприкінці 80-х – п. пол. 90-х рр.
Національні історіографії та шляхи їх розвитку. Зростання ролі історичної науки США у світовій історіографії. Напрями та школи в американській історичній науці.
Основні тенденції розвитку історичної науки у Великобританії.
Провідні центри та школи у французькій історіографії.
Особливості розвитку німецької історіографії.
Розвиток історіографії в країнах Східної Європи.
Основні проблеми і тенденції подальшого розвитку світової історіографії.
Критерії оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою
аудиторна робота до 48балів
робота на семінарському занятті до 4 балів
Оцінюються:
відповідь на семінарському занятті до 3 балів
запитання на семінарському занятті до 1 бала
рецензування відповіді до 1 балів
доповнення до 2 балів
самостійна робота до 15 балів
екзамен до 25 балів
Відповідь на семінарському занятті являє собою повідомлення з питання, винесеного на обговорення. Цей виступ повинен бути чітко структурований і містити основні результати наукового вивчення проблеми, аргументи на користь існуючих концепцій, а також власне бачення доповідачем обговорюваної проблеми у вигляді висновків.
Студенти мають змогу ставити питанняіншим студентам в ході обговорення проблем семінарського заняття. До уваги береться передусім якість питань. Ті з них, які провокують дискусію, актуалізують нові аспекти обговорюваної проблеми, створюють проблемні ситуації, можуть бути оцінені високим балом, на відміну від питань репродуктивного характеру.
Рецензування відповіді на семінарському занятті передбачає визначення рівня виступу з питання семінарського заняття. З позицій власного розуміння питання студент повинен оцінити рівень знань свого колеги, вказавши на здобутки та недоліки у відповіді. Рецензія повинна враховувати самостійність суджень доповідача, їх адекватність рівню розвитку історичної науки, здатність аргументовано відстоювати свою точку зору в дискусії.
Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення полягає у привернені уваги до тих аспектів обговорюваного питання, які не знайшли висвітлення у виступі доповідача.
Самостійна роботапередбачає опрацювання проблем, винесених на самостійне опрацювання і може перевірятись у формі написання тестових завдань, складання колоквіумів. В залежності від якості виконання оцінюється від 1 до 10 балів.
Складання екзамену.Мінімальною кількістю балів, яка дозволяє студенту бути допущеним до складання іспиту є 35 балів. На іспиті студент може отримати не більше 30 балів.